ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ, ЯК ЗАПОРУКИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Авторы: В. С. Тимошенко, В. М. Хобта

Описание: В данном исследовании проведен анализ финансового обеспечения инвестиционных процессов в Украине, как залога инновационного развития экономики.

Источник: Творчий пошук молоді – курс на ефективність: тези доп. V Міжнародної наук.-теорет. конф. молодих учених, аспірантів, студентів, 25 лютого 2014 р. – Кам’янець-Подільський : ПП «Медобори-2006», 2014. – 448 с.

На сучасному етапі економічного розвитку України в умовах обмеженості бюджетних та інвестиційних ресурсів процес створення інноваційних структур всіх типів стикається з рядом проблем. Інвестиційні потоки сконцентровано у застарілих технологічних укладах на відміну від сучасних світових тенденцій, де визначальними є новітні технологічні уклади. Це означає остаточну втрату можливостей використання інноваційного шляху розвитку, як фактора економічного зростання України. За таких умов необхідною є реалізація заходів підтримки фінансового забезпечення інвестиційних процесів для відтворення основного капіталу промислових підприємств, яке має на меті широку модернізацію реального сектору економіки на інноваційній основі.

Дослідження різних аспектів інноваційно-інвестиційної діяльності, зокрема, фінансового забезпечення інвестиційних процесів, здійснили в своїх наукових працях наступні вчені-економісти: І. Бланк, Є.А. Бельтюков, Т. Головач, М. Денисенко, А.А. Дискіна, Н. Ковшун, Р. Козаченко, Т. Майорова, Т. Морщенок, Л.А. Некрасова, А. Пересада, В. Хобта та інші.

Метою даної статті є аналіз фінансового забезпечення інвестиційних процесів в Україні, як запоруки інноваційного розвитку економіки.

Запорукою інноваційного розвитку економіки України є активізація інвестиційно-інноваційних процесів та створення цілісної системи її фінансового забезпечення, яка має ґрунтуватися на широкомасштабному залученні та максимально ефективному використанні фінансових ресурсів із різноманітними джерелами походження. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян [1]. Однак, реальність залучення джерел фінансового забезпечення інвестиційних процесів доцільно проаналізувати за даними офіційної статистики інвестицій в основний капітал. За даними Держкомстату України [2], основним джерелом інвестицій в основний капітал, залишаються власні кошти підприємств. Так, у 2002 році величина власних коштів склала 65,8% від загального обсягу інвестицій та поступово зменшується до 54% у 2011 році, за винятком 2009 року (63%). Друге місце за обсягами інвестицій займають кредити банків та інші позики. Вони характеризуються позитивною динамікою, починаючи з 2002 року (5,3%) до 2008 року (17,3%). В умовах кризових явищ у 2009 році величина кредитів різко знизилася до 14,2%, однак вже у 2011 році становила 17,9%. Проблемою залишається залучення довготермінових кредитів банківських установ, що зумовлено високим ступенем ризику вітчизняних інноваційно-інвестиційних проектів, а також слабкістю ресурсної бази вітчизняних банків [3]. Більше того, процентні ставки, які сьогодні діють в Україні, є надто високими (коливаються в межах 18–26% річних), що фактично обмежує можливості інвестування з банківських джерел. Також ситуація ускладнюється недостатністю в Україні спеціалізованих інноваційно-інвестиційних банків. Негативним чинником у формуванні портфеля фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційних процесів є відсутність фіскальних стимулів з боку держави. На сьогодні в Україні реально не застосовують податкові стимули, які успішно функціонують у багатьох країнах, зокрема: інвестиційний кредит, інноваційна знижка, податкові канікули тощо. Серед позикових ресурсів реальними для деяких підприємств на сьогодні можна вважати випуск корпоративних облігацій. Проте на успіх такого фінансування можуть розраховувати підприємства з міцною діловою репутацією, емісія облігацій яких може зацікавити великих інвесторів – банки. Фінансування інвестиційних процесів за допомогою залучених коштів ускладнюється нерозвиненістю вітчизняного ринку цінних паперів, що ускладнює обіг капіталів та знижує привабливість вітчизняних інвестиційних проектів, на погляд іноземних інвесторів [4]. Кошти іноземних інвесторів, вкладені в основний капітал, мають нерівномірну тенденцію протягом десяти років, так у 2002 році їх величина склала 5,6%, а у 2011 – 3,1%, що відображає відсутність закордоном істотної зацікавленості в інвестуванні вітчизняної економіки. У структурі іноземних інвестицій переважають інвестиції у фінансовий, а не у реальний сектор. Інвестування у великі інфраструктурні проекти та проекти структурного реформування промисловості та сільського господарства з терміном окупності, більше 3 років, не відносилось і не відноситься до сфери інтересів іноземних інвесторів [3]. Інвестиції в основний капітал, які здійснюються за рахунок державного та місцевих бюджетів, мають нерівномірну тенденцію протягом десяти років, так у 2002 році їх величина склала 8,7%, а у 2011 – 10,4% [2]. Інші джерела інвестицій в основний капітал складають незначну частку від загального обсягу інвестицій, яка зменшилася в два рази порівняно з 2002 роком та склала 5,2% у 2011 році [2]. Отже, аналіз стану реального фінансового забезпечення інвестиційних процесів в Україні показав недостатність власних коштів підприємств для інвестування, а також несприятливість умов для залучення позикових джерел. Це зумовлює гостру потребу реалізації заходів підтримки фінансового забезпечення інвестиційних процесів для відтворення основного капіталу промислових підприємств, що дозволить модернізувати реальний сектор економіки на інноваційній основі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року N 1561 XII. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.rada.gov.ua

2. Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування. Держкомстат України, 2002-2011. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Є.А. Бельтюков, Л.А. Некрасова, А.А. Дискіна Основні проблеми інвестування промислових підприємств // Прометей 2 (32). – 2010. – с.84-95.

4. Н.М.Заярна, Н.О.Ємченко. Проблеми фінансування інвестиційних проектів українських підприємств // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.2.