Прискорення розвитку інноваційних підприємств в умовах сучасної Української економіки

Автор: Рябкіна О.Ю., Мєшков А.В.
Источник: Підвищення ефективності діяльності підприємства на основі оптимізації інвестиційних процесів / ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ ВЧЕНИХ «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю». — Донецьк, ДонНТУ — 2013, Том 1, с. 114-116.

В сучасних умовах господарювання невід’ємною частиною економічного розвитку є створення інноваційних підприємств. Досвід закордонних промислово розвинених країн показує, що роль інновацій в економіці є дуже великою. Дослідження рівня ефективності інноваційних підприємств дозволяє чітко визначити слабкі сторони сучасних українських підприємств, та рівень їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Основна проблема полягає у тому, що у наш час дуже велика увага приділяється дослідженню і підвищенню рівня ефективності звичайних підприємств, а інноваційним приділяється значно менше уваги.

Специфіку ефективності діяльності інноваційних підприємств розглядають як вітчизняні так і закордонні вчені, такі як: Балабанов І., Брайан Т., Василенко О., Денисенко М., Завлін П., Ілляшенко С., Казанцев А., Кондратьєв Н., Кравченко С., Пригожин О., Шумпетер Й. та інші. Однак окремі питання дослідження рівня ефективності інноваційних підприємств залишилися поза авторською увагою, і потребують подальшої розробки.

Таким чином метою дослідження є розробка комплексу заходів, що сприятимуть прискоренню розвитку інноваційних підприємств на даному етапі формування української економіки.

Згідно з законом України «Про інноваційну діяльність», інноваційне підприємство – це підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.

Сучасний стан інноваційної діяльності в Україні характеризується:

• недостатніми обсягами реалізованої інноваційної продукції;

• низьким рівнем інноваційної активності промислових підприємств;

• низьким рівнем підприємницької активності в інноваційній сфері малого та середнього бізнесу.

Відтак основною проблемою в інноваційній сфері залишається низька сприйнятливість підприємницького сектору до інновацій, що обмежує зростання продуктивності праці, зниження енергоємності виробництва, не створює підґрунтя для модернізації та структурної перебудови економіки, не забезпечує її якісного оновлення.

Основними причинами погіршення стану інноваційної сфери є: [2-3]

• несформованість економічних стимулів щодо залучення інвестиційних ресурсів в інноваційні процеси;
• обмежений обсяг фінансування наукової діяльності з державного бюджету;
• недосконалість інституційно-правових механізмів для забезпечення формування ефективної системи органів публічного управління, яка б здійснювала регулюючий вплив на суб’єктів інноваційної діяльності, створювала стимули для інвестування в інновації;
• несформованість у повній мірі інституційних умов для розвитку інноваційної інфраструктури (технопарків, технополісів, високотехнологічних інноваційних підприємств, венчурних фондів, центрів трансферу технологій та ін.);
• недосконалість інституційного забезпечення трансферу технологій, неналежний рівень організації інформаційного забезпечення, що перешкоджає розвитку науково-дослідної та технологічної кооперації в інноваційній сфері.

Подолання зазначених недоліків стану інноваційної сфери України є можливим завдяки впровадженню комплексу взаємопов’язаних заходів: [4-5]

1. Розширення кола конструкторів і дослідників;
2. Забезпечення високоякісного стажування за кордоном наукового потенціалу країни (студентів, аспірантів, докторантів, дослідників, конструкторів і тд);
3. Прискорення оновлення асортименту продукції на підприємстві;
4. Поліпшення умов лабораторних досліджень на інноваційних підприємствах;
5. Забезпечувати надання державної фінансової підтримки, відповідних гарантій та проведення високоякісної експертизи результатів інноваційної діяльності;
6. Подальше удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо створення сприятливих умов для розвитку інноваційних підприємств;
7. Встановлення відповідних законів з метою посилення боротьби з корупцією;
8. Орієнтація на експорт, що вимагає створення наукомістких робочих місць з метою використання інтелектуального потенціалу у виготовленні високоякісної інноваційної продукції.

Таким чином, проаналізувавши ефективність інноваційних підприємств в Україні, можемо зробити висновок, що на даному етапі розвитку, сучасні українські інноваційні підприємства знаходяться на дуже низькому рівні, та потребують значного поліпшення у різних напрямках, якім було присвячено увагу у даній статті. В той же час питання фінансування інноваційної діяльності та удосконалення українського законодавства потребує більш глибокого подальшого дослідження, та буде розглянуте у наступних статтях.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про інноваційну діяльність». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
2. Кравченко С.И. Основные направления повышения эффективности управления инновационной деятельностью на отечественных предприятиях // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Вип. 76. – Донецьк: ДонНТУ. – 2004. – С. 156-162.
3. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
4. Труніна І.М. Актуальні проблеми розвитку малого підприємництва в Україні // Управління проектами та Розвиток виробництва: Зб.наук.пр. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2012. – № 2 (42). – С. 41-59.
5. Череп О., Полякова А. Сучасний стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні // Збірник наукових праць Університету банківської справи Національного банку України (м.Київ). Харківський інститут банківської справи. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. Київ – 2013. – С. 84-89.