Біографія
Особистісне становлення
Я, Бібік Анастасія Геннадіївна, народилася 23 жовтня 1994 року в місті Донецьку в родині вчителя російської мови і металурга. Моя сім'я типова для нашого регіону за соціальним станом, дохід моїх батьків дозволив відчути, що таке безтурботне дитинство: з задоволенням відвідуючи д / с „Джерельце“, де ми, малюки, з радістю співали, танцювали, вивчали англійську мову на дитсадівському рівні і навіть плавали в басейні, я по виходу з дошкільного закладу освіти була прийнята відразу в 2 клас Донецької загальноосвітньої школи № 112 (в країні намічалася реформа освіти, за якою школа повинна була стати дванадцятирічках, а мама не бачила необхідності навчати мене в школі так довго). Шкільний період мого існування можна назвати етапом виховання не тільки любові до пізнання, але і розвитку громадської активності, формування навчальної дисципліни, створення стабільного відчуття глибокої особистісної відповідальності за будь-які взяті на себе зобов'язання. Клас, в якому я навчалася, наполовину складався з випускників мого ж садка, тому ми, як герої культового серіалу того часу, могли назвати себе справжньою „бригадою“. Я з моїми друзями і товаришами брала найактивнішу участь у громадському житті класу і школи, знаю, що таке радість оплесків за яскравий виступ на сцені, задоволення від перемог в конкурсах, гордість від вручення почесних грамот та дипломів. До сих пір на стенді „Ними пишається школа“ я бачу свою дитячу фотографію – її розмістили там в честь моєї перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з російської мови в Одесі в 2009 році. Серед яскравих своїх шкільних досягнень можу відзначити тричі отриману мною засновану в нашій школі премію за відсутність в навчальному році пропусків уроків. Таким чином, вчилася я рівно, відповідально, що дозволило мені в підсумку отримати „відмінний“ атестат і масу почесних грамот за те, що моя яскрава особистість активно брала участь в навчально-виховному процесі.
Професійне становлення
Вибір подальшого шляху навчання не був для мене легкий. Врівноважений характер, вміння знаходити спільну мову з людьми, дисциплінованість і наявність в моїй родині традиції ставати філологами, вказували мені направлення повернутися через 6 років до школи вже вчителем російської мови або вибрати, як мені тоді здавалося, затребувану в нашому промисловому регіоні спеціальність „економіка паливно–енергетичні комплексу“. Я зупинилася на останньому, і в 2011 році стала студенткою ДонНТУ. Не зраджуючи собі, вчилася добре, рівно, без особливих злетів і падінь. Вивчення проблем підприємств паливно–енергетичного комплексу та шляхів його подальшого розвитку дало матеріали для ряду дослідницьких статей, які були представлені в рамках наукових конференцій в університеті. Навчання у ВНЗ закріпила в мені такі якості, як: сумлінність у навчанні, дисциплінованість, стабільність в просуванні до поставлених цілей. На тлі професійного навчання я продовжувала своє особистісне становлення: розвивала тягу до мистецтва, відвідуючи вистави Донецького драматичного театру, відкрила в собі інтерес до подорожей, побувавши в багатьох країнах світу. Зараз, закінчуючи навчання в магістратурі, під керівництвом Кравченко працюю над дипломом по темі „Підвищення ефективності роботи вуглевидобувного підприємства за рахунок розширення фронту очисних робіт“. Незважаючи на важку економічну ситуацію в нашій республіці, залишаюся оптимісткою і вірю, що підприємства Донбасу відновлять колишню економічну силу і мої знання, отримані в alma mater, будуть затребувані.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
„Думаю значить існую“, – сказав видає філософ, математик Рене Декарт. Я здраво і постійно мисляча людина, тому усвідомлюю те, що по закінченню університету буде надзвичайно важко знайти роботу за фахом. Але „щастить тим, хто вірить“. Впевнена, що ніколи в житті не будуть зайвими отримані знання. Не сумніваюся, що володію поруч цінних особистісних якостей. Маю підтримку рідних і близьких мені людей. Тому вірю, що знайду собі застосування в житті і зможу побудувати її гідно.