Роль релігії та церкви в політичних процесах сучасної України

Аннотация

В.Т. Нізвецька – Рассмотрена связь политики с религией в условиях современных общественно-политических и конфессиональных реалий в Украине.

Протягом багатьох століть політичне і релігійне життя були пов'язані між собою. У православній церковній традиції здавна було закладене вчення про взаємність між державою та церквою. Держава завжди сприяла розвитку церкви, а церков – всіляко "освічує" владу держави. Зазначимо, що у радянський період української історії політизація релігії була не помітною, адже церква в умовах політики державного атеїзму була викреслена з суспільно-політичного життя. Все ж таки, церква була пов’язана з державою, а саме підпорядкована її інтересам. Крім того, була заборонена одна з національних церков українського народу – Українська греко-католицька церква.

Звичайно, приведені вище політичні та релігійні обставини вплинули на подальший розвиток церковно-релігійного життя України.

Українська незалежність не супроводжувалася радикальною декомунізацією суспільства та політики, методів управління, взаємин між суспільством і владою. Прагнучи використати релігійний ренесанс в Україні наприкінці 80-х років XX ст., кожна з церков традиційно апелювала до влади як до верховного "арбіта".

Крім того ж, Українська православна церква Московського патріархату сумнівно ставилась до перспективи існування української держави та продовжувала орієнтуватися на існування української держави та продовжувала орієнтуватися на інтереси Росії. У свою чергу, українські політики в дусі комуністичної традиції намагалися використати церкву для легітимації своєї влади.

У другій половині 90-х рр. XX ст. – на початку XXІ ст. тенденція до політизації церкви не ослабла, а тільки зміцнилася. Фактором політизації стала поява в Україні ряду нових конфесій (передусім протестантських). Значну ступінь політизації релігії продемонструвало створення конфесійних партій: Української християнсько-демократичної партії України, християнсько-демократичного союзу, Партії мусульман України.

Слід звернути увагу на форми політизації в релігійному житті, а саме:

• По – перше – оцінці церковними діячами діяльності окремих партій та рухів, загальної політичної ситуації в Україні. Перш за все це стосується заангажованих оцінок, обумовлених певною політичною орієнтацією конфесій;

• По – друге – агітація за певних кандидатів в органи влади у церквах, проповідях та інших формах спілкування з віруючими;

• По – третє – участь служителів культу у партійних списках на виборах до місцевих рад і Верховної Ради.

До вищезазначеного можна добавити, що політизація церкви небезпечна для майбутнього розвитку держави принаймні в таких аспектах: призводить до порушення чинного законодавства щодо релігії та церкви; підсилює соціальну напругу та протистояння в суспільстві як на політичному, так і на релігійному ґрунті, стимулює між церковний конфлікт; створює загрозу перенесення партійно-політичної та релігійної конфронтації на етнонаціональний ґрунт; посилює явище сепаратизму в Україні, який загрожує її територіальний цілісності; приводить до морального занепаду церкви, гальмує її основну функцію – бути моральним еталоном, орієнтиром для віруючих; дискредитація церкви підсилює розчарування населення в релігійних ідеалах.

Таким чином, відзначимо, дві визначальні взаємопов'язані тенденції релігії і політики в Україні: по – перше, це глибока полiтизацiя церковного життя, яка обумовлена головним чином зростаючим рівнем політичної активності всього населення та не менш глибока релiгiзацiя політичного процесу.

Тобто зв'язок політики з релiгiєю в умовах сучасних суспiльно-полiтичних та конфесійних реалій в Українi, з одного боку, веде до посилення полiтичного й мiжцерковного протистояння. З іншого боку, полiтизацiя релiгiї дає можливість вируючим та духівництву різних конфесій прилучатися до розбудови Української держави, відродження духовності та моральності.

Список использованной литературы

1. Єленський В. Релiгiя, демократизацiя та суспiльний розвиток в Українi // Релiгiя i суспiльство в Українi: фактори змiн. – К.Б.И., 1998. – С. 31-47.
2. Здіорук С.І. Суспільно-релігійні відносини: 80 – х років XX. – К., 2005.
3. Нікітіна О.Г. Політизація релігії / / Питання філософії. – 1994. – № 3. – С. 173-179.