Біографія
Особистісне становлення
У прекрасний літній день 25 серпня 1992 року в місті Горлівка Донецької області народилася я, Лукша Анастасія Юріївна. Моя сім'я: батько - Юрій Васильович Лукша, військовий пенсіонер, мати - Наталія Вікторівна Лукша, приватний підприємець і брат - Віктор Юрійович Лукша, заступник начальника ділянки «Вентиляція і техніка безпеки» на шахті імені Калініна. Саме брат значно вплинув на мою появу в нашій родині, постійно нагадуючи батькам про те, що дуже хоче мати молодшу сестричку та своїм ім'ям я теж зобов'язана йому.
У п'ять років я почала ходити в підготовчу школу, де і отримала перші навички письма, читання. Завдяки роботі грамотного, кваліфікованого, доброго педагога у мене з'явилося бажання дізнаватися якомога більше про навколишній світ, прагнення до навчання і саморозвитку.
У 1999 році я пішла в 1-Г клас Горлівської загальноосвітньої школи №50, а зараз Горлівський НВК багатопрофільний ліцей №50. З моєю першою вчителькою я була знайома ще до того,як пішла вчитися в школу, адже вона викладала у мого брата. Саме це стимулювало мене бути старанною, старанною ученицею і отримувати хороші оцінки. Моїми улюбленими предметами в школі були географія, історія і естетика. Любов до російської мови і літератури мені прищепив мій класний керівник Верич Алевтина Миколаївна, завдяки якій ми побували на балу Наташі Ростової та на безлюдному острові Робінзона Крузо.
З дев'ятого класу я брала участь у районних змаганнях з бігу та неодноразово займала призові місця, любов до цього виду спорту у мене залишилася й донині. Так само я займалася бальними танцями, але, на жаль, про них я можу згадати тільки, як про дитяче захоплення. Однак, той невеликий досвід, який я отримала, займаючись танцями став у нагоді мені в майбутньому, завдяки йому я змогла пройти кастинг і взяти участь у танцювальному шоу «Майданс».
Професійне становлення
Вже в старшій школі у мене з'явився інтерес до точних наук. Я неодноразово брала участь не тільки у шкільних олімпіадах з математики, але і щорічно брала участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», за участь у яких нагороджувалася не тільки досвідом і новими знаннями, а й грамотами. Побачивши мою тягу до вивчення математики, мій брат запропонував мені спробувати поступити в Донецький національний технічний університет, в якому сам він закінчував своє навчання за програмою спеціаліста. За розповідями брата про викладачів, які працюють в цьому університеті, і про дисциплінах, які вивчають студенти, я зрозуміла, що це саме те місце, де я хочу вчитися.
Я успішно вступила в університет і вже після першого року навчання зрозуміла, що зробила правильний вибір. Як це часто буває, до самим вимогливим і суворим викладачам у підсумку студенти ставляться з найбільшою вдячністю і повагою. Для мене одними з таких викладачів стали Скорынин Микола Йосипович - професор теоретичної механіки Маренич Костянтин Миколайович - завідувач кафедри «Гірнича електротехніка і автоматика» імені Лейбова, Пархоменко Валентина Георгіївна - викладач теорії механізмів і машин.
Я дуже рада, що з вибором наукового керівника мені допоміг мій улюблений брат, який порадив мені свого наукового керівника - талановитого педагога, к. т. н., доцента кафедри «Енергомеханічних систем» Устименко Тетяну Олексіївну.
Після закінчення бакалаврату я вирішила, що хочу отримати кваліфікацію магістра і успішно вступила до магістратури. З темою своєї магістерської роботи я визначилася відразу, так як саме по цій темі я вела свою науково-дослідницьку роботу під час навчання в бакалавраті, а звучить вона так : «Обґрунтування структури та оптимальних параметрів гідравлічного ударного механізму високої потужності».
Плани на майбутнє
Головною метою на найближче майбутнє для мене є успішне закінчення магістратури. Також дуже хочеться знайти роботу на якій я змогла б застосувати всі знання, отримані за час навчання в університеті, а для того, щоб набратися сил для реалізації планів пов'язаних з кар'єрою хочеться здійснити свою давню мрію і побувати на озері Байкал