Шахта «Холодна Балка» є підприємством по видобутку кам’яного вугілля, яке використовується в теплоенергетичній сфері регіону. Видобуте вугілля відправляється на Узловську центральну збагачувальну фабрику (ЦЗФ), ЦЗФ Україна, ТОВ «ДОК», для збагачення та подальшого транспортування концентрату на Старобешевську, Криворізьку, Змієвську ТЕС. За 2010 рік видобуто та відправлено на переробку 430,442 тис. тонн вугілля.
Шахтне поле розташоване в межах Південного крила Кальміус-Торецької котловини та охоплює значну частину Ряснянської синкліналі, яка зветься мульда «Вербова». Запаси по пласту h10в розташовані по простиранню на ділянці між насувами Дулінським і Марковським та Марковською флексурою. На північ дільниця обмежується насувом Поздовжним, який являється найбільш крупним з амплітудою 250 м.
Шахта об’єднує поля колишніх шахт № 3, № 2, № 10 і «Південної», на балансі шахти перебувають пласти k42н, h10/, h10в, g2. Запаси по шахтах № 2 та № 10 повністю відпрацьовані, в теперішній час ведуться роботи по пласту h10в на горизонті 750 м.
|
Показник |
Роки |
|||
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
|
Видобуток вугілля, тис. тон |
529,1 |
474,1 |
430,4 |
638,9 |
|
Зольність видобутого вугілля , % |
45,2 |
45,0 |
46,1 |
46,2 |
|
Середня ціна 1-ї тони товарної продукції, грн./т |
395,7 |
501,94 |
577,12 |
656,87 |
|
Собівартість готової вугільної продукції, грн./т |
632,88 |
1056,49 |
1260,23 |
1126,43 |
При плановому завданні на 2010 рік в обсязі 403,0 тис. тонн фактичний видобуток вугілля склав 430,442 тис. тонн (+27,442 тис. тонн). Рівень використання виробничих потужностей за рік – 96 %.
Запаси кам’яного вугілля в розвіданих межах ( 01.01.2011р.): - балансові запаси категорій А+В+С1 - 65385 тис. тон. - позабалансові запаси – 23 605 тис. тон. Загальна кількість промислових запасів 47 174 тис. тон.
Основні техніко-економічної показники діяльності підприємства за останні роки наведені у табл. 1.
Робота будь якого підприємства з видобутку корисних копалин пов’язана з негативним впливом на довкілля: атмосферу, гідросферу, ґрунт, ландшафт та надра. Проведемо аналіз еколого-економічної діяльності підприємства.
Під час роботи шахти в атмосферне повітря викидається кожного року біля 13 тис. тон шкідливих речовин. Основними з яких є метан, діоксид вуглецю, викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок. Зміна кількості викидів цих речовин зображені на рис. 1-3.
Рисунок 1 – Викиди метану в атмосферне повітря
Рисунок 2 – Викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря
Рисунок 3 – Викиди речовин у вигляді твердих суспендованих часток у атмосферне повітря
На протязі 2011 року джерелом питного водопостачання був ДКП «Макіївский МВК». Ліміт використання питної води 114,0 тис.куб.м/рік. Відповідно до статистичної звітності підприємства (Форма 2-ТП(водогосп) загальний об’єм забраної питної води у 2011 році склав 66,9 тис.куб.м/рік, з яких на господарсько-питні потреби було витрачено 33,6 тис.куб.м/рік, на виробничі – 33,3 тис.куб.м/рік. До річки Грузської було скинуто 5428,6 тис.куб.м/рік недостатньо очищених вод.
У результаті ведення гірничих робіт та інших технологічних процесів виникають відходи виробництва. Основним видом промислових відходів є порода, яка вивозиться на діючий породний відвал №14 на промплощадці шахти «Южная», у якому на початок 2012 року уже накопичено 23,239 млн тон. До кінця року на відвал було вивезено ще 0,2 млн. тон породи від 0,237 млн. добутої. Перероблено породи 0,03 млн. тон, залишено на підприємстві 0,007 млн. тон.
Крім екологічного збитку, що наноситься довкіллю, підприємство має економічні витрати, які пов’язані з сплатою податків за забруднення навколишнього природного середовища. Розглянемо екологічні платежі за останні чотири роки в цілому (рис. 4) та по середах забруднення (рис.5).
Зокрема в атмосферу за перший квартал 2012 року шахта сплатила за викид вуглеводів 35,843 тис. грн, двуокис вуглецю – 227 грн, тверді речовини 632 грн.
Рисунок 4 – Викиди метану в атмосферне повітря
Рисунок 5 – Викиди метану в атмосферне повітря
Рисунок 6 – Плата за забруднення гідросфери
Рисунок 7 – Загальна плата за забруднення довкілля
Рисунок 8 – Розподіл плати за забруднення довкілля у відсотковому співвідношенні.
Зважаючи на те, що шахта за останні чотири роки нарощувала видобуток вугілля, можемо провести чітку залежність між ростом видобутку та зростанням кількості викидів/скидів забруднюючих речовин у довкілля. А як наслідок зростання плати за забруднення, збільшення собівартості продукції (рис.5-7).
Таким чином, проаналізувавши дану ситуацію можна зробити висновок, що найбільшу плату гірниче підприємство сплачує за забруднення біосфери твердими промисловими відходами, тобто породою (рис. 8).
Так для раціоналізації виробництва та природокористування підприємству слід розробити більш ефективні методи боротьби зі забрудненням довкілля, такі як:
• Удосконалити водоочисні споруди та ввести зворотньостічну систему водоспоживання;
• Придбати установку для вловлювання та переробки метану, забезпечить підприємство більш дешевшим паливом;
• Ввести в експлуатацію більш ефективніші пиловловлюванні апарати;
• Залишати породу у виробленому просторі.
Ці заходи допоможуть знизити антропогенний вплив підприємства на навколишнє природне середовище, та вберегти підприємство від зростання собівартості продукції.