Біографія
Особистісне становлення
Я, Косенкова Кіра Ігорівна, народилася 6 серпня в місті Торез, Донецька обл. Для мене сім’я – це взаєморозуміння і взаємодопомога між рідними людьми. Мої батьки для мене приклад для наслідування, вони ніколи не давали мені приводу розчаруватися в них. Батьки підтримують мене у всіх моїх починаннях, і про таку сім’ю, як у мене є, я мрію і надалі. У дитинстві мені ніколи не було нудно, бо зі мною завжди була сестра, яку звати Ганна, вона була моєю найкращою подругою і нині – залишається. Ми все завжди робили разом, і тому нам було набагато легше, ніж іншим. Хоча зовні ми і схожі, але характери у нас абсолютно різні. Яскравим спогад з дитинства для мене назавжди залишиться катання на яхті, мій тато працював у яхт‑клубі і ми з сестрою досить часто виходили в море на різних катерах і яхтах. Дитинство – це, мабуть, найкраща пора в житті людини, у тебе немає турбот, ти просто живеш і радієш життю.
Професійне становлення
Школа дала початкові знання з усіх предметів і намагалася зацікавити. Я пам’ятаю свій перший день у школі, як‑ніби це було вчора, ми з сестрою сиділи за однією партою, і все для нас було нове та незнайоме. Спочатку було важко влитися в шкільне середовище з незвички, але людина до всього звикає. У школі я вперше замислилася, ким хочу стати. Спочатку я прислухалася до думки батьків. Мама хотіла, щоб я з поступала в медичний університет і вчилася на лікаря, але робота лікаря не надто приваблювала мене. Я ніколи не любила біологію, хімію, фізику, тому я вирішила відмовитися від наміру стати лікарем. Ще з початкової школи мені легко давалася математика, а в дев’ятому класі я вже точна, знала, що пов’яжу своє життя з економікою. З 11 класу я почала посилено готуватися до вступу в університет і здачі зовнішнього незалежного тестування, відвідувала додаткові заняття з алгебри та української мови. Зі школи залишилося багато спогадів, які не забудуться ніколи.
Після закінчення школи я ще не знала, в який з вузів буду поступати. Про Донецький національно технічний університет я дізналася випадково, прочитавши про нього в Інтернеті, і вирішила, що варто спробувати свої сили. Вступ для мене було, мабуть, одним з найбільш важких звершень в моєму житті. Я була дуже рада, коли дізналася, що мене зачисли в число студентів ДонНТУ на спеціальність Економіка підприємства
. За роки навчання я багато дізналася, багато чому навчилася і придбала хороших друзів. Навчання завжди давалося мені дуже важко, і з кожним семестром ставало все складніше і складніше, але я навчилася долати труднощі з допомогою викладачів і самостійно. В даний момент я працюю над магістерською роботою за темою: Удосконалення управління інвестиційною діяльностю підприємства
, це досить важка і об’ємна тема. Мій науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент кафедри Економіка підприємства
Поторочин Сергій Олегович, всіляко допомагає мені з даною роботою. Його слушні поради допомагають робити мою роботу краще. Я назавжди запам’ятаю роки, проведені в ДонНТУ, як найкращі роки в моєму житті. В університеті я навчилася бути цілеспрямованою і доводити розпочату справу до кінця, чого раніше за собою не помічала, також мені вдалося підтягнути іноземну мову, ДонНТУ відкрив для мене новий світ – важкий, але цікавий.
Плани на майбутнє
Нещодавно я прочитала в книзі одне висловлювання, яке змусило мене задуматися – Мудрий не той, хто знає все, а той, хто знає потрібне
. Так от я хочу бути мудрою у своїй професії. Мені б хотілося влаштуватися на хорошу роботу і отримувати від неї задоволення. Сальвадор Далі казав – Не бійтеся досягти досконалості – воно вам точно не загрожує
, тому потрібно намагатися удосконалюватися і вивчати нове, в подальшому це може допомогти вибрати шлях, яким потрібно йти. Наше майбутнє залежить від нас, головне вибрати правильний шлях і не помилитися. Для себе я давно вирішила, що хочу працювати за спеціальністю. Щоб досягти успіху в житті – треба цього дуже хотіти і робити для цього все можливе. Якщо сильно чогось хотіти, то воно обов’язково збудеться, я в цьому впевнена.