Біографія
Особистісне становлення
Я, Шелудяков Іван Юрійович, народився 18 березня 1992 року в місті Торезі Донецької області. Мати – Шелудякова Емма Вікторівна і батько – Шелудяков Юрій Олександрович, інженери. Я ріс розумною і енергійною дитиною.
Мої улюблені батьки завжди мене підтримували і направляли. Нудьгувати мені не доводилося, адже моя сестра, Настя, була старша на півтора року, тому ми весь час зростали в дусі змагань, вчилися один у одного новому. Ходив я в два дитячі садочки, там було дуже цікаво, особливо на заняттях англійською мовою і читанням. Читати і рахувати навчився в 5 років, ми з сестрою обожнювали слухати казки, які нам читала перед сном мама. Кожне літо ми проводили у моїх бабусі і дідуся у Луганській області. У 1999 році пішов у перший клас загальноосвітньої школи № 11 м. Тореза. До навчання я завжди проявляли інтерес і демонстрував гарні знання з багатьох предметів. У шкільні роки я відвідував гуртки плавання з 1 по 3 класи, легкої атлетики з 5–7 класи, футболу з 8–10 класи.
З 6-го класу брав участь у
міських олімпіадах з математики, пізніше з географії, фізики, де
іноді займав призові місця. Наприкінці 10-го класу почав підготовку до
випускних і вступних іспитів. З 11-го класу ходив на курси з
математики Піфагорови сходинки
при Донецькому
національному університеті. Закінчив школу хорошистом.
Професійне становлення
У шкільні роки виявляв більший інтерес до точних наук, що зіграло важливу роль у виборі спеціальності .
Вибір ВНЗ був для мене не
простим, переглянувши безліч варіантів подальшого навчання я зупинився
на Донецькому національному технічному університеті, так як зрозумів,
що тут зможу реалізувати свої таланти. В якості спеціальності мною була
обрана Автоматизоване
управління технологічними
процесами
(АУП). Дану
спеціальність я вибрав, тому що
вона мені здалася актуальною в наш час і містить високий рівень
підготовки студентів. За результатами ЗНО я успішно вступив на бюджет
обраної спеціальності.
Перший курс для мене був самим
складним і цікавим. Нові люди, нова система навчання, важкі
предмети. Весь час нам давали зрозуміти, що Це
вам не
школа!
, Що освіта ми отримуємо в
першу чергу для себе, і
вчитися в рамках даної спеціальності доведеться все життя.
За час навчання запам'яталися участі в міжнародних конференціях, де мною був отриманий безцінний досвід публічного виступу. Я з'їздив в Севастопольський національний технічний університет, де виступав з доповідями, а також вступав у дискусії на різні теми зі студентами з усієї України та зарубіжжя.
Мені подобалося величезна різноманітність предметів, які спочатку здаються шалено складними, а потім важливими і зрозумілими. Більшу частину спеціальних предметів нам читали доценти та професори кафедри гірничої електротехніки та автоматики (ГЕА). Вони вимогливі і розуміючі люди, які не тільки чудово володіють своїм предметом, але і можуть допомогти розібратися з іншими.
На четвертому курсі моїм науковим керівником стала доцент Ковальова Інна Володимирівна. Під її початком я займався розробкою пристрою примусового відключення контактора пускача при виникненні аварійних станів. А на першому курсі магістратури ми почали займатися науковим обгрунтуванням способу і параметрів приладу автоматичного захисту рудничного електрообладнання від коротких замикань з функцією прискореного спрацювання
Державний іспит я здав добре, і після отримання диплома бакалавра я однозначно вирішив вступати до магістратури, бо вважав це необхідним для повного завершення моєї освіти. За результатами вступних іспитів я вступив до магістратури.
Плани на майбутнє
Найбільш важливі місця займають закінчення поточного семестру, написання магістерської роботи та успішний її захист, проходження переддипломної практики. Пізніше – знайти роботу за фахом. Я буду продовжувати вдосконалювати набуті професійні навички і пробувати себе в різних областях автоматизації.