Особливості впливу нових релігійних рухів на європейську безпеку

Аннотация

Я. Тимків – Особливості впливу нових релігійних рухів на європейську безпеку. В статье рассматривается влияние развития новых религиозных движений на европейскую безопасность. Проводится типология сект и анализ основных документов по их деятельности в Европе и Украине. Обосновывается также необходимость детального их изучения и активного реагирования со стороны государств ЕС и Украины, в целях обеспечения стабильности и безопасности в Европе.

Одним з хвилюючих наслідків суспільно-політичних змін в Європі є поява в суспільному житті нових релігійних рухів (НРР), або як їх інакше називають – сект. Їх динамічний розвиток, вплив на своїх членів, щораз то більше примушує уважно приглядатися цьому явищу як до можливого виклику обороні та безпеці держав. У країнах західної Європи діяльністю сект, а також виникаючими з їх діяльності загрозами, почалися займатися спеціальні державні інституції разом з службами безпеки. У Франції до прикладу таку роль відіграє Міжнародна Місія по Боротьбі з Сектами. Гостре несприйняття нових релігій громадськістю зарубіжних країн та України, численні звинувачення на їх адресу спонукають уважніше розглянути феномен сект та їх можливий конфліктогенний потенціал.

Існує багато класифікацій нових релігій за різними ознаками. Найбільш ефективною видається типологія НРР за комплексом ознак віросповідного характеру. Отож умовно можна виділити наступні групи:

- неохристиянські (Свідки Єгови, харизматичні церкви, Міжнародна церква Христа (Бостонський рух), Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормонів), Новоапостольська церква, Церква Бога, Сім’я, Християнська наука та інші);

- неоорієнталістські (східні) (Міжнародне товариство свідомості Крішни, Чайтанья Сарасват Матх, Панчма Веда, Карма Каг’ю, Білий Лотос, Інститут буддизму, Трансцедентальна медитація, Місія Чайтаньї, Алєф та інші);

- релігії нового об’явлення (Церква об’єднання, Церква останнього заповіту, Церка сайєнтології, Наука розуму, Рух Дітей Божих та інші);

- езотеричні об’єднання (це послідовники вчень Е.Сведенборга, Р. Штайнера, О. Реріх, О. Блаватської, К. Кастанеди, а також Братство Грааля, Новий Акрополь, "New Age");

- неоязичницькі (поширені в основному в Україні та інших слов’янських державах: Рідна українська національна віра (РУН-віра), Давньослов’янські громади, Великий вогонь, Слов’янський ведичний рух "Хора-Хорс", та інші);

- сатаністські (більшість з них малочисельні і зазвичай діють конспіративно) [1].

Поняття секта має два тлумачення. З релігійної точки зору секта означає релігійну групу людей з індивідуальним світоглядом, які зростають на ґрунті вчення якоїсь великої світової релігії, але не тотожні з нею. Таке тлумачення було викладено у спеціальному документі "Секти, або нові релігійні рухи. Душпастирський виклик", виданому у Ватикані у 1986 р. В понятті соціологічному під сектою розуміють: суспільну групу, яка ізолюється від решти суспільства, має свої ієрархічні цінності і групу норм поведінки, з сильною роллю керівника, в котрій реалізуються прагнення до створення особистих, безпосередніх прив'язань між її членами, і ставлення котрої до світу, держави чи суспільства залишається байдужим або недоброзичливим [10].

Секти обіцяють задовольнити певні психічні потреби. Серед них – почуття приналежності до колективу, яке секти заспокоюють через постачання психологічного тепла, допомогу в критичних ситуаціях. У сектах дають прості відповіді на складні запитання, використовують "прагматичне богослов’я", відкидають сумніви, встановлюють прості критерії поведінки.

Для вербування секти використовують психотехнічні маніпуляції. Спершу від людини не вимагають нічого, зате обдаровують фактично всім. Згодом відбувається поступове нарощування тиску на рішення члена секти з використанням колективного впливу. Одним з найпростіших методів залучення до секти є так званий мережевий маркетинг із продажу біологічно активних харчових добавок. У кабінеті куди приходить людина зі скаргами на своє здоров’я її обстежують досить сумнівної кваліфікації особи і за допомогою простого комп’ютера виводять перелік діагнозів, додаючи щоб зцілитися, потрібно приймати такі й такі біологічні добавки. При цьому не інформують, що біодобавки — не медикаменти. У процесі обстеження людям кажуть, що, вживаючи харчові добавки, вони вилікуються тілесно, а щоб зцілитися духовно, їм слід прийти "в нашу церкву" [6].

Секта намагається перебудувати свідомість своїх членів, гальмуючи вдумливе осмислення, блокуючи доступ до зовнішньої інформації та розпалюючи почуття. Від утримування в стані постійної активності, нагадування і залякування розвивається пізнавально-емоційний дисонанс, маніпулюючи яким можна остаточно зламати опір особи й навіть довести її до екзальтації. Найважливішою в секті є роль провідника, якому мусять безмежно довіряти. Можливості маніпуляції абсолютною вірою в лідера – необмежені. Деструктивна роль сект полягає на використанні вирафінованих і глибоко неетичних методів та засобів маніпуляції з ціллю пошуку нових членів, нав’язування їм окреслених стереотипів психічних реакцій, контролювання їх думок, поведінки і почуттів, а також у формуванні абсолютного послуху, узалежнюючи їх таким чином як в матеріальній, так і в духовній сферах. Деякі секти намагаються уникати "гріховного світу" шляхом створення ізольованих поселень у віддалених місцях та на островах (Церква останнього заповіту). З метою посилення контролю керівництва релігійного руху над його адептами найчастіше практикують наступні методи: інтенсивні молитовні практики, обмеження у сні та їжі, позбавлення вільного часу, заохочуються сплески екзальтації, бурхливі форми виявлення відданості лідерам релігійного руху. У деяких сектах статеві стосунки заборонені зовсім, в інших практикується заохочення невпорядкованих сексуальних стосунків (рух Ошо Раджніша, Сім’я, тантристські групи) [1].

НРР можуть представляти різну силу загроз. Небезпеку від деяких з них слід очікувати як і на індивідуальному рівні, так і на суспільному. На індивідуальному рівні в членів секти можна побачити так званий "синдром секти". Можна виділити такі його найважливіші елементи:

- безкритичне підпорядкування словам гуру, поєднане з бездумним цитуванням слів керівника;

- проблеми з концентрацією;

- відсутність ініціативи і можливості індивідуальної діяльності;

- проблеми з психікою;

- відчуття постійного страху/

На суспільному рівні окремі секти є формою дестабілізації суспільного, а також державного порядку. Через дуалістичне бачення світу (ми – релігійна група, вони – оточуючий нас світ) вони підривають конституційний порядок. Це може виражатися в таких діях як:

- відмова від професійної роботи;

- уникнення сплати податків;

- заборона дітям відівдувати школу;

- відмова від військової повинності;

- відмова від медичного обслуговування.

На думку критиків під прикриттям віднови релігійності, духовного вдосконалення, розширення свідомості, зцілення, навернення, вилікування духу і тіла, допомоги у боротьбі з наркоманією і алкоголізмом ітд. частина НРР здійснюють ряд злочинів, таких як торгівля зброєю і наркотиками, викрадення, вимагання грошей, змушування до проституції ітд. Психологи в багатьох публікаціях вказують, що ефектом участі в окремих нових релігійних та псевдорелігійних рухах є не розвиток особистості людини, а її деградація що полягає на знищенні попередніх рис особи, а також її ролі в родині та суспільстві.

Досвід в країнах Європи з дев'яностих років показує, що деякі з сектантських організацій своїми контраверсійними діями змушували уряди окремих держав до прийняття рішень щодо делегалізації їх діяльності. Такі секти як Найвища Правда – Аум (Аум Синрикьо), перейменована у січні 2000 року в "Алєф", чи муністи – Товариство Святого Духа для Об'єднання Християнського Світу з Кореї були визнані в більшості державах як загроза міжнародній безпеці [11].

У квітні 2000 року спеціальним рапортом Міжнародної Місії по Боротьбі з Сектами французький уряд визнав Церкву сайєнтології і секту "Храм Сонця" як найнебезпечніші секти, що діють у Франції. Одночасно були піддані публічній критиці США у зв'язку з виданням там закону про релігійну свободу, оцінюючи її як надто прихильною для нових релігійних течій. Рапорт представляє власне визначення секти, стверджуючи, що це є об'єднання з тоталітарною структурою, що декларує релігійні цілі, дії котрої порушують права людини і суспільну рівновагу. Автори рапорту підкреслюють щораз активнішу роль небезпечних сект. Вони відкидають норми демократії і пропагують антикультуру, що спирається на утворенні еліти з ціллю домінування над рештою людства, а в деяких випадках в спосіб відкритої підтримки расизму. Найбільше відомі секти мають риси багатонаціональних організацій, що мають відділення в державах де немає відповідних законів, таємні інформаційні сітки і приватні служби безпеки оснащені в сучасні засоби зв'язку. У фінансовій сфері спираються вони на банкових сітках в Європі, на Карибах чи Азії [9].

Особливо шкідливою, такою, що систематично порушує права людини, етичні норми та неодноразово звинувачувалася у різного роду правопорушень є Церква сайєнтології. Мінімізація власне релігійних елементів у доктрині Церкви сайєнтології не завадила цій спільноті з 1952 року (дата заснування) перетворитися на добре організовану і керовану корпорацію, що досить жорстоко контролює своїх членів та їх зв’язки із соціальним оточенням. На даний час вона налічує близько 7 млн. послідовників в усьому світі, і спостерігається тенденція до збільшення кількості прихильників (не менше 1000 нових послідовників щорічно). Річний фінансовий оборот, за даними німецьких експертів, – 400 млн. марок. Нинішній глава секти – Девід Міскавідж. Церква сайєнтології неодноразово звинувачувалася у здійсненні тиску на своїх членів, шантажі та вчиненні ряду злочинів: несплати податків, а також викраденні документів, шпигунстві на військових базах Греції та інших. Відомі випадки психічних розладів у людей, які належали до Церкви сайєнтології. Судами багатьох країн засновника секти, "творця" псевдовчення – сайєнтології або діанетики, Лафайета Рон Хаббаро (1911 – 1986) було визнано злочинцем, а в ряді країн оголошено персоною нон-грата. Зокрема, у 1978 р. у Франції його було засуджено до тюремного ув’язнення і грошового штрафу за шахрайство, але він встиг втекти з країни. У 1977 р. Хаббард під час справи про розкрадання урядових секретних документів США потрапляє до списку винних. У 1985 р. у США розпочато розслідування фінансових шахрайств Хаббарда, але від тюремного ув’язнення його "врятувала" смерть (1986 р.). Діяльність цього релігійного руху визнана небезпечною в Греції, Франції, Бельгії та Австрії. В Німеччині щодо Церкви сайєнтології застосовуються обмеження [1].

Секту "Храм Сонця" вважають мафіозною структурою, котра володіла величезними багатствами, а в числі її активістів були великі бізнесмени і політики. Її доктрина має три джерела: вчення масонів, розенкрейцерів і тамплієрів. Лідери секти навчали, що з наближенням кінця світу "обрані" повинні вийти з тілесної оболонки і переселитися на Сіріус, щоб зберегти дух людства вчення масонів, розенкрейцерів і тамплієрів.

НРР неоорієнталістських (східних) напрямків, а також релігії нового об’явлення, з погляду на їх характерний спосіб діянь, стали об'єктами ретельних наукових досліджень. Предметом досліджень стали методи вербування сектами нових послідовників, вплив сект на поведінку та дії членів. Переломом в цій сфері було масове самогубство 18 листопада 1978 року 912 осіб в Джонстаун в Гаяні, котре яскраво показало, яку небезпеку і загрозу несуть з собою деякі секти для життя окремих громадян, а насамперед суспільному устрою. Пізніше це також підтвердили такі трагедії як:

- квітень 1993 році в США 85 членів секти Давидові Послідовники загинули після вибуху і підпалення ферми Вейко в штаті Техас підчас штурму ФБР;

- у 1994 році одночасно у Швейцарії та Канаді 53 віруючих секти "Храм Сонця" загинули від вогнепальної зброї, ножів і отрути;

- 23 грудня 1995 року в місцевості Веркор на південному сході Франції при невідомих обставинах загинуло 16 членів (з них троє дітей, усі зі слідами кульових ран) "Храму Сонця", тіла котрих були викладені в формі зірки. Пізніше слідство встановило, що більшість загиблих були застрелені двома сектантами, які потім вчинили самогубство;

- у 1997 році 39 віруючих секти Небесні Ворота здійснили масове самогубство;

- 22 березня 1997 року в Сен-Казимирі (Канада) відбулося останнє масове самогубство членів "Храму Сонця", тоді загинуло п’ять сектантів [12][14; ст. 5-8].

Декотрі організації, що мають сектантські риси, стикаються з проблемою оборони та безпеки держави. Цей факт підтверджує Рапорт Коттрелла, відслідковуючи зв'язки Церкви об’єднання з корейськими спецслужбами та нелегальною торгівлею зброєю. Доказом цього є також діяльність згадуваної вище Церкви сайєнтології. Секта створила парамілітарну Морську Організацію. Вона поділена на ієрархічну структуру офіцерів, підофіцерів та солдатів, завданням котрих є боротьба за релігійну свободу для всіх членів секти. Члени в рамках тренінгів сумнівної вартості пропонували курс "Пошук духовного очищення" ("Run down of purification") за 2292 USD, призначений для осіб, що зацікавлені пережити ядерну війну [13].

Конфлікт релігійної групи із суспільством загострюється за умов наявності у релігійній доктрині секти апокаліптичних очікувань кінця світу. Це часом призводить до здійснення членами секти протиправних дій, що виправдовуються релігійними мотивами, і підтверджують загрозу зі сторони сект для оборони і безпеки держави. Найбільш яскравим прикладом були події 20-22 березня 1995 року в Японії, де в наслідок атаки газом в токійському метро членами секти Найвища Правда – Аум (Аум Синрикьо) загинуло 13 осіб, а понад 5000 були отруєні [8, ст. 39-40].

Базове значення для розуміння того, що секти є небезпечним суспільним явищем, мав присвячений діяльності новим релігійним течіям на території держав Європейського Союзу згадуваний вже Документ Європейського парламенту № 1-4/84 від 2.04.1984 відомий під назвою Рапорт Коттрелла (Cottrell) [5]. Він стверджує, що проблема сект має міжнародний вимір. Діяльність їх є контраверсійною. Особливо це стосується податкових звинувачень та інших махінацій. Крім того на суспільному рівні йдеться про відчай, який панує в родинах, а також порушення, які виникають в психіці членів.

Автори рапорту вимагали створити міжнародний обмін інформації, що стосуєтьсяфункціонування нових релігійних організацій. В особливості:

• проблем, пов'язаних із способами пошуку новими релігійними течіями доходів та звільнень від сплати податку;

• дотримання законів новими релігійними течіями в різних державах членів ЄС;

• пошуку громадян зниклих безвісті і можливості співпраці в цьому питанні з третіми державами;

• створення організацій, котрі надаватимуть юридичну допомогу особам, що залишають нові релігійні течії, а також допомогти їм знову влитися в суспільне і професійне життя;

• існування юридичних прогалин, що виникають з правових різниць між окремими державами членами ЄС, і це спричиняє, що діяльність заборонена в одній країні, є легальною в іншій;

• надання даних про фальшиві назви і організації-привиди, а також про їх діяльність в державах членах ЄС.

Рапорт Коттрелла вимагав впровадження єдиних критеріїв, щодо судових дій по відношенню до нових релігійних течій, по вживаннях заходів поліційними службами і судами проти цих рухів у випадку порушення ними закону, обміну поглядів на тему нових релігійних течій.

Основою написання рапорту були дискусії, щодо діяльності Церкви об’єднання корейця Сун Мйунг Муна (Sun Myung Moon). Головним елементом документа була проблема здобуття нових членів сектою, а також її згубний вплив на життя адептів. Одночасно посилається він до рапорту Трасера (Traser), представника Конгресу США, який підтверджує зв'язки руху муністів з корейськими спецслужбами та нелегальною торгівлею зброєю. Одночасно документ Європейського парламенту встановлює факт обвинувачення Муна за тяжкі податкові злочини, а також доказані судами в Англії факти розбивання родин. Підкреслює теж, що однією з спільних рис більшості сект є факт розбивання родин через дезінтеграцію особистості окремих адептів нових релігійних течій.

Крім Церкви об’єднання Муна документ приготований Коттреллом називає ще декілька сект: Рух Дітей Божих, доведено, що цей рух займався організованою проституцією малолітніх; Церква сайєнтології, що звинувачувалась за відмивання великих грошових сум і Міжнародне Товариство Свідомості Крішни, яке обвинувачувалось за піддавання своїх членів техніці розумової залежності.

Дев'яності роки підтвердили небезпеку, що несли собою діючі нові релігійні течії. Доказом цього є Резолюція Європейського парламенту від 28 лютого 1996 року у питанні культових течій в Європі. Аналіз змісту документа показує негативні наслідки функціонування сект у суспільстві Західної Європи. До найважливіших наслідків відносять: групові вбивства, знущання над членами нових культових груп, сексуальне використання, безпідставне ув’язнення, рабство, спонукання до агресивних дій, пропагування расистської ідеології, податкові махінації, нелегальні грошові операції, торгівля зброєю і наркотиками, порушення права на працю, використання нелегальної медичної практики. Резолюція, також як і Рапорт Коттрелла , закликає держави Європейського Союзу до вжиттязаходів, що мають на меті координацію дій направлених проти сект. Крім попередніх пропозицій, що виникали з Рапорту Коттрелла, таких як гарантування ефективної діяльності судової влади і міжнародного обміну інформації щодо сект, резолюція підкреслює потребу відмови від видавання автоматичних дозволів на ведення релігійної діяльності в окремих державах-членах і необхідність оновлення законів, що регулюють релігійне життя. Важливим елементом документа є постулат контролю над фінансовими субвенціями, що направлені на ведення економічної діяльності.

Ухвалена Радою Європи рекомендація на тему "Нелегальна діяльність сект" від 24 червня 1999 року закликала уряди країн членів ЄС до створення і підтримку незалежних державних чи регіональних центрів інформації про НРР; а також до використання процедур кримінального і цивільного права проти нелегальної діяльності цих рухів [14, ст. 9-10].

Лібералізація суспільно політичних процесів в Україні, що розпочалися на початку 90-х років ХХ ст., позначилися і на релігійному житті. Зняття штучних обмежень діяльності релігійних організацій, проголошення права кожного громадянина на свободу світогляду і віросповідання призвело не лише до активізації релігійного життя традиційних конфесій, що є без сумніву позитивом, але і до поширення в Україні НРР [2]. На даний час на її теренах діє більше 26 тис. тільки офіційно зареєстрованих релігійних громад, понад 80 конфесій, течій і напрямів [7]. Потрібно враховувати, що більшість НРР пов’язана з вторинною, не "апостольською", діяльністю.

Вміло використовуючи об’єктивні труднощі демократичної розбудови суспільства, певний ідеологічний вакуум на тлі руйнації старої системи цінностей, а також нерозвинутість місіонерської структури традиційних українських церков, закордонні релігійні організації та центри розгорнули активну проповідницьку діяльність. Намагаючись поширити своє віровчення серед населення України за допомогою масштабної фінансової, матеріальної і людської експансії, вони роблять основними об’єктами свого проповідництва молодь, студентство, науково-технічну інтелігенцію‚ бізнесменів-початківців – тобто верстви населення‚ за якими майбутнє.

Діяльність НРР в Україні представлена у всіх групах вище представленої типології. Серед неохристиянських рухів найбільш впливовими і такими, що зростають найшвидше, є Свідки Єгови (787 громад), харизматичні церкви (702 громади) та послідовники Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) (55 громад). До релігійних організацій неоорієнталістського напрямку, що діють в Україні належать громади індуїстів, буддистів, тантристів та ін. – тобто різноманітних напрямків та течій переважно модернізованих форм. До релігій нового об’явлення належать релігійні громади віри Багаї, Церква об’єднання (муністи), Велике Біле Братство, Церква Останнього Заповіту, церква сайєнтології, послідовники Порфирія Іванова. Езотеричні об’єднання представлені послідовниками вчень О. Реріха, О. Блаватської, Д. Андреєва, О. Бердника та адепти "New Age". До неоязичницьких об’єднань належать РУНвіри, Рідної Віри, Собору Рідної Віри, Слов’янської релігійної громади тощо. За деякими даними в Україна діють понад 100 сатаністських угрупувань, серед яких найчисельніші: "Присвячений Сатані лицарський орден чорної меси", "Орден чорного кола", "Зірка смерті", "Орден SA", "Партія сатаністів", "Церква Сатани", "Чорне братство", "Орден лицарів тамплієрів", "Чорний орден" та "Легіон темряви" [3].

Вже сьогодні можна стверджувати, що діяльність окремих сект в Україні є потенційним джерелом небезпек і в майбутньому може складати істотну загрозу безпеці та обороні держави. Прикладом цього були події в Харкові, де обласна прокуратура на початку 2003 року порушила кримінальну справу проти релігійної секти "Долина сонця", члени якої облаштувались у приміському селищі Буди. Кримінальну справу було порушено за заявою москвички Олени Павленко, за фактом викрадення у серпні 2002 року її 14-річного онука Петрика посеред білого дня у Москві членами секти. "Долина сонця" багато в чому нагадує сумнозвісне "Біле братство". На думку відомого харківського юриста та адвоката Анатолія Тарасенка, діяльність цієї секти має яскраво виражений тоталітарний характер і не відповідає чинному українському законодавству. Керівниками секти є 38-річна Ганна Кабаєва, котра оголосила себе месією та святою Осмітою, та її чоловік – відомий російський вчений-ядерник, член-кореспондент РАН, директор Інституту ядерної безпеки Росії, лауреат численних премій 42-річний Леонід Балашов. За деякими даними, діяльність цієї секти охоплює терени не лише країн СНД та Прибалтики, але й Східної Європи. Принаймні на регулярні медитаційні семінари, що проводить Осміта, приїздять не тільки громадяни з країн колишнього СРСР, але й Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії. Правник Анатолій Тарасенко не виключає, що Осміта цілком може займатися ще й шпигунством, чим і пояснюється її шлюб із відомим російським вченим-ядерником Леонідом Балашовим [4].

Потрібно якнайшвидше реагувати на такі речі. Після екстремістських акцій членів Великого білого братства, та засудження їх керівників, досі в Україні немає закону "Про секти" (або "Про тоталітарні секти", "Про деструктивні культи" чи щось подібне). Одна з обмежувальних норм, що діє щодо таких організацій – зняття з реєстрації застосовується надзвичайно рідко. Один з таких прецедентів трапився у квітні 2003 року в Херсоні, де з реєстрації зняли одну зі структур неохаризматичної секти Сандея Аделаджа. Поки що в Україні діють тільки "Заходи щодо нейтралізації діяльності деструктивних тоталітарних культів, мінімізації їхнього негативного впливу на суспільство" затверджені у січні 1997 р. віце-прем’єр-міністром України з питань гуманітарної політики. У цьому документі, зокрема, передбачено підвищення вимог щодо реєстрації статутів нетрадиційних релігійних організацій та відповідальності їхніх керівників за створення й утримання монастирів (ашрамів, дацанів, комун, колоній тощо). Наголошено також на неможливості використання іноземними місіонерами системи просвітницьких, навчальних та культурно-освітніх закладів тощо. А захист гуманітарної сфери національних інтересів держави, особливо щодо релігійних відносин, підноситься до рівня одного з провідних напрямів діяльності працівників Служби безпеки України. Варто зазначити, що окрім державних структур діяльністю та згубним впливом сект займаються ще й громадські організації, серед яких найбільшими є: батьківська громадська організація "Порятунок" та Всеукраїнський центр релігійної безпеки та допомоги жертвам деструктивних сект "Діалог". "Порятунок" було утворено у 1993 році, до складу якої входили батьки молодих людей, залучених до НРР. Центр "Діалог" розпочав свою діяльність у лютому 2003 року в м. Запоріжжі і є українським кореспондентом Європейської федерації центрів дослідження сект – офіційного консультанта Ради Європи з питань деструктивних культів. Окрім того на Україні питанню сект багато уваги приділяє також і християнські церкви всіх конфесій. Але існуючого ряду заходів все ж замало для подолання негативних тенденцій поширення загрозливих НРР в Україні. Окремі відповідальні органи держави діють безсистемно і нескоординовано. Немає відповідно опрацьованої і послідовної стратегічної державної концепції щодо НРР‚ зокрема нетрадиційних.

Звичайно, не всі НРР несуть загрозу національній та міжнародній безпеці. Але як ми бачимо, різноманітні відгалуження від основних релігійних течій можуть нести з собою багато небезпеки та шкоди. Вони набувають все більшої популярності в Європі, особливо серед молоді. Для подальшого запобігання можливих трагедій потрібно приймати рішення як і на законотворчому рівні, так і на адміністративному. Потрібно ускладнити процедуру легалізації нових релігійних організацій, прийняти однакові умови оподаткування для релігійних організацій та рухів в країнах-членах ЄС, обмінюватися досвідом щодо проблематики діяльності нових релігійних течій в Європі. А також необхідно забезпечити кращу поінформованість населення як країн-членів ЄС, так і України, про діяльність релігійних, езотеричних і спіритистських груп, для захисту людини від вторгнення у її життя.

Список использованной литературы

1. Бондаренко Д. Нові релігійні рухи як конфліктогенний чинник // Проблеми міжнародної безпеки: аналітичний огляд. – квітень 2002.– ст 240-246.
2. Конституція України. – К.: Право, 1996. - Розділ І. – ст. 35. – ст. 23–24.
3. Парахонський Б.О., Сьомін С.В. Нетрадиційні релігійні культи як питання національної безпеки України // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1-2.
4. Пастух І. "Долина сонця" стала "долиною сонячного затмення" //Громадсько політичний тижневик "Доба". – 31 січня 2003р. – № 8 (282).
5. Рапорт Коттрелла [Электронный ресурс] – режим доступа: http://sekty.sluzew.dominikanie.pl/pr/cottrell.html
6. Слєпинін О. Україна – школа неляканих чарівників // Дзеркало тижня. – 19-25 квітня 2003. – №15 (440).
7. Статистичні дані станом на 1 січня 2003 Державного комітету України у справах релігій [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.risu.org.uaukr/resourses/statistics/ukr2003/
8. Яцько А. Тероризм як форма політичної боротьби // Політика і час. – 2002. – №2. – ст. 34-42.
9. Jagnieza A. Sekty a nowe ruchy religijne // Wojsko i wychowanie. – 2001. - №3. – s. 71-76.
10. Nowakowski P. T. Sekty – co kazdy powinien wiedziec. - Tychy 1999. – s.10
11. Pasztelanski R. Uwaga, sekty! // "Zycie Warszawy". - 14 lipca 2000. – №163.
12. Rowinski G., Purzycka M. Inne niebo czy w sieci szalonego proroka. – Warszawa, 1998. – s. 45-46.
13. Vernette J. Sekty. – Warszawa, 1996. – s. 122.
14. Wiktor K., Mikrut G. Raport o niektorych zjawiskach zwiazanych z dzialalnoscia sekt w Polsce. – Ministerstwo Spraw Wewnetrznych i Administracji.– Warszawa 2000. – 65 s.