Біографія
Особистісне становлення
Я, Табаленкова Тетяна Вікторівна, народилася 1 червня 1992 в місті Донецьк. Я була єдиною дитиною в сім'ї, тому завжди відчувала увагу і турботу батьків. Моє дитинство проходило в атмосфері любові і розуміння, якими мене обдаровувала моя сім'я. Найбільше моїм вихованням в дитячому віці займалася бабуся. Завдяки їй, я придбала любов до творчості та мистецтва. Однак, подальшому розвитку моїх навичок посприяла моя мати – Табаленкова Олена Вікторівна. Вона у віці 3 років привела мене в танцювальний колектив, який я відвідувала протягом 10 років. Також, на процес мого становлення вплинув мій батько – Табаленков Віктор Васильович, який прищепив мені любов до точних наук.
У 1999 році батьки вирішили мене віддати в школу у віці 7 років, але все виявилося не так-то просто. Два класи до початку навчального року були сформовані і мене не хотіли брати. Так мені належало продемонструвати свої знання перед директором нашої школи, яка і погодилася розподілити мене в клас з поглибленим вивченням дисциплін. Окрім навчання, мені дуже подобалося малювати. Однак в художню школу мене відмовилися брати, оскільки всі групи були повністю сформовані, і так мій вибір припав на музику. У 2000 році я вступила в міську музичну школу № 2 в клас фортепіано. Мені з легкістю вдавалося поєднувати кілька справ одночасно, зокрема, відвідувати музичну школу, танцювальну студію і, звичайно ж, школу, де я встигла зарекомендувати себе, як відповідальний і старанний учень. Навчання в музичній школі мені давалося досить легко. Я часто виступала на звітних концертах і їздила на конкурси. Однак, моїм улюбленим предметом було сольфеджіо, і це говорило саме за себе, що у мене математичний склад розуму. Мені дуже подобалися ці уроки, а сприяла цьому моя вчителька, Олена Георгіївна, вона була в міру суворої, але в теж час розуміючою і справедливою. Вона знаходила підхід до кожної дитини і могла кожного зацікавити. На цій дисципліні ми будували акорди, вивчали теорію побудови творів, а також писали музичні диктанти.
Закінчивши початкову ступінь навчання і перейшовши в 5 клас, у нас з'явилася нова класна керівниця, за сумісництвом викладач російської мови та літератури, Ніколаєнко Світлана Миколаївна, яка і вплинула на моє подальше становлення, як особистості. Будучи активною людиною, вона часто організовувала різні поїздки по містах України, що в свою чергу розвинуло в мені інтерес до всього нового і незвіданого. Так за пару років ми зі своїми однокласниками відвідали чимало міст, побували в Одесі, Києві, провели новорічні свята у Львові, побачили історичне місто Севастополь і це ще не все.
У школі мені подобалося вивчати математику. Я любила вирішувати нестандартні задачі, при вирішенні яких необхідно було задіяти логіку, з чим мені і допомагав батько. Це стало визначальним фактом при моєму вступі до Макіївського міського ліцею, і моєму визначенні в клас з математичним ухилом, але про це трохи пізніше.
Моя мама дуже часто чула про заклад з високим рівнем підготовки до вступу до ВНЗ. Це був Макіївський міський ліцей. Вона так загорілася моїм вступом до цього навчального закладу, що влітку, після 7 класу, привела мене здавати вступні іспити. Звичайно, страх всього нового і незвіданого давав про себе знати, але це не завадило написати мені іспити і, як я вже говорила, поступити у клас з математичним ухилом. Навчання в ліцеї було дуже яскравим і цікавим, і оточуючі люди, які згодом стали моїми близькими друзями, ще більше насичували навчальні роки спілкуванням, розумінням і багатьом іншим. Ліцей дуже відрізнявся від моєї попередньої школи. Перші кілька місяців були досить важкими, особливо це позначалося на англійській мові. Дуже важко було нагнати розрив, який склався між шкільною програмою і програмою в ліцеї, але поступово вирішилась і ця проблема.
Мій навчальний заклад, крім високого рівня навчання, мав безліч відзнак і нагород, як на міському, так і обласному рівнях. Оскільки наше навчання проходило за шестиденною програмою, крім основних предметів, ми поглиблено вивчали точні науки, а допомагали нам у цьому викладачі з вищих навчальних закладів Донецька. Крім навчального процесу в нашому ліцеї величезна увага приділялася нашому творчому становленню, що сприяло моєму участі у проведенні масових і культурних заходів, де я набула ні з чим незрівняний досвід. Школа залишила в моїй душі тільки приємні і теплі спогади, але, прийшов час визначатися з вибором вищого навчального закладу.
Професійне становлення
При виборі ВНЗ я керувалася не тільки рейтингами серед вищих навчальних закладів, де Донецький Політехнічний Університет займав одну з лідируючих позицій, а також і особистими уподобаннями при виборі своєї майбутньої спеціальності. Оскільки ми писали зовнішнє тестування, яке я здала з досить високим балом, то з упевненістю можна було сказати, що на спеціальність, яка мене зацікавила «Системи управління і автоматика» я поступлю. Однак про це я дізналася тільки у серпні. Ця спеціальність мені найбільше сподобалася своєю актуальністю в наш час і швидкого розвитку сфери автоматизації.
Життя в університеті кардинально відрізнялася від шкільного. На перших курсах нам викладали в основному точні науки: математику, фізику, креслювальну геометрію та інші предмети, які закладали у свідомість технічне мислення. Я легко втягнулася в студентське життя, подружилася зі своїми одногрупниками, легко знайшла спільну мову з ребятами в гуртожитку. Навчання мені давалося легко, оскільки в шкільні роки був отриманий багатий багаж знань. Мені дуже імпонували всі викладачі на нашому курсі. З кожним курсом я все більше почала вникати в суть своєї майбутньої спеціальності, а допоміг мені в цьому мій науковий керівник – к. т. н., доц. кафедри АТ Федюн Роман Валерійович.
На четвертому курсі необхідно було визначитися з темою магістерської роботи. Оскільки під час навчання мені подобалося вивчати моделювання, то я вирішила у своїй роботі більш поглиблено вивчити цю дисципліну. Тема моєї магістерської роботи: «Дослідження та вдосконалення САУ технологічним процесом хімводоочищення ТЕС». Дане питання є досить актуальним в нинішній час , особливо в області автоматизації.
Четвертий курс був для мене найбільш незабутнім. Це була перехідна ступінь від бакалаврату до магістратури, від отримання диплома до нових знань, але я та мої одногрупники з легкістю подолали цю ступень і вступили до магістратури.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Планами на найближче майбутнє є написання і захист магістерської роботи, оволодіння своєю спеціальністю досконало. Звичайно, хочеться знайти хорошу роботу, яка буде цікавою, буде приносити позитивні емоції, де я зможу реалізувати себе і утвердитися як фахівець у своїй галузі і як особистість.