Особистісне становлення

Я, Соколенко Інна Вікторівна, народилася сонячним засніженим ранком 5 грудня 1991 року в місті Донецьк. У сім'ї я єдина дитина. Вважаю, що мені дуже пощастило з родичами, особливо з батьками. Я росла в теплій і дружній атмосфері. Батьки з самого дитинства оточували мене любов'ю і турботою, надавали мені величезну підтримку, всіляко допомагали порадами і ділом. Вони прищепили мені необхідні кожній людині якості: ввічливість, доброту, чесність, чуйність, порядність, справедливість, почуття гумору і багато інших. Батьки стали для мене справжнім прикладом для наслідування, я дуже пишаюся ними і сама завжди хочу бути предметом їх гордості. Вони дали мені відмінний старт, за що я їм дуже вдячна.

А взагалі росла я дуже спокійною, зосередженою та працьовитою дитиною.

У 1998 році я пішла в перший клас у загальноосвітню школу № 68 м. Донецьк, в якому провчилася до дев'ятого класу.

У восьмому класі я дізналася про існування Донецького ліцею «Колеж». Викладання на дуже високому рівні, що надає учням потужну базу для подальшого вступу до вищих навчальних закладів не тільки м. Донецьк, а й усієї України остаточно переконало мене розпрощатися зі школою.

Таким чином, вдало склавши вступні іспити, 1 вересня 2006 я вже стояла на урочистій лінійці в «Колежі». Тут вчитися було дуже здорово. Була присутня нестандартна, як для школи, система навчання: рік розділили на два семестри, в кінці кожного з яких проводилися іспити, а замість звичайних уроків — пари. Все це, а також шестиденний тиждень і початок занять в 7-30 відмінно підготували мене до навчання в університеті, нагородивши такими якостями як старанність і пунктуальність.

Навчання в колежі залишило найсвітліші і найприємніші спогади. Дружна обстановка в класі, чуйність і мудрість викладачів, а також безсумнівно висока якість знань, які викладалися, залишили в моїй душі глибокий слід. Впевнена, що буду зберігати у своєму серці безліч теплих спогадів про свій клас — свою «колежську родину».

Загалом, роки навчання в колежі сприяли легкому вступу до університету.

Професійне становлення

Після закінчення ліцею я точно знала, що хочу вчитися саме в Донецькому національному технічному університеті, однак для підстраховки подала документи ще в кілька ВНЗ. На щастя, я поступила куди і хотіла: на факультет комп'ютерних наук і технологій, напрям «Комп'ютерні науки».

Не дивлячись на те, що з університетською системою я була вже трохи знайома, у першому семестрі все одно було важко — багато нового і незрозумілого. Сама навчання також проходила важко і вимагала багато часу, терпіння і прагнення отримати знання. Не можна сказати, що мені все давалося відразу, скоріше навіть навпаки. Але посидючість в сукупності з постійним виконанням поставлених завдань привели до відмінних результатів. До третього курсу навчальний процес вже не здавався тягарем, а приносив радість, безліч нових знань та захоплень. У процесі навчання я не тільки набула знань, а і знайшла багато чудових друзів.

Університет дав мені ту вищу освіту, яка необхідна для успішної реалізації в житті, за що я вдячна всім людям, які брали в цьому участь.

У 2013 році я отримала диплом бакалавра і потім успішно пройшла на бюджет в магістратуру. Тема моєї магістерської роботи — «Система приховування інформації на основі лінгвістичних ресурсів». Науковий керівник — кандидат технічних наук, доцент кафедри комп’ютерних систем моніторинга Губенко Наталія Євгенівна.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Першочергове завдання на даний момент — написання і успішний захист магістерської роботи.

Надалі хотілося б поліпшити знання з іноземних мов, помандрувати, отримати водійське посвідчення. А також знайти цікаву і перспективну роботу в сфері інформаційних технологій.

Загалом, всебічно розвиватися, самовдосконалюватися і пізнавати світ.