Оцінка соціо-економіко-екологічного розвитку сільських населених пунктів

Авторы: Ю.В. Москальова, А.І. Панасенко, Г.І. Кавеза

Источник: Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів / Матерiали XXVI всеукраїнської наукової конференцiї аспірантів і студентів. Донецьк, ДонНТУ 2014, Том 2, с. 20-21.

Аннотация

Ю.В. Москальова, А.І. Панасенко, Г.І. Кавеза - Оцінка соціо-економіко-екологічного розвитку сільських населених пунктів.Наведені результати аналізу агрегованих індикаторів, які характеризують стан екологічної, економічної, соціальної підсистеми, та здійснено розрахунок інтегрованого індекса екологічного розвитку Вільнянської селищної ради. Виявлені пріорітетні проблеми даної території з метою розробки стратегічного плану для досягнення сталого розвитку регіону.

Сталий розвиток – це розвиток суспільства, що дозволяє задовольняти потреби нинішнього покоління, не наносячи при цьому шкоди можливостям майбутніх поколінь для задоволення їхніх власних потреб. При цьому необхідним є встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному та здоровому довкіллі. Концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної.

В Україні майже відсутній досвід та практика складання стратегій розвитку держави, розвитку регіонів, районів та населених пунктів.

Методологічною основою оцінки соціо-економіко-екологічного стану сільських населених пунктів (СНП) є системний підхід, який враховує взаємозв’язки між показниками, що характеризують стан економічного, соціального та екологічного розвитку сільських громад. Однак їх використання потребує розширення кількості базових показників, що характеризують сторони соціо-економічного розвитку сільських громад та екологічного їх розвитку з урахуванням агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення. Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню інтегрованого показника соціо-екологічного розвитку території СНП, який зміг би об’єктивно відобразити ступінь просування сільської громади в напрямку сталості.

Узагальнююча оцінка соціального розвитку території (інтегральний індекс розвитку соціальної підсистеми), економічної підсистеми (інтегральний індекс розвитку економічної підсистеми), а також її екологічного стану (інтегральний індекс розвитку екологічної підсистеми) здійснюються з використанням системи базових індикаторів, поєднаних в однорідні групи, що характеризують різні аспекти життєдіяльності в межах території, що досліджується.

Розрахунок інтегрального індексу сталого розвитку проводиться шляхом встановлення середнього геометричного між агрегованими (базовими) та узагальненими індикаторами.

Індекс соціо-економіко-екологічного розвитку району розраховується за формулою:

ІСЕЕРР = ³√ Z₁ ∙ Z₂ ∙ Z_3,

де Z₁ – інтегрований індекс соціального розвитку;

Z₂ - інтегрований індекс економічного розвитку;

Z₃ - інтегрований індекс екологічного розвитку.

Волноваський район площею 1848км² розташований у степовій зоні на південному заході Донецької області.Міське населення району складає більше 51 тис. осіб, сільське - більше 32 тис. осіб. В якості об’єкта дослідження вибрана Вільнянська селищна рада Волноваського району Донецької області.

Для оцінки стану розвитку соціо-економічної сфери необхідно виділити агреговані показники, котрі будуть об’єднувати споріднені групи базових індикаторів. Соціо-економічні базові показники належать в основному до позитивних індикаторів, зростання яких спрямовує розвиток соціо-економіко-екологічної системи до еталонного стану. До негативних соціо-економічних показників відносяться такі як кількість інвалідів, коефіцієнт злочинності, рівень захворювання, наявне безробіття тощо.

При оцінці соціальної сфери значна увага приділяється демографічним показникам, оскільки демографічні проблеми безпосередньо чи опосередковано впливають на всі аспекти розвитку суспільства. Так, наприклад, для оцінки соціального розвитку Вільнянської селищної ради пропонуємо досліджувати 4 агрегованих показники: захищеність життєвого рівня, демографічні показники, забезпеченість людськими та інтелектуальними ресурсами, забезпеченість житлом.

Оцінку економічного розвитку сільського населеного пункту (на прикладі Вільнянської селищної ради) рекомендується проводити з урахуванням демографічних і соціально-економічних показників, таких як: виробничо-економічний розвиток, доходи, наявність безробіття.

Оцінку екологічного розвитку СНП слід здійснювати з врахуванням наявності позитивних і негативних факторів у формуванні екологічного стану на території району. У відповідності з цим нами пропонується здійснювати оцінку екологічного розвитку з використанням системи найбільш значимих базових показників для Вільнянської селищної ради, які об’єднані у споріднені підсистеми, а саме: якості питної води та якісного стану ґрунтового покриву.

Для оцінки стану кожної з підсистем окремо та індекса соціо-економіко-екологічного розвитку сільського населеного пункту - Вільнянської селищної ради використовуємо уніфіковану шкалу оцінювання, яка наведена далі в таблиці 1.

Таблиця 1 - Уніфікована шкала для оцінок індикаторів системи

У результаті розрахунку агрегованих індикаторів екологічної, економічної та соціальної підсистем були тримані наступні данні наведенні дані в таблиці 2.

Таблиця 2 - Розрахунок агрегованих індикаторів екологічної, економічної та соціальної підсистем Вільнянської селищної ради

Виходячи з даних розрахунку можна зробити висновок, щодо кожної з підсистем:

1. Стан соціальної підсистеми Вільнянської селищної ради є загрозливим. Це пов`язано з тим, що демографічні показники за останні роки дуже знизилися. Молодь від’їджає до міст,смертність населення перевищила найгірші прогнози, а народжуваність є нижчою за плановані показники, кількість працюючого населення та учнів з кожним роком все меншає. Всі ці чинники обмежують можливості природного приросту сільського населення та призводять до депопуляції.

2. Стан економічної підсистеми Вільнянської селищної ради є загрозливим. Основною причиною загрозливого стану є низький дохід і високий рівень безробіття.

3. Стан екологічної підсистеми Вільнянської селищної ради є еталонним. Це пов’язане з відсутністю на території селищної ради промислових підприємств та інших техногенних чинників, які негативно впливають на навколишнє середовище.

На підставі розрахунку агрегованих індикаторів екологічної, економічної та соціальної підсистем Вільнянської селищної ради було отримане значення індекса соціо-економіко-екологічного розвитку Вільнянської селищної ради, яке дорівнює – 0,43. Згідно уніфікованої шкали для оцінок індикаторів системи, наведеної у таблиці 1, визначаємо стан розвитку соціальної, економічної та екологічної підсистем Вільнянської селищної ради як в цілому задовільний.

На підставі аналізу та розподілення СНП за рівнями соціального, економічного та екологічного їх розвитку необхідно розробляти стратегічні напрями перспективного функціонування та розвитку їх систем. Спираючись на проведений аналіз та оцінку соціального, економічного та екологічного стану Вільнянської селищної ради, необхідно встановити її пріоритетні проблеми.

Здійснити це можливо, використовуючи матричний підхід: типологію з поєднанням декількох індикаторів, які характеризують рівні соціо-еколого-економічного розвитку району. У нашому випадку типологію СНП необхідно здійснювати за трьома ознаками: рівня соціального, економічного та екологічного їх розвитку, що дозволяє обґрунтувати стратегії подальшого стабільного функціонування і розвитку Вільнянської селищної ради.