Біографія
Особистісне становлення
Я, Горін Микола Андрійович, народився 1 січня 1993 року в Петровському районі міста Донецька. Мої батьки сильно вплинули на моє особистісне становлення: мама і тато прищепили мені любов до знань, розвинули в мені почуття відповідальності.
У садок я не ходив, так як мама і тато навчили мене читати і писати. Хоча мені більше подобалося рахувати і грати з конструктором, що, напевно, в майбутньому вплинуло на мій вибір в житті.
В 7 років пішов в школу. Далі кілька разів міняв школи в зв'язку з переїздами. У школі не виділявся якимись як фізичними, так і розумовими досягненнями. Брав участь в олімпіаді з української мови – зайняв перше місце в рідній школі №101 і 7-е місце серед шкіл міста Донецька. У восьмому класі, коли почали читати інформатику, мене зацікавив комп'ютер і робота з ним, а конкретно комп'ютерні ігри, прості програми на Паскалі і розробка презентацій.
Професійне становлення
Закінчивши дев'ятий клас в 2008 році, я вирішив вступити до технікуму. Мій вибір був зроблений на користь Донецького політехнічного технікуму. Я поступив на спеціальність «Комп'ютерні системи та мережі». На другому курсі, коли почалися предмети, безпосередньо пов'язані зі спеціальністю, мені подарували персональний комп'ютер. Для мене відкрився новий світ знань! Викладачі технікуму заклали фундамент, на який досі спираються нові знання. Закінчив технікум я з червоним дипломом у 2012 році. В цьому ж році я з друзями з технікуму вирішив продовжити навчатися за фахом і підвищувати свою кваліфікацію.
У 2012 році я вступив до Донецького національного технічного університету на факультет «Комп'ютерні науки та технології», напрям – «Комп'ютерні системи». Важливу роль зіграв рейтинг даного університету на рівні з іншими в Донецькій області та відгуки про нього. Практично всі мої друзі, як і я, вступили на бюджет на другий курс. Влитися у колектив в групі було не складно, а ось звикнути до нового процесу навчання і оцінювання знань було важко. До третього курсу я не міг визначитися з тим, що мені більше до душі і займався тим, що накопичував отримані знання. Але курс по мікроконтролерам істотно вплинув на мій вибір, я зрозумів, що мені це подобається. Наповнившись ентузіазмом я придбав платформу Arduino Uno і став практикуватися в розробці різних пристроїв. Першим зібраним пристроєм було світлодіодне табло, на якому відображалося моє ім'я та ініціали. Знання, отримані в ході конструювання цього пристрою знадобилися мені при написанні і здачі курсового. Надалі на базі даної платформи я зібрав ще кілька пристроїв з якими брав участь у різних конференціях. По закінченню 2015 навчального року я отримав ступінь бакалавра із середнім балом 4.
Переді мною став не легкий вибір – продовжити навчання або шукати роботу. Оцінивши всі «за» і «проти» я вирішив продовжити навчання за своєю спеціальністю і вступив до магістратури. Магістратура не дає вже величезної кількості знань, а служить для їх зміцнення і систематизації. Так магістратура навчила мене, що потрібно самостійно навчатися і проявляти ініціативу, щоб досягти успіхів у обраній сфері діяльності. Для одного з курсових мною був зібраний невеликий робот, який наглядно показував суть роботи системи реального часу. Надалі я вирішив розвивати цю ідею, щоб отримати автономного робота і використати дану розробку для написання дипломного проекту. У 2017 році закінчив магістратуру за фахом «Комп'ютерні системи та мережі».
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Після закінчення навчання, найважливішою метою стане пошук цікавої, високооплачуваної та перспективної роботи. Звісно, що закінчення університету не є завершенням навчання, тому я буду покращувати знання в сфері робототехніки, щоб у майбутньому організувати команду і реалізувати проект в даній сфері діяльності.
Розуміється на роботі і науці життя не закінчується, потрібно займатися вдосконаленням свого тіла і духу. Я хочу здійснити багатокілометрову подорож на велосипеді, займатися риболовлею, виростити власний сад.