Біографія
Особистісне становлення
Я, Євгенія Валеріївна Петлеванна, народилася 29 квітня 1991 року, в місті Зугрес. З дитинства була спокійною, цікавою і дуже товариською дитиною.
Мати, Вікторія Викторівна Петлеванна. Я намагаюсь брати з неї приклад, у роботі вона ніколи не зупиняється та навчається на нові спеціальності таким чином отримала право працювати: старшим машиністом пускової котельної, машиністом обхідником турбінного відділення 5 групи, машиністом мазутонасосної, машиністом маслоапаратної Зуївська ТЕС, DTEK. У цьому році за досягнення їй присвоїли категорію Майстерство
. У побуті встигає створювати шедеври кулінарії, в літку на дачі вирощує фрукти та овочі, а взимку в’яже красивий теплий одяг.
Батько, Валерій Євгенович Петлеванний. Працює слюсарем на Зуївській ТЕС, DTEK. Він дуже різностороння людина, завжди намагається чомусь навчитися та навчити. Характерна для нього комунікабельність сприяє тому, що у нього багато друзів. У поняття дружби він вкладає дійсно глибокий сенс, завжди прийде на допомогу не лише на словах, а й ділом. Одне з його вподобань, є садівництво, він вирощує багато сортів найсмачнішого винограду.
Брат, Олександр Олександрович Василисин, офіційно кажучи двоюрідний, але в нашій сімї немає такого розподілу для мене він найрідніший, оскільки велику частину дитинства ми росли разом у бабусі з дідусем, один у одного в гостях. Разом ламали іграшки, іноді і лагодили (виявляючи безліч абсолютно не потрібних деталей). Він завжди гідно виконує роль старшого брата піклуючись, захищаючи і оберігаючи.
Батьки з ранніх років прищеплювали любов до літератури, тато зібрав удома велику бібліотеку, мати на ніч читала художню літературу, вірші. При цьому мій вибір завжди зупинявся на творах М.О. Булгакова, поезії Ф.І. Тютчева, С.О. Єсеніна. Тому ще до 2-х років я вільно цитувала Псалом та декілька віршів.
Яскравим враженням дитинства було відвідування виставки робот М.К. Реріха, прекрасні. прості картини несуть у собі глибокий філософський сенс. Його творчість уразила мою уяву і мотивувала до постійного самовдосконалення.
У 6 років, я була рекомендована і поступила в перший клас при садку (програма мала на увазі 4-х літній період початкової школи). Але після його закінчення, у зв’язку з родинними обставинами переїхала в місто до бабусі, я знову відправилася у перший клас (за загальною програмою). До 3-го класу повернувшись в селище, знову змінила школу. Так вийшло, що за 9 років школи я змінила 4 класи і 6 класних керівників. Напевно, мені дуже пощастило, тому що усі класи були дружні, а учителі компетентні.
Паралельно із загальноосвітньою школою, у мене було безліч захоплень і інтересів, таких як: музична школа за класом фортепіано, гімнастика, плавання, сучасна хореографія, стрільба зі пневматичної рушниці, велосипедні прогулянки і багато інше.
Професійне становлення
Оскільки за своєю натурою я досить прагматична, вибір професії був зосереджений на технічних спеціальностях. Тим паче, що з людини з технічною освітою, завжди можна зробити фахівця економічних, а можливо і філологічних наук. При цьому зворотне важко.
І ось, першим ступенем послужив Зуївський енергетичний технікум, в який я поступила по стопах брата. Це були чудові і дуже насичені 4 роки. Професійний викладацький склад в особі: О.Є. Колотової, Л.М. Булавиної, Є.О. Рогатневої, О.І. Гетьманского, Л.А. Маркарян, О.В. Кучеренко, Т.В. Габ та інші. Викладачи плекали в нас не лише технічне, але і творче мислення, організовувались святкові концерти, сценарії до яких писали ми самі. Проводилися літературні зустрічі, безліч олімпіад і змагань. Отримала диплом з відзнакою.
Наступним ступенем послужив вступ на другий курс Донецького національного технічного університету. І знову це сталося по стопах старшого брата, котрий на той час отримав диплом спеціаліста за фахом Електричні станції
. Він порадив, що більш жіночною (наскільки це можливо в технічному ВНЗ), є спеціальність Електротехнічні системи електроспоживання
. Перший рік навчання був найважчим, оскільки поступивши після технікуму необхідно було здати академічну різницю з предметів котрі читалися на 1 курсі. Додаткові пари, курсові, заліки, але я з усім впоралась оскільки мала чітку мету. Вже до 3-го курсу вийшла на підвищену стипендію. Найбільший інтерес викликали такі предмети як: Метрологія
, Промислова електроніка
лектор Л.А. Васильєв; Релейний захист і автоматика
лектор М.А. Смирнова; Надійність і діагностика
лектор А.П. Ковальов. Так само хочеться відмітити викладачів рідної кафедри: В.В. Якімішина, В.І. Чурсінов, С.В. Сольоний, які завжди консультують, радять і мотивують студентів до нових досягнень. Бакалаврат закінчила з червоним дипломом і ось новий ступінь магістрат.
Мій науковий керівник кандидат технічних наук, доцент, проректор по учбовій роботі, завідуючий кафедрою: Електропостачання промислових підприємств і міст
Олександр Васильович Левшов. Запропонована мені тема: Дослідження автономних систем електропостачання на базі поновлювальних джерел енергії
. Я вважаю, що вона надзвичайно актуальна в нинішній екологічній ситуації у світі.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Майбутнє я бачу у синтезі побудування кар’єри та міцної родини. Оскільки для кожної людини важливо само реалізуватися, а для кожної жінки радість материнства та щасливої родини.
Мрію подивитись на світ, побувати на узбережжі всіх океанів, ознайомитись з різними культурами народів світу.