Назад в библиотеку

Енергозберігаючі проекти в рамках Кіотського протоколу на Україні

Авторы: Мега А. А., Панасенко А. І.
Источник: Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: збірка доповідей XXIII Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів / ДонНТУ, ДонНУ. Т. 1. – Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ, 2013. – C. 186–187.

Аннотация

Мега А. А., Панасенко А. І. Енергозберігаючі проекти в рамках Кіотського протоколу на Україні. В доповіді проаналізован енергозберігаючий проект в рамках Кіотського протоколу у котельній КВ–518 (Київський район, м. Донецьк).

Постановка задачі

Кіотський протокол – міжнародний документ, що прийнятий в м. Кіото (Японія) в грудні 1997 р. на додаток до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК).

Реконструкція комунальних систем теплопостачання – даний напрямок на Україні передбачає насамперед проекти, спрямовані на збільшення коефіціентів корисної дії (ККД) теплогенеруючих потужностей і зменшення показників тепловтрат теплотранспортної системи. Прикладом цього слугують проекти з модернізації або заміни котлів, поліпшення теплоізоляції або заміни морально застарілих теплотрас, з енергозбереження на об'єктах теплокористування (утеплення будинків, установка енергозберігаючих вікон, впровадження тепловідбивних покриттів всередені об'єктів й тощо). Основне завдання таких проектів з погляду Кіотського протоколу – знизити спалювання палива.

Виходячи з даної економії палива, проводиться розрахунок зниження викидів парникових газів. Так за кожну заощаджену тону вугілля зараховується скорочення викидів приблизно 2,5 т СО2,а тону природного газу – 2,6 т СО2, що означає можливість залучення зовнішних інвестицій у розмірі 15 і 15,5 євро відповідно. За оцінками фахівців проекти з реконструкції комунальних систем теплопостачання можуть покриватися за рахунок залучення інвестицій в рамках механізмів Кіотського протоколу від 20 до 60 % необхідних капіталовкладень. Заходи щодо збільшення ефективності генеруючого обладнання спрямовані на мінімізацію і виключення перерахованих втрат.

Аналіз напрямків Програми Реконструкція комунальних систем теплопостачання дозволив виділити із загального переліку основні заходи, частка ефективності яких складає більше 70 % від всіх: впровадження когенераційної установки та оптимізація системи теплопостачання із застосуванням індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Дані заходи повинні бути першочерговими для впровадження і підвищення ефективності системи теплопостачання.

Розглянемо деякі аспекти на прикладі котельні КВ–518, яка знаходиться в Київському районі м. Донецька та забезпечує тепловою енергією 74 споживачів, а саме 51 житлових будинків, 3 лікарні, 2 дитячі садки, 1 школа і 9 інших споживачів. З урахуванням факту дефіциту встановленої потужності у зв'язку з підключенням до котельні КВ–518 додаткових навантажень проектом передбачена заміна котла ТВГ–4 котлом Viessman 10 МВт і установка утилізаторів теплової енергії, що відводять продукти згоряння котлоагрегатів. Встановлена потужність джерела теплопостачання після реконструкції складе 30,1 МВт (25,9 Гкал/год), що виключить дефіцит потужності та забезпечить можливість підключення додаткових користувачів. Проектом реконструкції котельні передбачена автоматизація джерела теплопостачання. Вартість виконання реконструкції основних потужностей котельні КВ–518 складе 4149,0 тис. грн.

Для системи теплопостачання характерно максимальне спрощення устаткування теплових вводів більшості споживачів. Це базується на використанні елеваторів на введені та наявності центральних теплових пунктів. Системи такого типу обумовлюють значні втрати тепла при подачі опалення та гарячої води споживачеві. Головна проблема полягає в тому, що в більшості житлових будинків регулювати споживання теплової енергії на введення системи опалення просто нічим. Вирішенням проблеми ефективного регулювання теплопостачання в будинках є встановлення індивідуальних теплових пунктів. Реконструкція систем розподілу теплової енергії, автоматизація ГГП дозволить не тільки знизити питому витрату палива та електроенергії на вироблювану Гкал, а також знизити вартість транспортування і в результаті собівартість теплової енергії. Зведені результати розрахунку енергетичних показників з реконструкції джерела теплопостачання представлені в таблиці 1.


Таблиця 1 – Зведені результати розрахунку енергетичних показників по реконструкції джерела теплопостачання
Зниження використання газу, тис. м3 Зниження використання електричної енергії на генерацію транспорту, тис. кВт/рік Зменшення викидів СО2, т Зниження витрат на виробництво, тис. грн.
378,3 45,7 621,3 744,0

Техніко-економічні розрахунки виконані для умов цін на природний газ за 1 тис. м3 1737,0 грн. (середня ціна по підприємству) і 1 кВт. год. електроенергії 1,08 грн., результати розрахунків представлені в таблиці 2.


Таблиця 2 – Результати аналізу ефективності застосування ІТП
Вартість енергоресурсів, тис. грн. 1860,9
Вартість утримання трубопроводів, тис. грн. 805,5
Скорочення ФОН, тис. грн. 460,8
Скорочення викидів СО2, т 1019,1
Ефективність впровадження ІТП, тис. грн. 3188,9
Вартість впровадження ІТП, тис. грн. 17627,85

У результаті проведеного аналізу ефективності оптимізації джерела та системи теплопостачання отримані результати щодо зниження паливно-енергетичних ресурсів, вартості утримання основних фондів та викидів парникових газів. Очікувані результати від проекту:

Таким чином, вище наведене свідчить про те, що використання механізмів Кіотського протоколу здатно внести значний внесок в економічне зростання України, що може бути досягнуто не тільки за рахунок зростання прибутку від реалізації квот, ще і за рахунок залучення додаткового фінансування в проекти технічного переозброєння і модернізації, знешкодження газових викидів від будь-яких підприємств, підвищення ефективності використання палива та енергії в промислових процесах і житлово-комунальному господарстві.