УДК 658.15

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ РІВНОВАГИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ
СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Ю. С. Юхно, магістр спеціальності «Фінанси і кредит»

С. Б. Єгоричева, к.е.н., доцент – науковий керівник

Ключові слова: фінансова рівновага, фінансова стійкість, фінансова стратегія, фінансові ресурси, механізм забезпечення фінансової рівноваги.

Постановка проблеми. У сучасних умовах економічної та соціально-політичної нестабільності перед вітчизняними підприємствами стоїть складне завдання забезпечення їх стійкого та ефективного функціонування. Втім, негативно впливати на діяльність суб’єктів господарювання можуть не лише фактори зовнішнього середовища, а й відсутність дійового механізму управління фінансовою рівновагою. Адже саме фі­нансова рівновага є необхідною умовою майбутнього зростання ринкової вартості підприємства. Її порушення може призвести до неплатоспроможності підприємства, руйнування стратегіч­ного потенціалу та загрози його фінансовій безпеці. З іншого боку, стан фінансової рівноваги є важливим індикатором потен­ціалу фінансової стійкості господарюючого суб’єкта. Тому виз­начення основних складових механізму управління фінансовою рівновагою підприємства відноситься до числа найбільш важливих і актуальних проблем фінансового менеджменту.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Над питаннями сутності фінансової рівноваги та процесу її забезпечення працювали такі західні економісти як Ю. Брігхем, Л. Вальрас, Дж. К. Ван Хорн, А. Маршалл, Д. С. Міль, Дж. Фон Нейман, Д. Рікардо, І. Романе, А. Сміт та Ж. Франшон. Також вагомий внесок у дослідження цієї проблеми зробили вітчизняні та російські науковці: М. Абрютіна, І. О. Бланк, М. Д. Білик, А. Грачов, Т. В. Керанчук, Д. С. Молякова, Г. В. Савицька, О. О. Терещенко, Т. Є. Унковська та інші.

Формулювання мети. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних і практичних забезпечення фінансової рівноваги підприємства у процесі вибору і реалізації його фінансової стратегії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Високий ступінь ризику господарських операцій та складність фінансового ста­новища переважної більшості суб’єктів господарювання зумов­люють потребу у постійному розвитку та удосконаленні процесу забезпечення фінансової рівноваги підприємства в умовах нестабільності.

Сутність категорії «фінансова рівновага» досліджувало бага­то зарубіжних та вітчизняних науковців, проте серед фахівців й досі, на жаль, немає єдиної точки зору щодо трактування цього поняття. Вчені не можуть дійти спільної думки щодо визна­чення категорії «фінансова рівновага» і часто ототожнюють її з такими поняттями як «фінансова стабільність» і «фінансова стійкість».

Так, М. Д. Білик вказує на рівновагу між формуванням та використанням тільки власних фінансових ресурсів [9, с. 303–305], а О. В. Олійник та С. З. Мошенський наголошують на рівновазі між власними та залученими джерелами [7, с. 453].

Савицька Г. В. пропонує підхід до розуміння фінансової рівноваги зі сторони ліквідності балансу та зі сторони джерел фінансування та напрямів їх використання – операційний, інвес­тиційний, грошовий цикли. Не можна погодитися з підходом до сутності фінансової рівноваги з точки зору ліквідності балансу, оскільки це різні поняття. При оцінці ліквідності суб’єкта господарювання визначають співвідношення між окремими групами активів та пасивів, а не їх рівновагу. Тому різні рівні ліквідності балансу не завжди будуть свідчити про існування фінансової рівноваги. Про фінансову рівновагу буде свідчити тільки абсолютно ліквідний баланс [8, с. 590].

Цю ідею розвивають і російські вчені. Так, на думку М. Абрютіної і А. Грачова критерієм фінансової рівноваги є, по-перше, рівність власного капіталу і позикового капіталу. За­гальна величина капіталу, що знаходиться в обороті – власного і позикового, – завжди дорівнює сумі всіх активів [1, с. 46]. Бланк І. О. визначив фінансову рівновагу підприємства як такий стан, що «характеризується високим рівнем фінансової стійкості та платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку і забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу та його авансуванням в необхідних обсягах у високо­ліквідні види активів» [2, с. 188–189].

Тому можемо говорити про те, що фінансова рівновага суб’єкта господарювання виступає складовою частиною фінан­сової стійкості, і від того є вона чи ні, залежить рівень (тип) його фінансової стійкості, але не можна ототожнювати ці еко­номічні категорії.

Проаналізувавши вищезазначені підходи, можна зробити уза­гальнення про те, що фінансова рівновага суб’єкта господарю­вання – це такий стан його фінансових ресурсів, за якого поточні грошові надходження суб’єкта дорівнюють потребі в коштах для виконання ним поточних платіжних зобов’язань, або дещо перевищують її, а майбутні припливи фінансових ресурсів будуть відповідати цьому стану чи стануть більше, ніж потреби в коштах для покриття ним майбутніх (довгострокових) фінансових зобов’язань, при цьому фінансові кошти і виплати господарюючого суб’єкта є збалансованими за часом.

Порушення фінансової рівноваги є наслідком незбалансо­ваності активів і зобов’язань за термінами, відсутності чистого оборотного капіталу і наявності протиріч між ліквідністю – рентабельністю і фінансовою стабільністю – ліквідністю. Звідси випливає необхідність діагностики фінансової рівноваги госпо­дарюючого суб’єкта як одного з основних критеріїв вибору його фінансової стратегії.

Узагальнюючи підходи різних науковців щодо визначення сутності фінансової стратегії, нами було запропонувати наступ­не її визначення. Фінансова стратегія – це одна з основних функціональних стратегій підприємства, яка визначає фінансо­вий аспект його діяльності у довгостроковому періоді, забезпе­чуючи найоптимальнішу структуру витрат для досягнення максимального соціально-економічного ефекту при зміні умов внутрішнього і зовнішнього середовища.

Для того, щоб обрати найбільш доцільну стратегію забез­печення фінансової рівноваги, наведемо існуючі у літературі класифікаційні ознаки фінансових стратегій (табл. 1).

                                                                                 Таблиця 1

Класифікація видів фінансової стратегії
підприємства за різними ознаками

Ознаки класифікації	Вид стратегії
1. За сферою впровадження [2, с. 34]	- фінансова стратегія формування фінансових ресурсів
	- інвестиційна стратегія
	- стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства
	- стратегія підвищення якості управ­ління фінансовою діяльністю
	- антикризова фінансова стратегія
2. За періодом реалізації [2, с. 116]	- короткострокова фінансова стра­тегія
	- довгострокова фінансова стратегія
3. За обсягом фінансових задач, які вирішуються на підприємстві [4, с. 17–18]	- генеральна фінансова стратегія
	- оперативна
	- стратегія досягнення конкретного завдання
4. За напрямом діяльності [5, с. 249–252]	- стратегія зростання
	- стратегія стабільності
	- стратегія скорочення
5. За характером діяльності [5, с. 245]	- активна (експансивна)
	- пасивна

При виборі і розробці фінансової стратегії, керівництво підприємства повинно враховувати особливості кожного типу фінансової стратегії та доцільність її впровадження на певному етапі функціонування підприємства. Проблема полягає саме у виборі такої фінансової стратегії, яка б враховувала одночасно рентабельність, ліквідність, фінансову стійкість підприємства і ризик, пов’язаний зі специфікою його діяльності. В цьому ви­падку економічна категорія «фінансова рівновага» буде вико­ристовуватися як інтегральна характеристика стійкого спів­відношення між ліквідністю, рентабельністю, фінансовою стійкістю і ризиком.

Для обґрунтування управлінських рішень щодо вибору стратегії, Костирко Л. А. наводить інтегральний показник фінан­сової стійкості, який, на відміну від відомих, ураховує сукупний вплив інтегральних оцінок (у новій інтерпретації) – ліквідність  фінансова стійкість  ефективність використання власного капіталу  і ризик

де  – інтегральна оцінка i-го стану рівноваги;

n – кількість інтегральних оцінок [6].

Повний рівноважний стан будь-якої з функцій економічної системи відповідає максимальному значенню коефіцієнта фінан­сової надійності (). При відхиленні функцій від їхніх рівноважних станів надійність знижується (). Важливо зазначити, що абсолютної фінансової рівноваги реально досягти неможливо, до неї можна тільки нескінченно наближатися, оскільки змінюються зовнішні і внутрішні параметри фінансово-економічної стійкості.

Етапами фінансової стабілізації у процесі реалізації антикри­зової фінансової стратегії є:

1.  Усунення неплатоспроможності. Який би не був масштаб кризового стану підприємства, найбільш важливим завданням є відновлення здатності підприємства до здійснення платежів за терміновими фінансовими зобов’язаннями з тим, щоб попере­дити процедуру банкрутства;

2.  Відновлення фінансової стабільності. Неплатоспромож­ність може бути усунена в короткий термін за рахунок спеціальних фінансових операцій, проте, вона може виникнути знову, якщо не буде відновлена до безпечного рівня фінансова стійкість підприємства;

3.  Забезпечення фінансової рівноваги у тривалому періоді. Повна фінансова стабілізація досягається тоді, коли підпри­ємство забезпечило умови тривалого фінансової рівноваги і прискорення темпів економічного розвитку [3].

Кожному етапу стабілізації відповідає певний внутрішній механізм, який може бути оперативним, тактичним і страте­гічним і мати «захисний» або «наступальний» характер.

Оперативний механізм є захисною реакцією підприємства на виникнення кризових явищ. Тактичний механізм фінансової стабілізації використовує методи, спрямовані на усунення несприятливих тенденцій діяльності підприємства і забезпе­чують вихід на межу рівноваги. Стратегічний механізм – це система заходів, що направлені на підтримку досягнутої фінансової рівноваги в довгостроковому періоді.

Доцільно детальніше розглянути механізм управління фінан­совою рівновагою (рис. 1).

                                               

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Етапи стратегічного управління
фінансовою рівновагою підприємства

На першому етапі слід зосередити увагу на аналізі факторів зовнішнього середовища з позиції визначення їх позитивного чи негативного впливу на діяльність підприємства.

Другий етап включає дослідження окремих складових фінан­сового стану підприємства, а саме структуру і ліквідність акти­вів, структуру капіталу, вхідні та вихідні грошові потоки та фінансові ризики.

Третій етап дає можливість більш детально обґрунтувати конкретні показники забезпечення фінансової рівноваги, а отже і фінансової стійкості підприємства. Розробка цільових страте­гічних показників фінансової діяльності служить базою для прийняття основних управлінських рішень і забезпечення контролю за виконанням фінансової стратегії.

На четвертому етапі управління формується набір альтер­нативних стратегічних підходів до реалізації поставлених цілей. Наприклад, часто варіанти, які виглядають більш привабливими з точки зору короткострокових завдань, будуть менш приваб­ливими при досягненні довгострокових цілей і навпаки. Це створює серйозні труднощі для управлінців, тому потрібно розробити не один, а декілька варіантів фінансової стратегії і, оцінивши їх належним чином, обрати найоптимальніший для підприємства варіант.

Контроль за станом фінансової рівноваги є важливим етапом управління, адже він дозволяє встановити, наскільки раціо­нально підприємство керує власними та запозиченими коштами, здійснює емісійну, амортизаційну, дивідендну політику, конт­ролює рівень фінансових ризиків, забезпечує синхронізацію грошових потоків

Висновки. Проведене дослідження дозволило сформувати методичні підходи до вибору відповідного варіанта фінансової стратегії підприємства і обґрунтувати рекомендації з її реалізації у процесі забезпечення фінансової рівноваги. На вибір фінан­сової стратегії найбільше впливають такі показники як ліквід­ність, рентабельність, фінансова стійкість підприємства та ри­зик, пов’язаний зі специфікою діяльності. Лише комплексна оцінка цих параметрів дасть можливість обрати найбільш опти­мальну фінансову стратегію відновлення фінансової рівноваги та реалізувати її у найкоротші терміни.

Список використаної літератури

1.  Абрютина М. С. Анализ финансово-экономической деятель­ности предприятия : учеб.-практ. пособие / М. С. Абрютина, А. В. Грачёв. – М. : Дело и Сервис, 1998. – 256 с.

2.  Бланк И. А. Финансовая стратегия предприятия : монография / И. А. Бланк. – К. : Эльга, Ника-Центр, 2004. – 720 с.

3.  Виноградова З. И. Механізмі финансовой стабилизации пред­приятия [Електронний ресурс] / З. И. Виноградова // Эли­тариум : Центр дистанционного обучения. – Режим доступа : http://www.elitarium.ru/2011/05/03/finansovaja_stabilizacija.html

4.  Иванищева А. В. Разработка финансовой стратегии пред­приятия / А. В. Иванищева // Економіка. Фінанси. Право. – 2005. – № 10. – C. 14–21.

5.  Кіндрацька Г. І. Стратегічний менеджмент : [текст] / підруч­ник : навч. видання / Г. І. Кіндрацька. – 2-ге вид. – К. : Знання, 2010. – 406 с.

6.  Костирко Л. А. Діагностика фінансової рівноваги господа­рюючого суб’єкта: оцінка підходів, методи, моделі, вибір рішення [Електронний ресурс] / Л. А. Костирко // Часопис економічних реформ. – 2011. – № 3. – С. 43–57. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2008_10_2/kostirko.pdf

7.  Мошенський С. З. Економічний аналіз [текст] : підручник : навч. видання / С. З. Мошенський, О. В. Олійник. – 2-вид., доп. і перероб. – Житомир : ПП «Рута», 2007. – 704 с.

8.  Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства [текст] : підручник : навч. посіб. – К. : Знання, 2005. – 662 с.

Фінансовий аналіз / [Білик М. Д., Невмержицька Н. Ю., Павловська О. В., Притуляк Н. М.]. – К. : КНЕУ, 2005. – 592 с.