Управління
інвестиціями як складова фінансової стратегії підприємства
Автори: Левашова
О. П., д. е. н., проф. Хобта В. М.
Джерело:
Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і
молодих вчених «Актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи
України» – Донецьк, ДонНТУ 2010 р., с. 69–70.
В умовах ринку
кожному господарюючому суб’єкту необхідно вміти швидко реагувати на зміни
ситуації в економіці господарства, проявляти здатність до корегування своїх
практичних кроків. Наявність цих якостей у промислового підприємства забезпечує
йому можливість розвиватися, включаючи розвиток за допомогою активізації
інвестиційної діяльності. У трансформаційній економіці акценти інвестиційної
діяльності змістилися на конкуруючу, децентралізовану систему, а механізми її
здійснення знаходяться в процесі становлення, формування, освоєння і
вдосконалення з урахуванням вітчизняного та закордонного досвіду.
На сьогоднішній день інвестиційна діяльність – це не лише основний важіль
подолання кризи у виробництві за рахунок забезпечення його ефективних
результатів, але і головна форма реалізації економічної стратегії, яка сприяє
успішному вирішенню задач підприємства. Саме через це питання розробки і
реалізації інвестиційної стратегії підприємства знаходяться у центрі уваги
багатьох фахівців, а саме: І. Ансоффа, І. Бланка, С. Реверчука, Н. Ревчука, І.
Скоморовича, В. Мильніка, А. Пересади, В.М. Хобти, Д. Черваньова, Л. Нейкової,
О. Ястремської та ін. Але, як свідчить досвід вітчизняних підприємств, недостатньо
добре розглянутими залишаються теоретичні й практичні питання стосовно напрямів
інвестиційної стратегії.
Основною ціллю
даної статті є дослідження найважливіших аспектів формування і реалізації
інвестиційної стратегії підприємства.
Головною метою інвестиційної діяльності на підприємстві повинно бути
забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації його інвестиційної
стратегії, яка виступає у якості системи довгострокових цілей. Саме при
розробці інвестиційної стратегії повинні визначатися пріоритетні напрями і
форми інвестиційної діяльності, здійснена оптимізація структури ресурсів та їх
розподіл, реалізована інвестиційна політика з урахуванням найбільш важливих
аспектів інвестиційної діяльності й підтримки взаємодії з зовнішньою
інвестиційною сферою.
Але на сьогодні інвестиційна стратегія українських підприємств залишається
недостатньо гнучкою і малоефективною, що призводить до зниження їх
конкурентоспроможності і відставання за своїм технічним розвитком від світових
лідерів.
Враховуючи
складне економічне становище і недостатній обсяг інвестицій, кожному
підприємству необхідно проводити пошук потенційних інвесторів шляхом розробки
економічно обґрунтованих проектів і надання вкладникам відповідних пільг. При
розробці інвестиційної стратегії фірма має спиратися на свої конкурентні
переваги і досягнення попередніх періодів, аналізувати власний досвід
інвестиційної діяльності і спостерігати за розвитком провідних фірм галузі.
Помилкою багатьох підприємств при розробці довгострокових стратегій є те,
що увага акцентується лише на підвищенні якості окремого продукту, а
вдосконалення загальної технологічної бази і методів роботи залишається
осторонь. Таким чином, матеріально-технічна база залишається на низькому рівні,
що в майбутньому не дозволить фірмі перейти на наступну сходинку розвитку. Тому
інвестиційні кошти передусім мають спрямовуватися на поліпшення виробництва в
цілому, яке дозволить згодом зібрати «щедрий урожай». Приділяючи увагу
управлінню інвестиційною діяльністю, завжди треба дотримуватися загальної
фінансової стратегії підприємства, будуючи при цьому ієрархію цілей, які
повинні досягатися послідовно, в залежності від свого значення.
Усунення вище
вказаних недоліків дозволить створити сприятливі умови для всебічного розвитку
підприємства, забезпечить інтенсифікацію інвестиційних процесів, посилить
мотивацію капіталовкладень, що в свою чергу прискорить оновлення основних
фондів, підвищить конкурентоспроможність підприємств і стимулюватиме
інноваційний розвиток української промисловості.