Біографія магістра
Дитинство
Я, Крісак Олег Сергійович, народився 6 листопада 1990 року в місті Зоринську Перевальського району Луганської області.
Склад сім’ї: батько – Крісак Сергій Вікторович, 1962 року народження, автомеханік шахти Ніканор-Нова
, мати – Крісак Тетяна Олександрівна,
1965 року народження, медсестра Зоринської психоневрологічної лікарні.
Зацікавленість до каменів з’явилася в трирічному віці. У дворі, де я проживав, безпосередньо на денну поверхню виходила глиниста пачка вапняку L5 (свита С26). Вапняк відрізняється рясним змістом скам’янілих решток безхребетних тварин і розвитком тонких прожилків кальциту. Ще не знаючи назв мінералів і видової приналежності скам’янілостей, подовгу вдивлявся в кожен камінь, промиваючи і відбираючи зразки з найбільш красивими раковинками і прожилками білого кольору.
Школа
У 1998 році пішов у перший клас СШ № 10 міста Зоринська. У шкільні роки на підставі літературних джерел міської бібліотеки почав вивчати основи мінералогічних і палеонтологічних наук, в ході яких проводився опис скам’янілих решток і мінералів, виявлених у своєму дворі. У подальшому були знайдені відповіді на найперші питання: як раковини молюсків можуть перебувати в камені? Що вони тут роблять, якщо у нас немає моря? Чому камінь оранжевого кольору, а не чорного, як грунт, де я його знайшов? І що це за білі тонкі смужки білого кольору в камені?
Світ каменю став відкриватися мені завдяки поетичному складу характеру, здатності гостро переживати красу природи. З дитинства почав дивуватися і захоплюватися навколишнім світом. Мені хотілося робити відкриття, пізнавати минуле, і вважаю, що природа сама відкриває мені свої таємниці.
З роками я розширював свій кругозір. Вивчивши основи цікавих мені наук, проводив пошукові маршрути по околицям свого міста. У 2003 році будучи в дванадцятирічному віці на західній околиці міста Зоринська виявив кальцитові жили з кристалами кварцу і флюориту. Тоді я не припускав, що виявив три нових мінералопрояву в Селезнівскому вугленосному районі Донбасу (флюориту, гірського кришталю і димчастого кварцу). Спочатку дрібні кристали темно-фіолетового флюориту мені здалися аметистом, але незабаром користуючись мінералогічною літературою та вивчивши фізичні властивості мінералу, прийшов до висновку, що це все-таки флюорит.
З кожним наступним роком, все більше заглиблюючись у геологію, відбувалося і розширення меж ділянки досліджень. У 2006 році на північній околиці міста Зоринська виявив новий мінералопрояв ісландського шпату в Донбасі.
Моїм науковим керівником в школі стала викладач екології Жалковська Валентина Євгенівна. Вона допомагала з визначенням скам’янілих решток і описом мінералів. Перша науково-творча робота по мінералам і скам’янілостям передмістя міста Зоринська під керівництвом Жалковської В. Є. була захищена в районному конкурсі територіального філії Луганської Малої Академії Наук в 2008 році, де я отримав призове місце. Після хорошого захисту роботи і захопленості комісії у виборі теми доповіді я усвідомив, що в майбутньому повинен буду написати безліч наукових праць і розповісти людям про багатство рідного краю.
Технікум
У 2008 році вступив у Лисичанський гірничий технікум на спеціальність Пошук та розвідка геологічними методами
. В період навчання поглиблено
займався мінералогією, палеонтологією та екологією, співпрацював з Сєвєродонецьким центром туризму і краєзнавства учнівської молоді. Активно брав
участь у регіональних та обласних конференціях з геології та екології, де отримував тільки призові місця. Також брав участь в обласному конкурсі
учнівських творчих робіт Мій рідний край – 2009
де отримав диплом II ступеня. У 2011 році переможець обласного конкурсу Студент року
.
У музеї Лисичанського гірничого технікуму, в музеї Сєвєродонецького центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, а також в обласному Луганському краєзнавчому музеї зберігатися колекція мінералів і скам’янілих решток безхребетних тварин, які виявлені мною в околицях Зоринська. Закінчив технікум з червоним дипломом і отримав кваліфікацію молодший спеціаліст технік-геолог.
Університет
Без сумнівів прийняв рішення продовжити навчання в Донецькому національному технічному університеті. Вибір саме цього вузу полягав у його
багаторічної історії розвитку і сильному викладацькому складі. Після технікуму в 2011 році вступив на II курс гірничо-геологічного факультету за
спеціальністю Геологічна зйомка, пошук та розвідка
.
В період навчання в університеті брав активну участь у Міжнародних, Всеукраїнських, Регіональних та Міжвузівських конференціях з геології,
мінералогії, палеонтології та екології, де отримував призові місця. У період 2013 VII семестру навчання був номінован на іменую стипендію Верховної
Ради
України.
У літні польові періоди 2012–2014 рр. провів чотири мінералогічні зйомки на полі шахти Ніканор-Нова
, де і були визначені остаточні кордони
флюоритового зруденіння.
У 2013 році на південно-західній околиці Зоринська виявив ще один новий мінералопрояв в Донбасі – кристали фаден-кварцу, які приурочені до січних друз в пластах пісковика. При мікроскопічних дослідженнях жильних тіл було встановлено самородне срібло, що є новим проявом в Донбасі.
У 2014 році отримав диплом з відзнакою за кваліфікацією бакалавр. Після вступу на I курс магістратури пройшов II виробничу практику в Тувинському інституті комплексного освоєння природних ресурсів Сибірського відділення Російської академії наук (ТувІКОПР СО РАН), де основною метою роботи було встановлення чинників формування золотоносних розсипів та вивчення корінного джерела золота. Для цього проводився відбір проб жильних тіл і змінених порід, шліхові випробування четвертинних відкладень.
Навесні 2015 року під час детального мікроскопічного вивченні вміщуючих карбонатних порід виявлено новий мінералопрояв ратовкіта (осадового флюориту) в Донбасі, приурочений до вапняку L7.
Мій науковий керівник – доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук Купенко Володимир Іванович. З ним я вибрав тему магістерської роботи:
Особливості генезису флюоритового зруденіння в карбонатних породах поля шахти
Ніканор-Нова“. Вибір теми полягав у наявності великого обсягу
даних, отриманих в ході проведення багаторічних польових досліджень. Отримані результати доповнять наявні дані з регіональної мінералогії Донбасу.
Плани на майбутнє
У майбутньому планую продовжити детальне вивчення флюоритового зруденіння поля шахти Ніканор-Нова
, встановити джерело фтору і кремнію в
кальцитових жилах, з подальшим захистом дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук.