Біографія
Особистісне становлення
Я, Курденко Сергій Сергійович, народився 8 лютого 1994 року в 7.15 ранку. Місто, в якому я з’явився на світ і живу донині, — Донецьк. Моя мати — Курденко Світлана Миколаївна — життєрадісна і цілеспрямована, вплинула на мене більшою мірою, оскільки виховувала мене сама. З молодості вона займалася альпінізмом, завдяки чому багато подорожувала. В даний момент працює інструктором зі скелелазіння в спортивному манежі мого рідного університету. Батько —Курденко Сергій Анатолійович — працює шкільним вчителем фізкультури в селі Красному, Донецької області. Незважаючи на те, що з нами він не мешкае, ми підтримуємо добрі стосунки.
У дитинстві я хотів стати пожежником або машиністом поїзда, що, на мою думку, досить часто зустрічалося і у моїх однолітків. Дуже любив проводити час на вулиці, граючи з друзями по двору в футбол, козаків-розбійників або просто гуляючи. Але найбільше часу в дитинстві я проводив з книгами, безліч разів перечитував Пригоди Робінзона Крузо
Даніеля Дефо, Мауглі
Кіплінга, але моїм улюбленим письменником став Джек Лондон. Книги і зараз залишаються моїми незмінними супутниками. З раннього дитинства полюбив музику, тому у віці 7-ми років, в 2001 році, пішов навчатися до музичної школи з класу скрипки і закінчив її в 2009. Завдяки тому, що життя батьків тісно пов’язано зі спортом, я пробував себе в найрізноманітніших видах спорту: бальні танці, спортивна гімнастика, бокс, плавання, скелелазіння, люблю веломандрівки. Приблизно з 2012 року захоплююсь скейтбордінгом.
У 2000 році пішов вчитися в Донецьку школу-інтернат № 8, але провчився там усього 1 рік, а, починаючи з 2-го класу, навчався в ДЗШ № 20, оскільки вона знаходиться значно ближче до дому. Але на цьому мої подорожі по школам не закінчилися, і в зв’язку з тим, що в моїй школі ввели навчання у другу зміну (через що я не встигав в музичну школу), у 2006 році я перейшов в ДЗШ № 96, яку і закінчив у 2011 році. Школа — це, безперечно, чудові роки, в яких були і перше кохання, і помилки, і багато-багато іншого. Тут на мене справили значний вплив мій класний керівник, Наталія Вікторівна, і вчителька по вокалу, Ольга Вікторівна. Також дуже сильний позитивний вплив справила моя викладач по скрипці — Лариса Іванівна. У ті підліткові шкільні роки формувався мій характер і коло інтересів, який поширюється і зараз. Я вдячний мамі і людям, які мене оточували, за те, що було витрачено багато часу і сил на моє особистісне становлення.
Професійне становлення
Коли підходив кінець моєму шкільному навчанню, переді мною став вибір майбутньої професії. Я точно знав, що не хочу бути економістом, математика тоді мене зовсім не приваблювала. Втім, ким я хочу стати в професійному плані, я теж не знав. Після подачі документів у кілька донецьких ВНЗ, мій вибір пав на професію еколога в ДонНТУ.
У 2011 році я став студентом і зрозумів, що не прогадав з вибором. Навчатися даної спеціальності дуже цікаво. Найбільш улюбленими дисциплінами на перших курсах були геологія, основи гірничої справи, біологія. Я зрозумів, наскільки серйозною стала проблема забруднення навколишнього середовища у всьому світі, отже і навчання даної спеціальності є гарною справою, адже екологічні проблеми не вийде просто ігнорувати. Рано чи пізно їх доведеться вирішувати.
Університет вплинув на мене сильніше ніж школа, оскільки процес навчання тут є більш усвідомленим. Точність, концентрація, пунктуальність і обов’язковість — ці та подібні якості розвинулися у мене під час навчання. Серед чудового викладацького складу найбільше мені запам’яталися і полюбилися Шафоростова Марина Миколаївна, Привалов Віталій Олександрович, Виговська Даніелла Даниїлівна, Мартинова Олена Анатоліївна, Макєєва Дар’я Романовна, Єфімов Віктор Геннадійович.
У 2015 році я вступив до магістратури, продовживши навчання за фахом, вирішивши, що хочу мати повну вищу освіту. Вибір теми магістерської роботи обумовлений великою кількістю підприємств вугільної промисловості у нашому місті, регіоні. І багато з них — шахти, які вже відпрацювали основні запаси вугілля, але продовжують забруднювати навколишнє середовище. І зараз необхідні рішення по раціоналізації діяльності таких підприємств з метою підвищення їх еколого-економічного потенціалу. Для одного з таких підприємств я спробую вирішити це завдання. Допомагати мені в цьому буде мій науковий керівник, к. н. г. у., доц. Шафоростова Марина Миколаївна, людина з великим досвідом у вирішенні подібного роду завдань, а також відповідальний і вимогливий викладач.
Плани на майбутнє
Найбільш короткостроковими планами на майбутнє можна вважати написання магістерської роботи, її успішний захист. Що стосується планів більш віддалених, буду радий працювати за фахом з подальшим кар’єрним ростом, саморозвитком. Дуже хотілося б застосувати отримані в університеті знання на практиці. Позитивно дивлюся на можливість подорожей, будь то робочі відрядження або відпочинок. Найголовніше — в будь-яких умовах бачити позитивні моменти, адже вони завжди є. Бути гнучким, постійно навчатися новому, не стояти на одному місці. І звичайно ж, мати хоча б одну мрію, і вірити, що одного разу вона обов’язково здійсниться. Моя, наприклад, зайнятися серфінгом.