Біографія
Особистісне становлення
Я, Букіна Анастасія Сергіївна, народилася 12. 02. 1994 р в місті
Донецьку. Мої батьки до цього часу багато чого досягли. Батько, Букін
Сергій Леонідович, захистив кандидатську дисертацію і працював на
посаді доцента кафедри Збагачення корисних копалин
в
Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). Мати, Букіна
Людмила Євгенівна, працювала патентознавцем у Всесоюзному центрі
патентних послуг (зараз Донбассінновація).
Я дуже вдячна батькам за атмосферу дружби, взаєморозуміння і душевної теплоти, які завжди панували в нашому домі. Почуття захищеності і батьківської любові назавжди залишаться в моєму серці. У нашомій родині завжди був культ книги і знань. Батько, крім успіхів у своїй спеціальності, є знавцем військової техніки та історії, мати знавцем літератури. Я не пригадаю й дня, щоб батьки не розповідали щось цікаве, пізнавальне. Любов до книги вони виховували в мені з самого дитинства.
Одними книгами моє дитинство, звичайно, не обмежилося. Моя мати,
велика шанувальниця художньої гімнастики, ледве дочекалася, коли мені
виповнилося п’ять років і відвела мене в школу олімпійського резерву,
в якій я тренувалася більше 10 років. У 2007 р мені було присвоєно
звання Кандидат у майстри спорту України
. Спорт багато
привніс в моє життя. Численні змагання, радість перемог і гіркота
поразок навчили мене, що називається тримати себе у
вузді
, керувати собою і, якщо треба, перемагати себе. Я
навчилася цінувати час, бути зібраною, організованою і обов’язковою.
Спорт став частиною мого життя.
Яскраві спогади мого дитинства пов’язані і з літніми канікулами. Відпочивали ми завжди сім’єю. Щоліта тато відкривав для мене нові місця. Особливо багато часу ми подорожували по Приазов’ю та Криму. Завдяки тому, що тато є чудовим знавцем Криму, його бойових і духовних святинь, наші поїздки були завжди дуже пізнавальними і такими, що запам’ятаються назавжди.
Професійне становлення
Мій перший шкільний дзвінок продзвенів, коли мені виповнилося 6 років: я стала ученицею першого класу загальноосвітньої середньої школи № 15 (тепер гімназія № 15). Моя рідна школа має велику і славну історію. За багато років у школі сформувався колектив педагогів, фанатично відданих своїй професії. Багато років школою керувала Патенко Людмила Василівна, завдяки якій школа досягла одних з найвищих показників в місті і за кількістю учнів, що вступили до вишів, і по переможцям олімпіад, і по наявності технічних засобів навчання. Часто з вдячністю згадую класного керівника Бєлік Ольгу Валентинівну. Моїм улюбленим предметом у школі була математика завдяки чудовому педагогу Ніні Григорівні Безкоровайній, яка більше 50 років життя віддала своїй професії. У 10–11 класах мені довелося зосередитися на навчанні в школі, тому щопоєднувати змагання та отримання повноцінних знань стало неможливо. Треба було приділяти підвищену увагу фізиці, англійській мові, інформатиці, та й математиці теж. Але з’явилося нове захоплення – фотографія. Школу я закінчила з трьома четвірками, решта – п’ятірки.
Мій вступ в ДонНТУ і вибір спеціальності були зумовлені не тільки
славетною історією цього вузу і видатними досягненнями його
викладачів-вчерних, а й тим, що мої дідусь і бабуся – його
випускники, а мої батьки закінчили ДПІ (так він тоді називався) і саме
кафедру Збагачення корисних копалин
. Більше того, вони
познайомилися і одружилися: мама студентка 4–го курсу, а тато –
асистент кафедри ЗКК. Ось так, продовжуючи традиції моєї родини, я в
2010 році стала студенткою ДонНТУ, спеціальність Збагачення
корисних копалин
. Високий бал атестата та успішно здане ЗНО,
дозволили мені бути зарахованою на держбюджет. Деканат гірничого
факультету та кафедра ЗКК довірили мені бути старостою групи. Предметом
моєї гордості є те, що за 4 роки навчання всі іспити були здані на
відмінно
і я отримала диплом бакалавра з відзнакою. Також я була гідною отримання стипендії Вченої Ради ДонНТУ (2012 р.), А в 2014 році стипендії імені Героя України С. Ф. Поважного.
Улюбленими моїми дисциплінами були ті, які читали викладачі кафедри, а
також вища математика, опір матеріалів, електротехніка, теоретична механіка, і, звичайно ж, інтернет технології.
Студентські роки були насиченими і цікавими. Я брала участь у
студентських конференціях, виступала на оглядах-конкурсах художньої
самодіяльності, брала участь у КВК. У процесі навчання я самостійно
опанувала основи Маткад, оскільки абсолютно очевидно, що без цих
навичок важко досягти чогось значимого в будь-якій технічній професії. У
2012–2013 р.р. з метою вдосконалення своїх знань з англійської мови я
стала слухачем курсів іноземних мов у Центрі переддипломної підготовки
студентів при ДонНТУ. Дуже значущій для мене подією є участь у
міжнародній конференції з вібраційної техніці, яка відбулася в Португалії
в 2013 році. Новим було для мене все – дуже цікаві учасники з багатьох
країн світу, відомий Лісабонський технічний університет, чудова
природа, історичні та архітектурні пам’ятки цієї дивовижної країни і,
звичайно, фаду. З подивом і задоволенням для себе відмітила, що можу
спілкуватися англійською мовою з європейцями без перекладача. Шкода, що
в нашому університеті міжнародні відносини між студентами вельми
обмежені. Участь у конференції стало значною віхою в моєму житті. Вона
не тільки розширила діапазон уявлень про обрану мною професію, і
показала перспективні напрямки її розвитку, а й стала визначальним при
виборі теми магістровскої роботи: Дослідження процеса вібраційного подрібнення вугілля в технологічній схемі підготовки водо–вугільного палива з метою зниження питомої енергоємності процесу
. Крім того,
відвідування Лісабона, однієї з стародавних столиць Європи, залишило в
моїй пам’яті незабутній слід. Стоячи на мисі Рока, найзахіднішій точці
Євразії, звідки починалися видатні географічні відкриття, мимоволі
розумієш, що життя треба прожити не просто спостерігачем або статистом,
а й внести свій скромний внесок у досягнення людства.
За роки навчання на бакалавра я не залишила спорт. Займаючись аеробікою і фітнесом, я зрозуміла, що можу передати свій досвід і вміння іншим. Я поступила на курси та здавши успішно іспити, одержала Сертифікат тренера з фітнесу та аеробіки. З липня по жовтень 2014 працювала організатором спортивно–масових заходів в другому за величиною після Артека спортивно–оздоровчому таборі Ласпі (Крим). А потім продовжила роботу тренера у спортивному клубі. Поєднання навчання і спорту дозволяє підтримувати мені прекрасну фізичну форму, чітко планувати свій робочий день.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Мої досягнення у навчанні та набутий життєвий досвід дають мені можливість вважати, що я можу і повинна продовжити навчання в магістратурі. Отримання ступеня магістра мені потрібно для того, щоб мати можливість професійно займатися науково–дослідницькою діяльністю в області збагачення корисних копалин і внести свій внесок в цю область техніки.