Біографія
Особистісне становлення
Я, Олексій Сергійович Понкратов, народився 9 лютого 1992 в місті Донецьку. Мої батьки – Алла Василівна Понкратова і Сергій Євгенович Понкратов. У віці 4-х років мене віддали в дитячий сад, де я зустрів нових друзів, брав участь у різноманітних ранках, весело і безтурботно проводив час. Незважаючи на всю турботу вихователів дитячого садка, справжнє виховання я отримав від своїх батьків, які багато в чому допомагали мені з дошкільною освітою. Саме вони заклали в мені фундамент розвитку як особистості, за що їм особлива подяка.
До школи пішов у віці 7 років. У 1999 році я став учнем загальноосвітньої школи №57 м. Донецька. Паралельно з цим батьки віддавали мене в різні секції для мого всебічного розвитку. З першого класу я полюбив спорт і почав відвідувати спортивну секцію з карате кіокушинкай. У школі навчався добре, що цілком дало гарний результат знань. У старших класах усвідомивши необхідність вивчення іноземних мов записався на курси англійської мови. Наш клас був активним у сфері, пов'язаній з організацією та участю у різноманітних конкурсах на зразок КВН і постановок різних концертів, присвячених святкових дат і подій. Викладачі нашої школи для розширення нашого кругозору часто влаштовували поїздки в різні культурні заклади міста, такі як театр, цирк, планетарій і безліч інших місць. Це залишило багато приємних вражень і позитивних емоцій. Я хочу висловити подяку своїм шкільним вчителям за працю і дані мені знання.
Професійне становлення
Після закінчення школи прийшов час визначатися з напрямком подальшого освіти у вищому навчальному закладі, але з вибором виникли труднощі. Мої батьки хотіли бачити мене економістом, так як мені легко давалися предмети з математичним ухилом. Але надалі вирішив вступити на електротехнічний факультет в Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), бо вважав науки в даній області найбільш цікавими і мені завжди хотілося пізнавати щось нове.
Після одного року проходження підготовчих курсів в ДонНТУ та успішного складання зовнішнього незалежного оцінювання я вступив на перший курс електротехнічного факультету
за спеціальністю "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод" (ЕАПУ). Початок навчання у ВУЗі мені здалося важким, проте я швидко освоївся і з вивченням дисциплін у сфері
електроприводу і автоматизації різних систем особливих проблем не виникло. Найбільший інтерес у мене викликали практичні заняття з "спецпредметів", так як на них можна докладніше вивчити те,
з чим швидше за все доведеться стикатися в процесі трудової діяльності. Під час навчання в бакалавріаті проходив практику на ВАТ Донецький металопрокатний завод
, де ознайомився з
технологічним процесом заводу і дізнався для себе багато корисної інформації. Хотілося б висловити свою вдячність і подяку всім викладачам кафедри ЕАПУ, особливо,
завідуючої кафедрою д.т.н., професору О.І. Толочко, к.т.н., доц. П.І. Розкаряка, к.т.н., доц. Г.С. Чекавський, к.т.н., доц. А.В.Светлічному, к.т.н., доц. В.В.Божко,
які дали мені хороші знання і можливість проявити себе в подальшому житті.
Незважаючи на важку ситуацію в нашому регіоні після закінчення бакалавріату склав вступний іспит і без проблем вступив до магістратури за тією ж спеціальністю. З моїм науковим керівником, кандидатом технічних наук, доцентом Денисом Миколайовичем Мірошником, вибрали актуальну і перспективну тему моєї магістерської роботи: "Аналіз електромеханічних перетворень енергії в машинах подвійного живлення". Зараз я є студентом п'ятого курсу і не шкодую про зроблений вибір.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я хотів би успішно закінчити навчання в магістратурі, отримати диплом магістра і працевлаштуватися на перспективну роботу за фахом з можливістю самореалізації. Крім цього хочу вдосконалити свої знання в області іноземних мов, тому що вважаю їх вивчення необхідної складової в сучасному світі.