Біографія
Особистісне становлення
Я, Кондрашук Вікторія Валеріївна, народилася 11 листопада 1992 р. у місті шахтарської слави Макіївка. Мої батьки: мати — Кондрашук Олена Миколаївна, приватний підприємець. Батько — Кондрашук Валерій Миколайович. Батьки розлучилися, коли мені було два роки. Моя мама дуже багато працювала і працює, тому активну участь у моєму вихованні брали дідусь Малигін Микола Васильович і бабуся — Малигіна Ніна Олексіївна. Дідусь займався зі мною до 7-го класу. Навчив грати в шахи. Завдяки цьому моя школа займала призові місця на міських шкільних олімпіадах.
У школі я завжди була переможцем і в навчанні, і в спорті. З 11-ти років я займалася східними єдиноборствами. Захистила жовтий пояс по Ашихара-карате. Улюбленими предметами були хімія та фізика, по яких я неодноразово займала призові місця на міських та обласних олімпіадах. Школу я закінчила, звичайно ж, з медаллю.
Професійне становлення
В одинадцятому класі я серйозно задумалася над вступом до вищого навчального закладу. Над вибором ВНЗ я довго не думала. Мій дідусь закінчував Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Обробка металів тиском». До того ж, в ДонНТУ для випускників шкіл проводилися 8-ми місячні курси для підготовки до ЗНО. Я ходила по суботах на математику, по неділях — на українську мову та літературу протягом усього навчального року. Так само успішно здавала рейтинги в ДонНТУ з математики.
Зовнішнє незалежне оцінювання я здала на високі бали, достатні для вступу на будь-яку спеціальність. Над вибором спеціальності я довго не думала. Вибрала кафедру прикладної математики та інформатики. Так як в програмуванні я була не сильна, то подала документи на економічну кібернетику.
Улюбленими предметами в університеті були системи підтримки та прийняття рішень, теорія ймовірності і статистика. Так само я займалася англійською в школі іноземних мов «Шервуд», пройшла курс польської мови на польському технічному факультеті при ДонНТУ. Отримала сертифікат міні-MBA за програмою EBCL (детальніше в резюме).
У магістратуру я вступила, бо з дитинства є тяга до знань. Найбільш корисним предметом за період навчання був курс системи підтримки та прийняття рішень, який вела Ситникова Ольга Дмитрівна, тому я її вибрала науковим керівником. Зараз ми працюємо над цікавим проектом.
Моє професійне становлення почалося, коли нам на третьому курсі сказали, знайти місце, де ми будемо проходити виробничу практику. Я написала список підприємств в своєму місті. Склала красиве резюме. Першим вибір припав на приватне виробниче підприємство «Гірник-95», що займається видобутком вугілля марки К і ОС.
Я прийшла у відділ кадрів, де мені сказали, що «У нас на практику не беруть», потім звернулася до головного економісту, яка сказала: «Я можу все підписати, але на практику ходити не обов'язково». Вже перед відходом, я помітила кабінет з написом «Директор», почекала, поки вийдуть всі люди і відразу ж з порога всучила своє резюме і почала розповідь, як багато знань і навичок отримала в університеті. Макаренко Валерій Миколайович сказав: «Здаси літню сесію і відразу приходь на практику — будемо працювати». Після літньої сесії я, натхнена, пішла на шахту. Через контрольно-пропускний пункт я пройшла без пропуску — зробила вигляд, що я вже співробітник зі стажем. Поспілкувавшись з директором, мене опререділі у відділ охорони праці, так як у відділі дві людини були у відпустці. Так я почала працювати — моїми наставниками були Ретюнских Василь Олександрович — заступник директора за ОП на ПП «Гірник-Будівельник», і Головня Сан Санич — заступник директора за ОП на ПВП «Гірник-95». Через день я поспілкувалася із засновником підприємства Церетелі Юрієм Джакоєвичем, депутатом Макіївської міської ради. Мої інтелектуальні здібності його вразили і я відразу ж отримала офіційне працевлаштування на підприємстві. Під час роботи на посаді інженера з охорони праці, я повністю розібралася з документообігом у відділі ВІД, навчилася складати акти, повідомлення, проводить атестацію робочих місць, спец.расследованія нещасних випадків. У 19 років я вперше побувала в під землею на глибині 460 метрів, побувала в самій лаві, бачила, як працює комбайн «Кіровець», як відбійними молотками рубають породу, бачила, як «біжить вугіллячко по конвеєру». Також я створила автоматизовану систему контролю та обліку пилових навантажень (детальніше в резюме). Після проходження літньої практики я подала заяву на звільнення, тому що потрібно знову повертатися на навчання. Але Юрій Джакоєвич відрадив мене звільнятися і запропонував працювати в будь-якому відділі за графіком з неповним робочим днем. Так протягом усього четвертого курсу, щодня після пар я працювала у відділі нормування на посаді економіста. Після завершення 4-го курсу я перевелася на повний робочий день. Оформила індивідуальний графік відвідування занять. Влітку 2013 року їздила у складі делегації від ПВП «Гірника-95» у відрядження в м.Суми — вирішувати проблеми водопостачання та водовідведення міста (докладніше в резюме). З грудня 2013 переїхала до Києва. На сайті пошуку роботи помістила резюме, і через два дні мені подзвонив представник кадрів і запропонував роботу в Києві на посаді інженера з нормування праці та заробітної плати. Я, не роздумуючи, зʼїздила на співбесіду і без проблем отримала високооплачувану роботу (детальніше в резюме). Регулярні відрядження в м. Ічня, проведення хронометражів, звіти, нарахування заробітної плати, вдосконалення норм оплати праці, штатний розклад – це все входило в мої обовʼязки, як інженера з нормування праці (докладніше в резюме). Наприкінці квітня 2014р. сталася кадрова перестановка, і я отримала посаду головного скарбника. Робота спочатку виявилася нелегкою. У нас на цій посаді жоден скарбник більше 2-х тижнів не тримався. Ще б! По 200 платежів на день через систему «клієнт-банк», формування реєстру, звітів по руху грошових коштів, управління міжнародними грошовими транзакціями (компанія експортує продукцію в 28 країн світу) і дотримання валютного законодавства, а також контроль за бухгалтерами — як вони розносять статті ДДС. Я швидко всьому навчилася, і навіть кожен день йду з роботи вчасно.
Цілі, плани і бачення майбутнього
У найближчих планах, звичайно ж, успішно захистити магістерську роботу. Отримати диплом магістра. І з моїм, більш ніж двох річним досвідом роботи, дипломом магістра, знанням іноземних мов, моїми винятковими професійними навичками і лідерськими якостями (детальніше в резюме), я без проблем можу отримати цікаву високооплачувану роботу в будь-якому місті, в якому захочу жити. Влітку я планую переїхати в Санкт-Петербург або Севастополь – пожити кілька років, набратися нового досвіду роботи.
У професійних планах — топ-менеджмент у великій компанії.