Біографія
Особистісне становлення
На початку жовтня 1991 року, коли ще не все листя на деревах остаточно пожовкли, і бабине літо ще не закінчилося, в сім’ї гірничого інженера бережуть Володимира Олександровича та домогосподарки бережуть Наталії Олександрівни народився довгоочікуваний, перший і єдиний дитина, Берегута Микита Олександрович. Незважаючи на те, що маленькі діти, як правило, дуже примхливі і неслухняні, я не доставляв своїм батькам багато неприємностей, принаймні, за їх словами, якщо не вважати одного випадку, коли я пішов поодинці пішов доїти корову у бабусі в селі під час літніх канікул добре, що нічого серйозного не сталося так корова виявилася досить благодушній і мої близькі відбулися лише переляком, до речі за все своє життя я не отримав якого або серйозного пошкодження сподіваюся так буде і майбутньому мені вже тоді багато навколишні говорили, що у мене є свій ангел охоронець.
У 1999 році я вступив до загальноосвітньої школи № 2 міста Красноармійська, де провчився шість років, п’ять з яких закінчив на відмінно це був один з найдивовижніших періодів мій життя, так як я познайомився з багатьма моїми однолітками і однокашниками з багатьма з яких я до сих пір я підтримую близькі стосунки, незважаючи на час і відстань. Не можу не сказати про мою першу класній керівниці дуже чуйною і доброю жінки яка прищепила мені тягу до знань, так само хотів би сказати про мою першій вчительці з англійської мови який я продовжую вдосконалювати досі після восьмого класу з незалежних від мене обставин пов’язані зі зміною місця проживання я продовжив навчання в загальноосвітній школі № 12 міста Красноармійська де мене чекали нові враження викладачі та друзі які зробили на мене великий вплив, який я відчуваю досі, саме в цей період після того як стало остаточно відомо, що потрібно буде обов’язково складати зовнішнє незалежне тестування. Тоді я вже вперше почав серйозно замислюватися про своє майбутнє, і по яких дисциплін буду здавати тести.
Професійне становлення
У 9-му класі я вперше здав свої перші іспити, такі як математика, біологія, хімія. Зробив я це досить легко, тому з приводу майбутнього я не сильно переживав, оскільки моїм головним завданням став вибір вищого навчального закладу, так як я вже визначився з предметами, які буду здавати на тестах.
До моєї радості в такий відповідальний момент мені прийшов на допомогу людина, яка не раз давав мені мудру пораду і виручав по життю – моя мама, яка вчилася в Донецькому Національному Технічному Університеті і отримала спеціальність з машинобудування.
До того ж важливу роль зіграло те, що Донецьк знаходиться в 50 км від мого міста і тому я можу вільно до нього добратися як на автобусі, який ходить мало не кожні двадцять хвилин і на які не потрібно брати заздалегідь квитки, а також на швидкісній електричці, яка ходить 2 рази на день і на яку є 50-відсоткова знижка для студентів.
Так як я завжди був достатньо комунікабельним і товариським, то я вирішив обрати професію, пов’язану із спілкуванням, тому мій вибір припав на менеджмент з управління персоналом.
Після цього почалися мої студентські роки. Це найкращий період у моєму житті, нові захоплення дослідження, враження, знайомства. Я до сих пір до кінця не усвідомлюю, як все швидко минув час – дійсно було від чого втратити голову.
На жаль, в цей час я став мало часу приділяти навчанню, тому стипендію я отримував тільки перший рік. Було дуже складно сконцентруватися – стільки всього хотілося дізнатися і спробувати, тому у мене були деякі проблеми з навчанням.
На щастя я вчасно одумався і можна сказати я вийшов сухим з води… Ось так пролетіли мої 4 роки і я отримав диплом бакалавра.
Плани на майбутнє
Наприкінці я хочу сказати, що в сучасних динамічних умовах я розумію, що диплома бакалавра недостатньо і тому я вирішив продовжити навчання. Зараз я закінчую магістратуру, і мене попереду чекають цілком відчутні плани на майбутнє: надалі я планую отримати дві вищі освіти, завести сім’ю і знайти хорошу роботу.