Біографія
Дитинство
Я, Тверська Олександра Сергіївна, народилася 13 березня 1992 року в місті Артемівську (історична назва – Бахмут) – найстарішому історико‑культурному центрі Донбасу, в сім’ї службовців. Мій тато Сергій Михайлович і моя мама Ірина Вікторівна вважали дошкільний навчальний заклад по‑справжньому необхідною ланкою у розвитку дитини, саме тому з 3 до 7 років я відвідувала дитячий садок. У дитинстві я захоплювалася малюванням і танцями, також, дуже любила співати. Постійно брала участь у підготовці та проведенні дитячих свят. Найяскравіший дитячий спогад пов’язаний з подорожжю на Кримський півострів та відвідуванням шоу з дельфінами, де я отримала заряд бадьорості та щастя, а також, море незабутніх вражень.
Школа
У 1999 році я пішла в Артемівську загальноосвітню школу I–III ступенів № 12. Батьки мені говорили, що, якщо хочеш чогось досягти в житті, потрібно починати трудитися з дитинства. Саме тому, я закінчила основну школу з відзнакою, старшу школу – з високим рівнем компетентності з усіх предметів. Брала активну участь у шкільних заходах, конкурсах, змаганнях, художній самодіяльності, в роботі шкільних клубів Діскавері
та Духовність
. Також, отримала сертифікат за активну участь у роботі Еко‑школи
в рамках проекту Європейської волонтерської служби. Можу з упевненістю сказати, що шкільні роки мені дуже подобалися, вони залишили масу приємних спогадів, незабутніх моментів, багато знайомств і хороших друзів.
Університет
Протягом старшої школи я старанно готувалася до здачі зовнішнього незалежного тестування. Обрати майбутню професію для мене, як випускниці школи, було дуже складно і проблематично, а виходячи з цього, і навчальний заклад, де б я почала оволодівати знаннями. Поради батьків і хороших знайомих допомогли мені визначитися з вибором професії. Так в 2009 році я поступила в Донецький національний технічний університет на спеціальність Управління персоналом і економіка праці
. З цього моменту у мене почався процес ознайомлення зі студентським життям. Значною мірою успішність моєї адаптації визначалася підтримкою близьких мені людей. Іноді мені доводилося мати справу з певними труднощами в навчанні, в основному викликаними величезним потоком наукової інформації. Однак, я прекрасно усвідомлювала, що вища освіта в сучасному житті необхідна, і долала складності, які виникали. На мій погляд, найбільшу користь принесло вивчення тих предметів, що безпосередньо стосувалися моєї спеціальності, а саме: кадрове діловодство, нормування праці, управління персоналом, менеджмент персоналу. Я сподіваюся, що той багаж знань, який я отримую в університеті, я буду використовувати у своїй майбутній трудовій діяльності.
На сьогоднішній день магістратура є все більш привабливою для випускників вузів. Що стосується мене, то до найбільш вагомих мотивів, які стимулювали мене вступити до магістратури, відносяться: конкурентна перевага випускників магістратури в професійному середовищі, можливості особистісного росту, підвищення самоповаги та самооцінки, розширення життєвих перспектив. Мій науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент кафедри Управління персоналом і економіки праці
, Коваленко Тетяна Вікторівна. Тема моєї магістерської роботи: Організація професійного навчання та розвитку персоналу підприємства
. У сучасних умовах конкурентоспроможність підприємства визначається не обсягом природних і виробничих ресурсів, а насамперед інтелектуальним потенціалом і здатністю генерувати нові знання. Тому для підприємств, організацій, компаній України є актуальним питання професійного навчання та розвитку персоналу.
Плани на майбутнє
Безумовно, досить‑таки складно загадувати на довгу перспективу. Однак, для мене найважливішим планом на близьке майбутнє є отримання диплома магістра. Надалі, хотілося б реалізувати всі свої знання і весь свій потенціал у справі, що найбільш цікава для мене. Безсумнівним залишається той факт, що я мрію бути успішним, грамотним, працездатним, енергійним, прогресивним фахівцем. Я вважаю, що головне – це вірити в себе і в будь‑якому випадку бути оптимістом, а також, отримавши хороший результат, прагнути до ще більш кращого.