Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Головне багатство надр землі – що містяться в них запаси корисні копалини. Їх значення полягає в тому, що вони не відтворюються, а можуть лише вичерпуватися, є практично непоновлюваними для нинішнього і наступних поколінь людей, так як утворюються протягом тривалих геологічних періодів та епох. Це істотно відрізняє надра від інших видів природних багатств, а завдання захисту надр від завдань охорони інших систем біосфери. Саме ці особливості надр створюють перед суспільством проблему їх захисту. Її вирішення потребує створення системи науково-обґрунтованих, адміністративно-правових, виробничо-технічних і економічних заходів, що забезпечують дотримання встановленого порядку використання земної кори, мінеральних ресурсів літосфери і підземної гідросфери процесі їх геологічного вивчення, видобування корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення промислових стоків та відходів виробництва, задоволення інших суспільних потреб [5].

1. Актуальність теми

Вугільна промисловість – це природоексплуатуючих галузь народного господарства, що надає комплексно найбільший негативний вплив на навколишнє природне середовище. Специфіка підземного видобутку вугілля полягає в тому, що на кожні 1000 т видобутого вугілля на поверхню викидається до 12 кг вугільного та породного пилу (рис. 1), 50–570 тис. м3 метану (рис. 2), 7,5–15 тис. м3 вуглекислого газу, близько 5 тис. м3 оксидів, що утворюються при вибухових роботах (рис. 3), 1,5-9 тис. м3 шахтних вод, 210–300 т породи (рис. 4). В результаті, на території Донецького басейну, зараз налічується близько 1260 териконів техногенних родовищ. Щорічний обсяг гірської маси, що видається у відвали, становить близько 30 млн м3, а їх загальний обсяг в Донбасі перевищує 2 млрд м3 [1]. Терикони займають великі території, тим самим забруднюючи навколишнє середовище. Вихід з глобальної екологічної кризи - найважливіша наукова і практична проблема сучасності. Над її вирішенням працюють тисячі вчених, політиків, фахівців-практиків у всіх країнах світу [6, 1].

Уголная и породная пыль

Рисунок 1 – Вугільна і породна пил

Выбросы метана

Рисунок 2 – Викиди метана

Углекислый газ и окислы, при взрывных работах

Рисунок 3 – Вуглекислий газ і оксиди, при вибухових роботах

Горная масса, выдаваемая на поверхность

Рисунок 4 – Гірська маса, що видається на поверхню

2. Мета і задачі дослідження

Мета роботи: розробка комплексу заходів підвищення еколого-економічної ефективності функціонування гірничодобувного підприємства на основі комплексного надрокористування.

3. Наукова новизна

Наукова новизна магістерської роботи полягає в системному і комплексному підході до видобутку вугілля з використанням попутно видобутих ресурсів надр в народному господарстві (виробленого простору шахт, метану, шахтних вод, породи, геотермальної енергії) і з урахуванням еколого-економічних аспектів діяльності гірничодобувних підприємств.

4. Об’єкт і предмет досліджень

Об’єкт дослідження: є природні ресурси надр, їх комплексне і раціональне використання для підвищення ефективності діяльності гірничовидобувній промисловості.

Предмет дослідження: є комплексний підхід до використання ресурсів надр, у тому числі попутно видобувних в процесі вуглевидобутку.

5.Комплексний підхід до використання ресурсів надр

У гірничодобувній промисловості природні ресурси класифікуються як первинні (цільові) і вторинні (попутні) (рис. 5).

Ресурсы, добываемые в процессе угледобывающего производства

Рисунок 5 – Ресурси, що видобуваються в процесі вугледобувного виробництва
(анімаціяя: 6 кадрівв, 6 циклів повтору, 136 кілобайт)

Наше завдання полягає в тому, щоб комплексно використовувати природні ресурси.Тому ми провели аналіз результатів наукових досліджень, виконаний різними різними науково-дослідними та навчальними організаціями, у тому числі ДонНТУ, дозволяє виділити три основні напрями реалізації стратегії КВРН:

Так, при газифікації вугілля, для процесу використовуємо не тільки летючу частина вугілля, але і його коксовий залишок, який у свою чергу також є джерелом тепла.

Після вуглевидобутку залишається багато породи, яка видається на поверхню і займає великі території, у вигляді териконів. Багато з них є палаючими і надають шкоду навколишньому природному середовищу. Для запобігання забруднень породу можна використовувати для закладки виробленого простору, в дорожньому будівництві, в сільському господарстві, або в хімічній промисловості [1, 3, 6].

Шахтна вода формується за рахунок підземних і поверхневих вод, проникаючи в підземні гірничі виробки, стікаючи по виробленому просторі, забруднюється зваженими і хімічними речовинами. Ця вода є не придатною для питних потреб людини, але її можна очищати і повторно використовувати для технічних (пилопригнітання) і побутових потреб шахт (в душових і вбиралень), а також продавати на інші підприємства (автомийка, для миття доріг), отримуючи еколого-економічний ефект [5]. Актуальним для Донбасу є питання забруднення атмосфери викидами метаноповітряної суміші. Зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище цих викидів можна здійснити шляхом дегазації метану та його подальшого використання в якості палива для шахтної котельні замість природного газу; в якості моторного палива для автопарку гірничодобувного підприємства або для продажу; отримання тепла і обігріву виробничих і побутових приміщень. Метан не містить домішок, які утворюють нагар і забруднюють паливну систему автомобіля. Застосування метану економічно вигідно та екологічно доцільно [4, 6, 2].

Висновки

Реалізація стратегії КВРН дозволяє отримувати підприємству так званий подвійний виграш, одночасно заробляючи і економічний, і екологічний дивіденди.

При комплексному використанні надр вугілля перестає бути основним продуктом шахти, підвищуючи шанси на екологічне процвітання підприємства за рахунок диверсифікації виробництва та розширення ринків збуту, що особливо важливо у цій ситуації.

При комплексному використанні попутно-видобувних природних ресурсів крім економічної вигоди у вигляді зниження собівартості, економії витрат і отримання додаткового доходу, покращуємо екологічну ситуацію в регіоні і вирішуємо соціальні проблеми [6].

Перелік посилань

  1. Гребенкин С. С. Технологические и организационные аспекты комплексного использования ресурсов уголных месторождений / С. С. Гребенкин, В. К. Костенко, Е. С. Матлак, М. Н. Шафоростова и др. – Донецк: ВИК, – 2010. – 519 с.
  2. Жукова Л. Рациональное использование природных ресурсов / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://fb.ru/article/47271/ratsionalnoe-ispolzovanie-prirodnyih-resursov.
  3. Стадницкий, Г. В. Экология / электронный ресурс http://xreferat.ru/112/3557-1-racional-noe-ispol-zovanie-prirodnyh-resursov.html.
  4. Вайсблюм М. Е. Некоторые аспекты применения метана в качестве горючего топлива [Эл. ресурс] / (М. Е. Вайсблюм) Инф. бюллетень, 2005. – № 1. – С. 18.
  5. Малахова Е. В. Комплексное использование природных ресурсов / Е. В. Малахова, О. В. Лунева / Сборник докладов VI Региональной конференции студентов и аспирантов Комплексное использование природных ресурсов. – Донецк: ДонНТУ, 2013.– С. 139–142.
  6. Малахова, Е. В. Комплексное использование природных ресурсов/ Е. В. Малахова, М. Н. Шафоростова / Сборник докладов IX Международной научной конференции аспирантов и студентов Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов. – Донецк: ДонНТУ, 2015 – с. 450–452.