ОБЛІК ТА ОЦІНКА ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ
ПІДПРИЄМСТВІ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
Гудим Г. А.
Донецький
національний технічний університет
Запаси
промислових підприємств становлять значну частку в активах балансу, тому від їх
правильної оцінки та обліку залежать показники фінансового стану
підприємства та
оборотних активів
зокрема. Головною передумовою успішного здійснення виробничого
процесу, як головної ланки діяльності господарського суб’єкту, є наявність та
раціональне використання виробничих запасів.
Велика кількість
виробничих запасів використовується і в промисловій галузі, тому що продукція
промисловості відрізняється високою матеріалоємністю. Важливим резервом в
напрямі покращення діяльності підприємств даної галузі є підвищення
ефективності використання виробничих запасів. Реформування діючої системи
обліку та впровадження вітчизняних стандартів внесли суттєві зміни у методику
та організацію облікового процесу виробничих запасів. Саме тому питання обліку
та оцінки виробничих запасів на даний
момент є актуальним [1, c.2].
Питання, що стосуються обліку виробничих запасів в
Україні та зарубіжних країнах знаходяться в центрі уваги багатьох вчених і
дослідників, таких як Аксененко А. Ф., Барнгольц Я. М., Бейгельзимер М .Г.,
Глен А. Велш, Козлова О. П., Левін В.
С., Луговий В. А., Маргуліс А. Ш., Новодворський В. Д., Петрова В. І., Покараєв
Г. М. Розенберг Н. Я., Смірнов К. А.,
Тішков І. Є., Цуркану В. І., Чечета А. П., Шеремет А. Д.
У зв’язку з прийняттям в Україні національних стандартів
бухгалтерського обліку, які узгоджені з міжнародними, доцільним є використання
термінів, які прийняті Положенням (стандартом) №9 “Запаси”: запасами є активи,
які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської
діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу
продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції,
виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [2].
Облік виробничих запасів є одним із основних об’єктів
бухгалтерського обліку на промислових підприємствах. Саме тому виникає
необхідність запровадження на промислових підприємствах комплексного обліку,
який би охоплював всі процедури руху виробничих запасів, починаючи із складання
замовлень, надходження на підприємство і закінчуючи їх споживанням на робочих
місцях. Це пов’язане з тим, що однією з найважливіших передумов дієвості обліку
є координація всіх видів діяльності, пов’язаних з наявністю й рухом виробничих
запасів, оскільки роботи по забезпеченню виробництва сировиною і матеріалами
виконуються різними функціональними службами заводоуправління (відділи
матеріально – технічного постачання, бухгалтерія та ін.). В основу матеріальних
потоків підприємства покладений рух матеріалів відповідно об’єктів обліку:
постачальник – склад підприємства – цехова комора – виробництво.
Найбільш поширеним на підприємствах є
оперативно – бухгалтерський (сальдовий) метод, згідно якого на складах
підприємства ведеться кількісно – сортовий облік руху запасів, а в бухгалтерії
підприємства облік руху запасів ведеться лише в грошовому виразі. Суть
оперативно – бухгалтерського методу, його раціональне зерно, полягає в
систематичному контролі, який здійснюється бухгалтерією за роботою матеріально – відповідальних
осіб, якістю складського обліку, станом складського господарства, як важливої
передумови ефективної організації обліку запасів у виробництві. Не зважаючи на
те, що даний метод має й певні недоліки: незручність виявлення помилок; більша
частина облікових робіт в бухгалтерії проводиться в кінці (а частіше – після
закінчення) звітного періоду, що негативно впливає на ефективність оперативного
аналізу та управління. Але навіть не зважаючи на вказані недоліки, цей метод є
найбільш поширеним в сучасних умовах [3, c.116-117].
Облік
використання виробничих запасів починається з моменту їх відпуску у
виробництво. Однією з головних
проблем, пов’язаних з відпуском виробничих запасів, є недосконалість розрахунку лімітів. Взагалі,
лімітування видачі матеріалів попереджує створення надмірних запасів і сприяє
більш економному їх використанню. Порядок розрахунку ліміту виробничих запасів
передбачає використання даних про норми витрат, обсяги виробничої програми і
залишки запасів в цехах на кінець місяця. Однак, на промислових підприємствах при розрахунку лімітів не
враховуються дані про залишки запасів, які не використані в цеху на початок
місяця. Це відбувається, через те, що лімітно-забірні картки за звітний період (місяць) надходять
в бухгалтерію на початку наступного, а розрахунок лімітів ведеться в звітному і
документи видаються в цехи до початку виробничого процесу. Справа ще більше
ускладнюється у випадку, коли з одного матеріалу планується виготовлення
декількох видів продукції. Таким чином, відсутність можливості при розрахунку
лімітів враховувати залишки невикористаних запасів послаблює ефективність
попереднього контролю за використанням матеріалів у виробництві. Накопичення
залишків невикористаних матеріалів з місяця в місяць часто призводить до негативних
явищ. Покращити стан справ можливо, використовуючи для розрахунку ліміту
запасів дані про залишки ліміту місяця, що слідує за попереднім (січня у
березні, лютого у квітні і т.д.) [4, c.9].
Таким чином, стає необхідним удосконалення порядку
лімітування виробничих запасів, первинного обліку руху запасів, згідно якого
кількість документів повинна бути мінімальною, а інформація, яка в них
міститься достатньою. Практичне значення для удосконалення обліку використання
запасів мають пропозиції по використанню розрахунку лімітів відпуску виробничих
запасів на виробництво з одночасним впровадженням повної комп’ютеризації
обліково-розрахункових робіт.
Література
1. Михалевич С. Г. Облік і внутрішньогосподарський контроль
виробничих запасів: теорія та практика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. техн. наук : спец. 08.00.09. " Бухгалтерський облік, аналіз та аудит " / С. Г. Михалевич. – Київ, 2009. – 22 с.
2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: коментарі/ Ред. Я. Кавторєва.
– Х.: Фактор, 2009. 1328
с.
3.
Поплюйко А. М. Облік запасів на складі// Регіональні перспективи №6(25). –
Кременчук: Перспектива, 2002. с. 116-117.
4.Поплюйко
А. М. Облік
і аналіз виробничих запасів (на прикладі підприємств машинобудування
Полтавської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
техн. наук : спец. 08.06.04. " Бухгалтерський облік, аналіз та аудит " / А. М. Поплюйко. – Київ, 2003. – 20 с.