Біографія
Особистісне становлення
Я народився в чудовий осінній день 18 жовтня 1992 року в тихому провінційному містечку Харцизьку Донецької області. Для моїх батьків – Крат Андрія Антоновича та Світлани Анатоліївни, а також для моїх бабусь і дідуся це була дуже радісна подія!
У 2 роки я пішов до дитячого садочку Теремок
, де працювала медсестрою моя улюблена бабуся – Самоздра Раїса Андріївна.
У мене були чудові виховательки – Людмила Федорівна і Олена Євгенівна, які помітили мій талант до розповідання дідусевих віршиків.
Тут я вів активне життя: брав участь у різних спортивних змаганнях, відвідував танцювальний гурток. Особливо мені запам'яталося,
як я на випускному грав роль вовка. Садок залишив найтепліші спогади про раннє дитинство.
До школи пішов, коли мені вже було майже 8 років. Моя перша школа – ЗОШ № 23 м. Харцизька, де вчителем образотворчого
мистецтва працювала моя мати - Самоздра Світлана Анатоліївна. Людина творча, вона усі наочні посібники робила своїми руками,
і я, дивлячись на неї, теж намагався також красиво робити аплікації, ліпити, малювати. Моя перша вчителька, Грдлічко Ніна Андріївна,
привчила мене до дисциплінованості, акуратності. У школі відвідував гурток Виразне читання
, де мені прищепили любов до літератури,
я пробував писати вірші, брав участь у театральних постановках. Тоді у мами було класне керівництво, і ми, разом з її класом,
багато подорожували під час канікул (відвідали Одесу, Сімферополь, Севастополь, Київ, Святогір'я, Донецький ботанічний сад,
Донецьк, соляні шахти м. Солідар). Це залишило незабутнє враження, за що я їм усім дуже вдячний.
У 2002 році мама закінчила Донецький національний університет і перейшла працювати до ЗОШ № 22 м. Харцизька, і я перейшов разом з нею. Я швидко подружився з класом завдяки моїй новій учительці – Баскаковій Наталії Олексіївні. З відзнакою і похвальним листом закінчив третій клас.
По житті мене завжди оточують цікаві і творчі люди. У старшій школі моїм класним керівником стала вчитель англійської мови – Богомолова Тамара Василівна, яка зуміла згуртувати дружний колектив. Я брав активну участь у всіх класних і шкільних заходах, олімпіадах з математики, фізики, займався в МАН.
Звичайно, як не добре було в школі, але канікули я обожнював, особливо літні, на яких я щороку їздив до бабусі та дідуся.
Професійне становлення
Основним містоутворюючим підприємством мого міста є ПАТ Харцизький трубний завод
. На ньому 42 роки механіком відпрацював
мій дідусь – Самоздра Анатолій Андрійович. Його трудова діяльність завжди була для мене прикладом, і я, по закінченні 9-го класу,
вирішив вступати до Харцизького металургійного технікуму ДВНЗ ДонНТУ
на спеціальність Обслуговування та ремонт обладнання
металургійних підприємств
. Тобто пішов по дідусевих стопах. Рідні підтримали мене в моєму рішенні і всіляко сприяли у навчанні.
Завдяки міцним знанням, отриманим у школі, я склав вступні іспити без проблем і став студентом групи ОР-08 1/9. Полякова Наталія Іллівна, мій класний керівник, навчила мене азів економічної теорії та економічних розрахунків. Завдяки їй я брав участь в олімпіаді зі спеціальних економічних дисциплін і, як результат, – зайняв перше місце. Також хотілося б відзначити ще Зюбанову Лідію Миколаївну та Прудченко Наталію Павлівну, яким я багато чим зобов'язаний. Адже вони були мої перші викладачі технічних наук і заклали відмінний фундамент знань, за що я їм дуже вдячний.
Я брав активну участь у студентському житті, був старостою групи, займав призові місця в олімпіадах.
У 2012 році я закінчив Харцизький металургійний технікум ДВНЗ ДонНТУ
і отримав диплом молодшого спеціаліста з відзнакою.
Влітку того ж року вирішив спробувати свої сили в рейтингових випробуваннях на вступ до Донецького національного технічного
університету, які з успіхом пройшов. За результатами випробувань я був зарахований на 3-й курс за спеціальністю Комп'ютерне проектування та експлуатація хіміко–технологічних комплексів
в якості добору в групу ОПТ-09.
Вступивши відразу до 3-го курсу, мені довелося без зволікання вливатися в робочий ритм університету.
У цей період студенти починають займатися науково-дослідною роботою і ставиться питання про вибір наукового керівника.
За результатами розподілу я потрапив під керівництво к.т.н., доцента Ігоря Вікторовича Кутняшенко, прекрасного фахівця і людини.
Оскільки, навчаючись у технікумі, я проходив навчально-виробничу та технологічну практики на ТОВ Карголіфт
, ми вибрали тему
науково-дослідної роботи Модернізація машини для намотування дроту
.
Вирішивши, що раз вже вдалося поступити в університет, то потрібно взяти максимум користі від навчання.
Тому, після отримання диплома бакалавра, я вирішив продовжити навчання на магістра. Успішно склавши вступні іспити,
я вступив до магістратури. Через військові дії на рідному Донбасі постало питання про переведення до Красноармійської філії,
але я вирішив бути патріотом свого улюбленого вузу і продовжити навчання в рідних стінах. На жаль,
через ці події довелося поміняти базове підприємство на ПАТ Харцизький трубний завод
, і, як наслідок,
змінилася тема науково-дослідної роботи Обґрунтування раціональних режимів роботи екструдера при виробництві плівки
для захисту трубопроводів від корозії
і моїм науковим керівником став к.т.н., професор Михайло Андрійович Остапенко.
В процесі навчання я зустрівся з викладачами, які вплинули на мій професійний розвиток. Я особливо вдячний своєму нинішньому керівникові Михайлу Андрійовичу Остапенко за новий підхід у розв'язанні проблемних завдань, Ігорю Вікторовичу Кутняшенко за те, що показали важливість і цінність аналізу проблеми, зав. кафедри, д.т.н., професору Святославу Петровичу Веретельнику за те, що пояснили, як з інженерної точки зору подивитися на будь-яку річ.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому планую закінчити магістратуру і на відмінно захистити свою випускну роботу. Знайти роботу за фахом у рідному Донбасі і перейти до практичного застосування отриманих знань, саморозвиватися в цій області, щоб стати затребуваним висококваліфікованим фахівцем. А також розвиватися творчо.