ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ

 

Автор: Журавльова А. О., д.е.н., проф. Хобта В. М.

Джерело: Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю» / За заг. ред. д.е.н., проф. В.М. Хобти - Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2014.

 

Тези українською мовою доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю», Дні теорії та практики інвестування, 27-28 березня 2014 року, ДонНТУ, Донецьк. У доповіді приділено увагу методам вимірювання інвестиційних ризиків.

 

В сучасних умовах господарювання Україна відчуває гостру потребу в інвестиціях. В той же час інвесторів стримує високий ризик капіталовкладень, який пов'язаний з падінням курсу національної валюти, нестабільністю податкового режиму, динамічністю законодавства, змінами кредитної системи, динамічністю цін, низькою купівельною спроможністю значної частини населення тощо. Існуючі в Україні проблеми здійснення інвестиційної діяльності носять системний характер і істотно перешкоджають збільшенню обсягів інвестування в економіку держави. Високий ступінь ризику загострює необхідність вимірювання та зниження інвестиційних ризиків.

Дослідженнями вимірювання інвестиційних ризиків та розробкою способів їх зниження займались як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Серед вітчизняних виділяють роботи Маслова Л., Оленева Н., Семенова Н., Тарасова В., Хобти В. Серед зарубіжних вчених слід виділити роботи Бурмейстра Є., Вінса Р., Марінджера Р, Росса С. В їх роботах розглядаються питання дослідження ризикових ситуацій, методів та способів їх зниження. Для оцінки ризиків розроблена велика кількість методів, але необхідно мати чітку уяву про них та мати можливість їх використовувати.  

Метою даної роботи є поглиблення теоретичних положень та удосконалення практичних інструментів оцінки інвестиційних ризиків.

Вимірювання ризику можна здійснювати різними методами. В теорії та на практиці використовується цілий ряд методів вимірювання ризику та невизначеності, які спрямовані на встановлення розміру зміни аналізованого фактора, що характеризує доходи або втрати, та ймовірності його настання. Необхідно враховувати сутність методу, умови його використання, можливі наслідки. Крім цього, як відзначають науковці та практики, при виборі методу оцінки ризику не менш важливим є і врахування оптимізації витрат на матеріальні ресурси.  Використовуються різні методи аналізу ризиків інвестиційних проектів. До найбільш поширених з них слід віднести: метод коригування норми дисконту; аналіз чутливості критеріїв ефективності; метод сценаріїв; аналіз імовірнісних розподілів потоків платежів; дерево рішень; метод Монте-Карло (імітаційне моделювання); метод критичних значень.

Метод коригування норми дисконту здійснює приведення майбутніх потоків платежів до справжнього моменту часу (тобто дисконтування за вищою нормі), але не дає ніякої інформації про ступінь ризику (можливих відхиленнях результатів). При цьому отримані результати істотно залежать тільки від величини надбавки за ризик. Метод також припускає збільшення ризику в часі з постійним коефіцієнтом, що навряд чи може вважатися коректним, так як для багатьох проектів характерна наявність ризиків у початкові періоди з поступовим зниженням їх до кінця реалізації.

Аналіз чутливості застосовується для оцінки впливу окремих вихідних факторів на кінцевий результат проекту. Головним недоліком даного методу є передумова про те, що зміна одного фактора розглядається ізольовано, тоді як на практиці всі економічні чинники в тій чи іншій мірі корельовані. Найчастіше, проводять аналіз чутливості на базі показника NPV.

Метод сценаріїв у цілому дозволяє одержувати досить наочну картину для різних варіантів реалізації проектів, а також надає інформацію про чутливість і можливі відхилення, а застосування програмних засобів типу Excel дозволяє значно підвищити ефективність подібного аналізу шляхом практично необмеженого збільшення числа сценаріїв і введення додаткових змінних.

Аналіз імовірнісних розподілів потоків платежів у дозволяє отримати корисну інформацію про очікувані значеннях NPV і чистих надходжень, а також провести аналіз їх імовірнісних розподілів. Разом з тим використання цього методу передбачає, що ймовірності для всіх варіантів грошових надходжень відомі або можуть бути точно визначені.

Обмеженням практичного використання методу дерева рішень є вихідна передумова про те, що проект повинен мати доступне для огляду або розумне число варіантів розвитку. Метод особливо корисний у ситуаціях, коли рішення, що приймаються в кожен момент часу, сильно залежать від рішень, прийнятих раніше, і в свою чергу визначають сценарії подальшого розвитку подій.

Метод імітаційного моделювання особливо зручний для практичного застосування тим, що вдало поєднується з іншими економіко-статистичними методами, а також з теорією ігор та іншими методами дослідження операцій. В результаті використання методу отримуємо інтегральну оцінку рівня ризику проекту.

Метод критичних значень припускає знаходження тих значень змінних (факторів), що перевіряються на ризик, які призводять розрахункову величину відповідного критерію ефективності проекту до критичної межі (аналіз беззбитковості).

Таким чином, при аналізі та оцінці ризику знаходять застосування різні підходи, кожен з яких відрізняється точністю, надійністю та складністю одержуваних результатів. Ризик оцінюють за певним алгоритмом, що враховує інтервал планування і прогнозування можливих ризикових подій, обсяг інформації і вибраний метод розв'язання задачі. Серед усього розмаїття застосовуваних методів можна вибрати найбільш відповідний цілям дослідження, або ж комбінацію методів. На основі отриманих результатів здійснюється співвідношення ризику з очікуваними доходами і відбираються прийнятні рішення.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

                                                                                       

1.     Романов В. С. Управління ризиками: етапи і методи // Факти і проблеми практики менеджменту. - Кіров, 2001 рік. – С. 71-77

2.     Хобта В.М. Оптимізація витрат на матеріальні ресурси при допустимому рівні ризику непоставки / В. М. Хобта, О. О. Прохоренко // Економіка промисловості. - 2011. - №2/3. - С. 159-164.

3.     Хохлов Н. В. Управління ризиком. – М: Юніті-дана, 2007.. – С. 239