Особистісне становлення

Народилася я 22 жовтня 1990 року в маленькому місті Молодогвардійську Луганської області. Сім'я моя складалася з батька — Дьомушкіна Арсентія Євгенійовича і мами — Дьомушкіной Наталії Михайлівни (через десять років до нас приєднався ще й Ванюха, мій найшкідливіший та улюблений брат, але це вже інша історія). Батьки кажуть, що я була дуже спокійною і невибагливою дитиною. А так як вони в цей час навчалися і працювали, то це значно полегшувало їм життя. У віці трьох років, я як і багато дітей, урочисто була відправлена у дитячий садок. Мені пощастило, так як вибір моїх батьків пав на новий, тільки відкритий дитячий виховний заклад, який знаходився біля нашого будинку. Але тоді я вважала, що мене за щось карають і тому ходити туди, а тим паче залишатися на тиху годину я не любила.

Роки йшли. І ось виповнилося моє (на той момент) заповітне бажання — настав вересень 1997 року. Мене зустрічала загальноосвітня школа №21 м. Молодогвардійська. Не пам'ятаю подобалося мені вчитися в молодших класах, але оцінки мої були високими. За моїм навчанням строго стежила мама, за що я їй дуже вдячна. У старших класах, я була однією з перших по успішності в своєму класі та дуже часто їздила на олімпіади з різних предметів. Особисто я воліла точні науки, такі як алгебра і фізика, але мої викладачі були іншої думки. Тому доводилося їздити на олімпіади і з таких предметів як українська мова, історія, біологія.

У шкільні роки я була активною дитиною, яка намагалась знайти себе в різних сферах. Тому довелося спробувати багато різного. Наприклад, я малювала, грала в баскетбол, ходила в музичну школу, на танці і в інші мистецькі гуртки. Крім усього іншого, мама методом "батога і пряника" прищепила мені любов до читання. З тих пір самим моїм великим захопленням стали книги. Читаю багато. Я б навіть сказала, що через книг я періодично випадаю з життя. Почалося все з простих казок, але пройшовши різні жанри (класика, детективи, романи та інші), я знову повернулася до них, правда тепер це називається фантастика. Про книжки можу говорити нескінченно багато, тому краще зупинюся і продовжу розповідати про себе.

Професійне становлення

Коли прийшов час вибирати ким я хочу стати, я точно знала, що хочу пов'язати своє життя з математикою і комп'ютерами. Відштовхуючись від цих двох складових, я вибрала собі напрямок "Програмування ЕОМ" і вступила до коледжу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в місті Луганськ. Так як я зважилася на цей крок після десятого класу, для багатьох це стало несподіванкою. Але батьки підтримали і це для мене стало відправною точкою в професійному плані. Так в 2007 році я стала студенткою групи 1П–07.

Роки в коледжі пролетіли дуже швидко, але спогади залишаться на все життя. Почну з того, що в групі я була старостою. Спочатку це було трохи складно, але після ближчого знайомства з хлопцями в групі, все пішло як по маслу. Навчалася відмінно (забігу на перед і скажу, що закінчила я коледж з червоним дипломом) і цікавилася наукою, тому брала участі в різних олімпіадах і наукових конференціях. У 2010 році мені призначили "Президентську стипендію", що для мене стало приємною несподіванкою. На третьому курсі навчання мені надійшла пропозиція пройти курси для отримання робочої кваліфікації "Оператор комп'ютерної верстки". Для розвитку свого кругозору я погодилася, про що в подальшому не пошкодувала. У підсумку, після закінчення коледжу, на руках у мене були червоний диплом молодшого спеціаліста та посвідчення про закінчення курсів. Але я розуміла, що необхідно отримати вищу освіту, тому переді мною гостро питання про вибір університету.

Документи на вступ я подала в п'ять різних вузів, це не рахуючи того, що надійшла пропозиція піти на третій курс в Західноукраінський національний університет імені Володимира Даля. Але вже на той момент я віддавала переваги Донецькому національному технічному університету. Мені говорили, що вступити сюди не складно, але вчиться буде важко. Це не лякало, адже я прагнула отримати знання.

Вибрала я напрям підготовки "Комп'ютерна інженерія" не випадково. Ще в коледжі я зрозуміла, що мене приваблює не тільки програмування, а й апаратна частина комп'ютера. Так я переїхала до Донецька і стала студенткою університету, який міг дати все, що я хотіла.

У дитинстві я мріяла, про отримання двох вищих освіт. Тому коли після першого курсу мені подзвонили з університету і запропонували вступити на очно — заочне навчання за напрямком "Економіка підприємства", я відразу погодилася. У підсумку після закінчення чотирьох років навчання, я стала бакалавром за двома напрямками. Вирішивши продовжити навчання, на магістратуру поступила вже на один напрямок "Системне програмування", більш важливе для мене.

Керівником моєї магістерської роботи став Краснокутський Володимир Олексійович, к.т.н., доцент кафедри комп'ютерна інженерія. Він і допоміг мені визначитися з темою роботи "Аналіз і розробка структур і алгоритмів системи активного придушення шумів в середовищі з підвищеним рівнем звукових коливань". Тема зачіпає області моїх інтересів, тому її вибір для себе я вважаю вдалим.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Після закінчення магістратури, планую не тільки працювати, а й постійно вдосконалювати свої знання в напрямку IT-технологій. Просто свого часу я вибрала таку спеціальність, в якій постійно щось змінюється і вдосконалюється, але я про це не шкодую.