Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- 1. Актуальність теми
- 2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
- 3. Огляд досліджень та розробок
- 3.1 Сутність і типи фінансового стану підприємства
- 3.2 Фінансові ресурси, як головний фактор впливу на фінансовий стан підприємства
- 3.3 Принципи управління фінансовим станом підприємства
- Висновки
- Перелік посилань
Вступ
Формування ринкових відносин і їхній розвиток - це не автономний процес. Становлення нових фінансових відносин, що торкаються утворення, розподілу і використання фінансових ресурсів, позначається на розвитку і функціонуванні підприємств як самостійних господарських одиниць. Одним з негативних моментів у нинішніх умовах є відсутність чітких представлень про фінансову позицію підприємства. Пристосовуючись до своєрідних умов ринку, підприємства випробують значні фінансові труднощі в зв'язку з неправильним перерозподілом коштів і джерел їхнього утворення. Значною мірою на це впливають інфляційні процеси, а також відсутність єдиної методології оцінки фінансового положення підприємства. У зв'язку з цим постає питання про створення єдиної методики оцінки, аналізу фінансового стану підприємства.
Фінансовий стан характеризує наскільки успішно всі ці процеси йдуть на підприємстві. Показники фінансового стану відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. В остаточному підсумку фінансовий стан визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим і іншим економічним відносинам. Фінансовий стан підприємства формується в процесі його взаємин з постачальниками, покупцями, акціонерами, податковими органами, банками іншими партнерами. Від поліпшення фінансового стану підприємства залежать його економічні перспективи.
1. Актуальність теми
Актуальність усіх вищевикладених аспектів теми, необхідність розробки науково обґрунтованих методик діагностики фінансового стану підприємства для їх використання в практичній діяльності підприємств обумовили вибір теми дипломної роботи.
2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
Мета роботи полягає у розгляді теоретичних основ фінансового стану підприємства, його аналітичній оцінці, діагностиці й розробці шляхів зміцнення фінансового стану підприємства.
Відповідно до сформульованої мети, передбачається виконання завдань: вивчити теоретичні основи управління фінансового стану підприємства, зокрема, розглянути сутність фінансових ресурсів підприємства, встановити джерела формування фінансових ресурсів підприємства, визначити зміст і показники фінансового стану підприємства;
- Здійснити діагностику фінансового стану підприємства, в межах якого здійснити оцінку майнового стану, проаналізувати показники ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності. Зробивши діагностику фінансового стану підприємства, ми зможемо з'ясувати фінансові основи його діяльності, встановити причини змін у ньому та оцінити необхідність і напрямки проведення заходів щодо зміцнення фінансового стану підприємства;
- Обґрунтувати шляхи укріплення фінансового стану підприємства, у межах яких визначити нормальні рівні коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспроможності, розробити систему заходів у напрямку активізації механізмів фінансової стабілізації підприємства.
3. Огляд досліджень та розробок
3.1 Сутність і типи фінансового стану підприємства
Розвиток економіки України досяг тієї межі, коли поряд із зростанням промислового виробництва, валового внутрішнього продукту (ВВП) важливою проблемою є якісні зміни у фінансовій діяльності господарських суб'єктів як основна умова стабільності та подальшого процесу відтворення. Виникнення та розвиток кризових явищ значною мірою пов'язаний з недостатньою увагою керівників підприємств до аналітичної роботи, яка, по суті, є опосередкованим захистом підприємства від виникнення кризи платоспроможності. Тому головним завданням сучасної системи управління є розробка ефективної методології оцінки господарської діяльності, яка за відсутності детального аналізу може мати негативні тенденції.
Економічні відносини в України потребують нових підходів до питань організації й ефективності використання фінансових ресурсів підприємств. У складних умовах вітчизняного податкового клімату, кризи неплатежів, уповільнення реформ у виробничій та соціальній сферах суб’єкти господарювання можуть мати різні інтереси в питаннях одержання і розподілу прибутку та збільшення доходів підприємств. Основою цих та інших аспектів їхньої діяльності має виступати фінансова стійкість, оптимальний рівень якої підтримується за допомогою універсальних методів, вироблених світовою ринковою цивілізацією й об’єднаних через науку фінансового менеджменту в струнку та практично ефективну систему.
Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так часто розглядалася вченими і практиками і здавалася їм настільки важливою, як аналіз і оцінка фінансового стану підприємства.
Значна увага до аналізу фінансового стану підприємства і його оцінки приділяється тому, що, з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, свідчить про досягнення, а з іншого визначає передумови розвитку підприємства. У роботах зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов'язаних з аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням. Методичні основи кількісного виміру та оцінки фінансового стану підприємств і трактування його сутності зафіксовано також і в нормативних документах.
Розглянемо різні визначення вчених- економістів щодо розуміння ними сутності поняття "фінансовий стан підприємства".
Так, Є. А. Маркарян і Г. П. Герасименко визначають це поняття так: "Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають його здатність погасити свої боргові зобов'язання", як зображено на рисунку 1. Таке визначення не розкриває економічну сутність цього поняття, а лише вказує на одну з його характеристик - відповідний рівень показника ліквідності.
Рисунок 1 - Схематичне зображення фінансового стану підприємства
3.2 Фінансові ресурси, як головний фактор впливу на фінансовий стан підприємства
Розвиток економіки України досяг тієї межі, коли поряд із зростанням промислового виробництва, валового внутрішнього продукту (ВВП) важливою проблемою є якісні зміни у фінансовій діяльності господарських суб'єктів як основна умова стабільності та подальшого процесу відтворення. Виникнення та розвиток кризових явищ значною мірою пов'язаний з недостатньою увагою керівників підприємств до аналітичної роботи, яка, по суті, є опосередкованим захистом підприємства від виникнення кризи платоспроможності. Тому головним завданням сучасної системи управління є розробка ефективної методології оцінки господарської діяльності, яка за відсутності детального аналізу може мати негативні тенденції.
Економічні відносини в України потребують нових підходів до питань організації й ефективності використання фінансових ресурсів підприємств. У складних умовах вітчизняного податкового клімату, кризи неплатежів, уповільнення реформ у виробничій та соціальній сферах суб’єкти господарювання можуть мати різні інтереси в питаннях одержання і розподілу прибутку та збільшення доходів підприємств. Основою цих та інших аспектів їхньої діяльності має виступати фінансова стійкість, оптимальний рівень якої підтримується за допомогою універсальних методів, вироблених світовою ринковою цивілізацією й об’єднаних через науку фінансового менеджменту в струнку та практично ефективну систему.
Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так часто розглядалася вченими і практиками і здавалася їм настільки важливою, як аналіз і оцінка фінансового стану підприємства.
КЗначна увага до аналізу фінансового стану підприємства і його оцінки приділяється тому, що, з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, свідчить про досягнення, а з іншого визначає передумови розвитку підприємства. У роботах зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов'язаних з аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням. Методичні основи кількісного виміру та оцінки фінансового стану підприємств і трактування його сутності зафіксовано також і в нормативних документах.
Досить звужене поняття "фінансовий стан підприємства" знаходимо у А. І. Ковальова і В. П. Привалова. Вони розуміють його як "сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів". Слід зауважити, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, з їх допомогою він лише кількісно вимірюється.
Досить вагомим є наступне визначення фінансового аналізу підприємства: фінансовий аналіз підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта до саморозвитку на фіксований момент часу. Особливість такого визначення полягає в тому, що автор вперше визнає фінансовий стан економічною категорією і підкреслює, що вона відображає стан капіталу в процесі його кругообігу.
У спеціальній літературі знаходимо і зовсім спрощене трактування цього поняття. Так, В. І. Іващенко подає таке визначення: фінансовий стан підприємства - це результат фінансової діяльності. Він характеризується розмірами коштів підприємств, їх розміщенням та джерелами надходження. З цього виразу не зрозуміло, чому фінансовий стан підприємства є результатом лише його фінансової діяльності, чому він не є результатом також операційної та інвестиційної діяльності, зовсім не враховують якісні характеристики такого поняття.
Порівняння визначень цього поняття різними авторами та їх критична оцінка дає підстави зробити висновок, що фінансовий стан підприємства об'єктивно формується в системі зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства і його слід розглядати як фінансову спроможність підприємства.
Отже, фінансовий стан підприємства - це реальна і потенційна фінансова спроможність підприємства забезпечити певний рівень фінансування поточної діяльності, саморозвитку та погашення зобов'язань перед підприємствами і державою. Кількісно він вимірюється системою показників, на підставі яких здійснюється його оцінка.
Фінансовий стан - це важлива характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Він значною мірою визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві , оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та інших відносин.
3.3 Принципи управління фінансовим станом підприємства
Управління фінансовим станом підприємства полягає в правильної діагностики та оцінки діяльності підприємства.
Діагностика спрямована на оцінку стану досліджуваних об'єктів в умовах неповної інформації з метою виявлення проблем у функціонуванні систем і причин їх виникнення.
Теоретичні основи діагностики досить широко представлені в роботах вітчизняних і зарубіжних економістів: Баканова М.І., Бахрамова Ю.М., Вартанова О.С., Вороніна М.І., Глухова В.В. Дмитрієвої О.Г., Короткова Е.М., Муравйова А.І., Рапопорта В.Ш., Шеремета А.Д., Коласса Б. та ін. Вони визначили природу і форми діагностики, її місце в економічному аналізі, досліджували процедури і методи діагностики, розробили прийоми практичного застосування діагностичного аналізу на підприємстві.
Термін "діагностика" запозичений з медицини. Слово "діагноз" (від грецького "Діагнозис") означає розпізнавання, визначення. Він являє собою процес дослідження об'єкта діагнозу з метою отримання результату діагнозу, тобто висновку про стан об'єкта діагнозу.
Такому чином, сутність діагностики полягає у виявленні патологічних змін в досліджуваній системі та встановленні діагнозу.
Економістами дано ряд визначень економічної діагностики. Так, Р.І. Шніппер під економічною діагностикою передбачає "вивчення стану господарюючого суб'єкта, вплив факторів розвитку соціально-економічних процесів і виявлення відхилень від нормального розвитку. Економічна діагностика орієнтована як на пізнання економічних протиріч, так і на розробку заходів щодо їх вирішення. Комплексний характер економічної діагностики полягає в тому , щоб простежити динаміку досліджуваних процесів у взаємозв'язку, досліджувати прямі і зворотні зв'язки між процесами. Діагностичні методи покликані відображати причинно -наслідкові зв'язки і залежності". Методи діагностики зображено на рисунку 2.
Рисунок 2 - Діагностика фінансового стану підприємства
Фінансовий стан підприємства можна оцінювати з точки зору короткострокової і довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового стану - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі провести розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями.
Під ліквідністю якого-небудь активу приймають здатність його «перетворюватися» в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активів.
Говорячи про ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням строків погашення, передбачених контрактами. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення, Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Оцінка ліквідності та платоспроможності може бути виконана з певним ступенем точності. Зокрема, в рамках експрес-аналізу платоспроможності звертають увагу на статті, що характеризують готівкові гроші в касі та на розрахункових рахунках у банку. Це й зрозуміло: вони виражають сукупність готівкових коштів, тобто майна, яке має абсолютну цінність. Ці ресурси найбільш мобільні, вони можуть бути включені в фінансово-господарську діяльність у будь-який момент, тоді як інші види активів нерідко можуть включатися лише з певним часовим проміжком. Мистецтво фінансового управління якраз полягає в тому, щоб тримати на рахунках лише мінімально необхідну суму коштів, а решту, яка може знадобитися для поточної оперативної діяльності, в бистрореалізуемих активах.
Таким чином, чим значніше розмір грошових коштів на розрахунковому рахунку, тим з більшою ймовірністю можна стверджувати, що підприємство має достатньо коштів для поточних розрахунків і платежів. Разом з тим наявність незначних залишків на розрахунковому рахунку зовсім не означає, що підприємство неплатоспроможним - кошти можуть надходити на розрахунковий рахунок протягом найближчих днів, деякі види активів при необхідності легко перетворюються на готівку та інше.
| Напрямок (процедура) аналізу | Показник |
| 1. Оцінка економічного потенціалу суб'єкта господарювання | |
| 1.1 Оцінка майнового стану | 1. Величина основних засобів і їхня частка в загальній сумі активів. 2. Коефіцієнт зносу основних засобів 3. Загальна сума господарських засобів , що знаходяться в розпорядженні підприємства |
| 1.2 Оцінка фінансового становища | 1. Велічіна власних коштів і їх частка загальній сумі джерел 2. Коефіцієнт покриття (загальний) 3. Частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі 4. Частка довгострокових позикових коштів у загальній сумі джерел 5. Коефіцієнт покриття запасів |
| 1.3 Наявність «хворих» статей у звітності |
1. Збитки 2. Позички і позики, не погашені в строк 3. Прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість 4. Векселі видані ( отримані) прострочені |
| 2. Оцінка прибутковості | |
| 2.1 Оценка доходности |
1. Прибуток 2. Рентабельність загальна 3. Рентабельність основної діяльності |
| 2.2 Оцінка динамічності |
1. Порівняльні темпи зростання виручки , прибутку і авансованого капіталу 2. Оборотність активів 3. Тривалість операційного та фінансового циклу 4. Коефіцієнт погашаемости дебіторської заборгованості |
| 2.3 Оцінка ефективності використання економічного потенціалу |
1. Рентабельність авансованого капіталу 2. Рентабельність власного капіталу |
Висновки
Комплексний аналіз фінансового стану підприємства грає роль інструменту оцінки фінансового стану і ухвалення рішень з вибору стратегії розвитку підприємства. Він забезпечує, з одного боку, інформацією про поточне фінансове положення і визначає несприятливі тенденції фінансового стану підприємства, а з іншого – дає можливість оцінювати резерви зростання потенціалу підприємства для забезпечення його стійкого розвитку.
Фінансовий стан може бути стійкими, нестійкими і кризовим. Здатність організації своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарне фінансове стані. Фінансовий стан організації залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності.Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище організації. І навпаки, у результаті недовиконання з виробництва та реалізації продукції відбувається підвищення її собівартість.
Стійке фінансове становище підприємства є результатом вмілого і прорахованого управління всією сукупністю виробничих і господарських факторів, що визначають результати діяльності підприємства. Це внутрішні фактори, наочними підсумками, впливу яких є стан активів та їх оборотність, склад і співвідношення фінансових ресурсів. На фінансовий добробут фірми впливає також і зовнішня середу або зовнішні чинники, серед яких - державна політика податків і витрат, становище на ринку (у тому числі і фінансовому), рівень безробіття та інфляції, середня продуктивність праці, середній рівень прибутку і т.д. З цієї точки зору стійкість - процес протидії фірми негативним зовнішнім обставинам. Для ринкової економіки важлива стабільність, в основі якої лежить управління за принципом зворотного зв'язку, тобто активне реагування управління на зміну зовнішніх і внутрішніх факторів.
Перелік посилань
- Борисов Л.П. Оценка результатов финансово-хозяйственной деятельности предприятия/ Консультант, № 8, 2008. – с. 71-75.
- Григорьев Ю.А. Проблемы определения платежеспособности предприятия// Консультант, № 23. – 2009. – с. 84-88.
- Григорьев Ю.А. Ликвидность и платежеспособность предприятия и проблемы совершенствования отчетности// Консультант. № 21. – 2009. – с. 83.
- Репин В.В. Дебиторская задолженность: анализ и управление //Консультант, № 18, 2010. – с. 62-65.
- Репин В.В. Управление финансами предприятия: ключевые проблемы/ Консультант, № 11, 2009. – с. 51-54.
- Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. Практическое пособие. – М.: Издательство "ПРИОР", 2005. –169 с.
- Кукукина И.Г., Астраханцева И.А. Учёт и анализ банкротств. – 2-е изд. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 304 с.
- Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства: Методичні підходи // Економіка, фінанси, право. – 2008. - №9.
- Парушіна Н.В. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості / / Бухгалтерський облік, 2006, № 4, С. 46-67
- Страхування фінансових ризиків / / ж.: Банківський вісник, 2005, № 1 - 18-26 с.