Біографія
Особистісне становлення
Я, Єрмолаєв Євген Юрійович, народився 14 червня 1991 року в місті Донецьку.
Мама, Єрмолаєва Валентина Вікторівна, 1960 року народження, закінчила Донецький політехнічний інститут за спеціальністю Машини і апарати хімічних виробництв
. Працювала начальником 1 відділу ПАТ Топаз
. Зараз тимчасово не працює.
Батько, Єрмолаєв Юрій В'ячеславович, 1961 року народження, закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю Розробка родовищ корисних копалин
. Батька я практично не пам'ятаю, тому що він був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС і помер у 1994 році, коли мені було 3,5 роки.
Брат, Єрмолаєв Владислав Юрійович, 1984 року народження, закінчив Донбаську національну академію будівництва і архітектури за спеціальністю Економіка підприємства
, працює майстром центральної збагачувальної фабрики «Колосниківська» в місті Макіївка.
З трьох років я відвідував дитячий садочок Почемучки
. Перші враження були подвійними — мені не подобалося вставати о 7 ранку, але подобалося перебувати в товаристві своїх однолітків. Я був спритною і товариською дитиною, часто виступав ініціатором різних ігор.
В 1997 році я поступив у перший клас загальноосвітньої школи №62 (з 2001 року — Донецький гуманітарний колегіум №62). Улюбленими предметами були фізкультура і образотворче мистецтво.
Варто зазначити, що в нашій школі був сильний викладацький склад. Особливо хочу відзначити: Белоногу Тамару Петрівну, Барлус Ганну Степанівну, Мірошниченко Вікторію Миколаївну. Завдяки їм, я отримав не тільки солідний багаж знань, але вони також вплинули на формування моїх життєвих цінностей.
Професійне становлення
У 2006 році, після закінчення дев'ятого класу виникло питання – йти в десятий клас або в технікум. У 14 років важко зробити вибір, мама наполягла, щоб я поступав у технікум. Був обраний Донецький технікум промислової автоматики (ДТПА) та спеціальність Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем і мереж
.
З часом навчання в технікумі у мене пов'язано найбільше цікавих спогадів. Чотири роки пролетіли як одна мить. Технікум відрізнявся від школи: більше не було уроків, почалися пари. На другому курсі я написав першу курсову роботу. Темою мого дипломного проекту був Проект імпульсного модульного електроживильного блоку 220/27 В
Добре запам'яталася електромонтажна практика, електровимірювальна практика, а також перша виробнича практика.
У ДТПА нам намагалися прищепити любов до обраної спеціальності. Всі викладачі були висококваліфікованими, тому вчитися було легко і цікаво.
У 2010 році після закінчення ДТПА знову постало питання – куди йти? Свій вибір я зупинив на Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ), тому що це один з найстаріших і кращих університетів України, який славиться високою якістю освіти і професійними викладачами. Ще навчаючись у технікумі, я здав конкурсний іспит для вступу на третій курс в ДонНТУ за своєю спеціальністю. Але в ДонНТУ була лише очно-заочна і, до того ж платна, форма навчання. Тому, склавши тести, я поступив в ДонНТУ на перший курс електротехнічного факультету за спеціальністю Засоби інтелектуального керування електроенергетичними системами
на бюджетну форму навчання.
Після технікуму вчитися в інституті мені було простіше, ніж іншим однокурсникам, які навчалися після школи. Не потрібно було звикати до університетської системи навчання, тому що вона дуже схожа з технікумовською. На лекціях мені всидіти було простіше, ніж іншим моїм однокурсникам, лекції я записував блискавично. Математика як найбільш складний предмет, мені давалася легко (рівень викладання математики в технікумі був таким же як в університеті).
З першого курсу я був старостою групи ЗИУ-10.
Життя в університеті минало з неймовірною швидкістю. У цей золотий час
я зустрів дуже багато цікавих і талановитих людей. Багато з них стали моїми друзями.
В 2014 році, після захисту дипломного проекту на тему Проект релейного захисту трансформатора власних потреб та електродвигунів 6 кВ газової ТЕС потужністю 2200 МВт (2х800 + 3х200)
, я отримав диплом бакалавра.
Отриманий за роки навчання середній бал (4,1) дав мені можливість вступити до магістратури. Керівником моєї магістерської роботи є кандидат технічних наук, доцент Дергільов Михайло Павлович. Була обрана наступна тема магістерської роботи: Оцінка впливу режимів заземлення нейтралі на параметри дугових перенапруг в електричних мережах 6-10 кВ
.
Цілі, плани і бачення майбутнього
В найближчому майбутньому я планую успішно захистити магістерську роботу і отримати диплом магістра. Далі хотілося б знайти перспективну, а головне цікаву роботу, у якій я міг би себе реалізувати і постійно удосконалюватися та добитися успіхів. Я впевнений, що в цьому мені допоможуть знання та навички, набуті за час навчання в університеті.