ДонНТУ   Портал магістрів

Заяць Анна Валеріївна

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра Економіки та маркетингу

Спеціальність Управління проектами

Управління проектом підвищення ефективності роботи промислового підприємства

Науковий керівник: к.е.н., проф., доц. Надтока Тетяна Борисівна

Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Сутність управління проектами
• 2. Методика планування проектів
• 3. Підходи до управління проектами
• 4. Оцінка ефективності проекту
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

Актуальність

В умовах сучасного швидкозмінюючогося середовища підприємства, управління проектами є одним з п'яти етапів сучасного управління організацією [1]. Правильно організований проект є не тільки запорукою ефективної роботи підприємства, але і правильного розподілу всіх доступних ресурсів, помірного використання часу і бюджету.

Недостатність певних теоретичних і практичних навичок в сфері управління проектами може призвести до серйозних проблем, таких як: порушення термінів здачі проекту, перевищення бюджету, погіршення якості проекту, що в кінцевому рахунку позначиться на технічному відставанні і втрати конкурентних переваг організації, що особливо важливо для промислового підприємства.

Цілі і завдання дослідження

Метою даного дослідження є узагальнення теоретичних основ організації та вибір з основних елементів науково-теоретичного обґрунтування досконалої системи організації управління проектом підвищення ефективності роботи промислового підприємства.

Для досягнення даної мети нам потрібно вирішити наступні завдання:

1. Розкрити сутність управління проектами;
2. Визначити види проектів;
3. Розглянути методику планування проектів;
4. Виділити ключові підходи до управління проектами;
5. Проаналізувати методику оцінки ефективності інвестиційного проекту;
6. Ідентифікувати за основними характеристиками проект підвищення ефективності роботи промислового підприємства і вибрати основні елементи науково-теоретичного обґрунтування його доцільності.

Об'єкт і предмет дослідження

Об'єктом дослідження є процеси організації управління проектами.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти та методичні основи управління проектами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання управління проектами досліджували такі вчені: Дж. Харрінгтон, В. А. Рач, Г. Гантт, М. Романова, Д. Клівленд, А. Стешин, А. Файоль, І. Мазур, Ф. Тейлор, О. Ільїна, В. Шапіро, Е. Уткін. У роботах даних вчених визначено сутність управління проектами, наведено їх класифікацію, розроблено показники, від яких безпосередньо залежить успішність виконання проекту.

1. Сутність управління проектами

До недавніх пір термін проект (з лат. projectus – кинутий вперед) фахівці трактували так: це креслення, пояснювальна записка і фінансові розрахунки, на основі яких можна побудувати літак, споруду або завод, або це текст, який передує документу – плану, договором, угодою.

Концепція управління проектом базується на понятті проект. У різних авторів термін проект може мати різне тлумачення.

Так, А. Клочков вважає, що проект – це унікальний процес, що складається з набору взаємозалежних і контрольованих робіт з датами початку та закінчення, а також зроблений, щоб досягти мети відповідності конкретним вимогам, включаючи обмеження за часом, витратами і ресурсів [2].

Е. Уткін дає таке визначення: проект – це одноразове, обмежений у часі цілеспрямоване заходу, який потребує задіяння фахівців різних кваліфікацій і ресурсів [3].

А. Зуб каже, що проект – це комплекс дій (зазвичай тривалістю менше трьох років), що складається з взаємопов'язаних завдань, з чітко визначеними цілями, календарним планом та бюджетом [4].

У сучасному розумінні проект трактують:

• це діяльність, заходи, що передбачають виконання певних дій для досягнення конкретних цілей (одержання певних результатів); по близькі змістом терміни – господарська діяльність, робота (комплекс робіт);
• це система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання певних дій або таких, які описують ці дії [5].

Управління проектами – це методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових і матеріально-технічних ресурсів на протязі проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки і технології управління для досягнення визначених у проекті результатів за складом і обсягом робіт, вартості, часу, якості й задоволення учасників проекту (рисунок 1) [6].

Головними властивостями проекту є [7]:

1. Мета – це головна причина, по якій затівається проект. Вона описує кінцевий результат проекту. Проект вважається виконаним, коли мета досягнута. Ціль проекту повинна бути реальною, наприклад, якщо метою є розширення площі магазину, то краще сказати, що мета полягає в тому, щоб облаштувати новий продовольчий зал на третьому поверсі. Так ми дізнаємося, що проект завершений, коли наша мета (облаштування нового продовольчого залу на третьому поверсі) буде досягнута. Ціль проекту безпосередньо пов'язана з об'єктом планування в управлінні проектом (рисунок 2) [3].


Рисунок 2 – Об'єкти планування

2. Бюджет – це загальна сума грошових коштів, необхідних для реалізації проекту.
3. Задачі – деякі дії (дрібні етапи) з яких складається проект. Чим ясніше буде сформульована задача, тим легше буде планувати свою діяльність і це призведе до більш швидкого досягнення мети проекту.
4. Ресурси – це ті елементи, за допомогою яких виконуються завдання або весь проект в цілому, наприклад, обладнання, персонал і так далі.
5. Час – це загальний інтервал часу, за який виконується завдання або весь проект.

В теорії управління проектами проекти класифікуються за багатьма ознаками (рисунок 3) [4].

2. Методика планування проектів

Планування проекту – це циклічний процес, що починається з найбільш загального визначення цілей, рухається до більш детального опису того, як, коли та які роботи повинні бути виконані для досягнення поставлених цілей. У міру просування проекту від концепції до завершення з'являється додаткова інформація про умови, які впливають на хід робіт. Застосування засобів планування і управління проектами дозволяє членам команди чіткіше описувати проблеми і контролювати зміни по проекту більш ефективно.

Конкретна структура планів, які застосовуються на різних рівнях і стадіях планування проекту, залежить від стандартів і підходів, прийнятих в галузі і в організаціях, що здійснюють проект.

Існує логічна послідовність кроків розробки плану проекту, яка складає цикл планування (рисунок 4) [8].

Існують наступні методи планування проектів [9,10].

1. Теорія розкладів (ТР) – це розділ дослідження операцій, в якому будуються і аналізуються математичні моделі календарного планування різних цілеспрямованих дій з урахуванням цільової функції і різних обмежень.
2. Діаграма Гантта – призначена для ілюстрації етапів робіт проекту. У кожної роботи вказуються терміни виконання, дата початку та закінчення роботи, зв'язку між роботами, а на самій діаграмі всі роботи показуються у вигляді смужок, з'єднані стрілками, на цих смужках показаний відсоток виконання роботи і призначені на неї ресурси. Візуалізація значно полегшує роботу менеджеру проекту.
3. Мережеві методи планування так само є графічним відображенням робіт проекту. Зображується мережевий граф – схема, що складається з вершин з'єднаних між собою дугами. Вершини – это работы проекта (события), дуги – це роботи проекту (події), дуги - це послідовності робіт. За формулами прораховуються такі показники, наприклад, як: критичний шлях, ранній термін настання події, пізній термін настання події, резерв часу. Далі на графі вказуються прораховані показники. Так само можна проводити оптимізацію мережевих планів.
4. Метод Pert – це спосіб аналізу часу, який потрібен для виконання кожної з робіт. Цей метод дозволяє визначити мінімальну необхідну час для виконання проекту. За даним методом можна будувати мережеві діаграми, на зразок тих, що розглядалися вище, а можна і провести оцінку термінів проекту: оптимістичну, песимістичну і реальну. Всі показники прораховуються за формулами.
5. Евристичні методи оптимізації. Евристичні методи забезпечують виявлення, обробку та впорядкування системи закономірностей, механізмів і методологічних засобів конструювання нового завдання і цілеспрямованих способів діяльності на основі узагальнення попереднього досвіду і випереджального відображення моделей майбутнього з метою вирішення поставленого завдання найбільш ефективно.
6. Метаеврістічні методи оптимізації. До найбільш ефективним і популярним наближеним методам ставляться так звані метаеврістичні – узагальнені стратегії пошуку оптимуму в просторі рішень. Початкова їх реалізація як правило досить проста і дозволяє швидко отримати практичний результат.

3. Підходи до управління проектами

Сучасною наукою і практикою розроблено ряд підходів, які можна застосувати в системах управління проектами. У загальній моделі і методології управління проектами кожен з них займає своє місце. Такими підходами є [11]:

• системний підхід – дозволяє розглянути проект як безліч взаємопов'язаних елементів – систему, яка живе в динамічно мінливому оточенні. Оточення змінюється як незалежно від проекту, так і під його впливом. На даному рівні важливими є питання народження проекту і його взаємодії з навколишнім середовищем.
• проектний підхід – характеризується чіткою орієнтацією на досягнення мети – створення продукту проекту. Інструменти управління проектами побудовані з урахуванням унікальності проекту та забезпечення досягнення мети в заданій системі критеріїв. Якщо в якості моделі взаємодії даних підходів вибрати ієрархію, то проектний підхід є вкладеним по відношенню до системного, а методологія взаємодії підходів представляється у вигляді матрьошки.
• процесний підхід – пов'язаний, з необхідністю регламентувати і уніфікувати, дії менеджерів проектів, привести їх до повторюваних процесів з описом вхідних і вихідних параметрів (ресурсів), а також набору дій, які перетворять вхід в вихід. Процесний підхід прив'язується до певної предметної області (будівництво, інформаційні технології та інші) і дозволяє формалізувати дії проектного менеджера. У моделі матрьошки процесний підхід є вкладеним в проектний.
• сценарний підхід – пов'язаний з процесами підготовки та прийняття рішень в управлінні проектами. Сценарії забезпечують швидке перенесення кращої практики в різноманітні процеси управління проектами. Сценарний підхід, таким чином, є внутрішніми відношенню до процесного і завершує формування моделі матрьошки підходів до управління проектами [11].

4. Оцінка ефективності проекту

Ефективність проекту оцінюється для того, щоб визначити потенційну привабливість проекту, доцільність його прийняття для можливих учасників. Вона показує об'єктивну прийнятність проекту незалежно від фінансових можливостей його учасників.

Дана ефективність, в свою чергу, включає в себе [12]:

• громадську (соціально-економічну) ефективність проекту. Вона враховує соціально-економічні наслідки реалізації ІП для суспільства в цілому, в тому числі як безпосередні витрати на проект і результати від проекту, так і зовнішні ефекти – соціальні, екологічні та інші ефекти. Як механізми може бути використана оцінка економічної та соціальної безпеки проекту;
• комерційну ефективність проекту. Вона показує фінансові наслідки його здійснення для учасника ІП, в припущенні, що він самостійно виробляє всі необхідні витрати на проект і користується усіма його результатами.

Можна розглянути основні етапи оцінки ефективності проекту (рисунок 5) [2]:

У практиці інвестиційного аналізу застосовують два основних підходи до визначення оцінки ефективності проектів [13]:

1. статичні (прості) моделі;
2. динамічні моделі (методи дисконтування).

Статичні методи оцінки не враховують фактор часу і базуються на даних бухгалтерської звітності, на основі якої розраховують просту норму прибутку і термін окупності проекту. Побудова дисконтованих критеріїв оцінки проектів засновують на використанні теорії цінності грошей в часі. У світовій практиці найбільшого поширення набули наступні динамічні методи (методи ЮНІДО) оцінки наступних показників:

• чистий приведений ефект, або чистий дисконтований дохід (ЧД і ЧДД) або (Net Present Valve – NPV);
• дисконтований індекс прибутковості (ІД) або (Discounted Profitability Index – DPI);
• дисконтований період окупності (Discounted Payback Period – DPP);
• внутрішня норма прибутковості (ВНД) або (Internal Rate of Return – IRR);
• модифікована внутрішня норма прибутковості (Modified Internal Rate of Return – MIRR).

Загальна схема всіх динамічних методів оцінки ефективності в принципі однакова і ґрунтується на прогнозуванні позитивних і негативних грошових потоків в плановий період і зіставленні отриманого сальдо грошових потоків, дисконтованого за відповідною ставкою, з інвестиційними витратами [14].

Вище розглянуті теоретико-методичні основи управління проектами адаптуються до конкретної розробки системи управління проектом управління підвищенням ефективності роботи промислового підприємства.

З метою вибору основних інструментів науково-теоретичного обґрунтування доцільності даної системи представлений в рубриці Висновки. Вибір здійснено на основі наступних чинників:

• об'єкту планування в розглянутому управлінні проекту;
• галузева і територіальна приналежність підприємства, де впроваджується проект;
• забезпечення економічно ефективного проекту.

Висновки

В роботі розглянуті основні терміни і поняття управління проектами, класифікація проектів, підходи і методи управління проектами, критерії і процедури оцінки економічної ефективності проекту.

Стосовно до системи управління проектом підвищення ефективності роботи промислового підприємства. Встановлено такі елементи науково-технічного обґрунтування та характеристики:

1. Проект буде реалізований в умовах ДНР на підприємстві вугледобувної галузі, – шахті ім. Калініна М. І. ДП ДВЕК.
2. Об'єкт планування відноситься до економічної (конкретно управлінської) діяльності підприємства.
3. Мета проекту – підвищення економічної ефективності виробництва на шахті ім. М. І. Калініна.
4. У розробці системи управління будуть використані: діаграма Гантта, мережеві методи, системний, процесний підходи і методи ЮНІДО, і оцінки соціальної та економічної безпеки проекту.

Перелік посилань

1. Харрінгтон Дж. Досконалість управління змінами / Під наук. ред. В.В. Брагіна. – М.: РИА Стандарти та якість, 2008. – 192 с.
2. Клочков А. Як підвищити і оцінити ефективність проектів // Ринок цінних паперів. – 2008. – № 5.
3. Уткін Е. А. Проект–М.: Менеджмент ТЕИС, 2002.
4. Зуб А. Т. Управління проектами: підручник і практикум для академічного бакалавріату / А. Т. Зуб. – М.: Видавництво Юрайт, 2014. – 422 с.
5. Кобиляцький Л. С. Управління проектами: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.
6. Мазур І. І., Шапіро В. Д., Ольдерогге Н. Г. Управління проектами: Навчальний посібник \ За заг. ред. І. І. Мазура – 2-е вид. М.: Омега-Л, 2004.– 664 с.
7. Красних Д. А. Ключові моменти проектного менеджменту // Сучасні наукові дослідження та інновації. 2015. №11 [Електронний ресурс]. URL: http://web.snauka.ru/issues/2015/11/59473
8. Раздорожный А. А. Управление проектами в организации (предприятии): Учеб. Пособие. М.: Экзамен, 2006, 89 с.
9. Андреева А. О. Методы эффективного планирования проекта // Экономика и менеджмент инновационных технологий. 2015. № 3 [Электронный ресурс]. URL: http://ekonomika.snauka.ru/2015/03/7579
10. Разу М. Л. Управління проектом. Основи проектного управління / М.Л. Разу [и др.] // Підручник / колектив авторів; під редакцією професора М.Л. Разу. – 3-е изд, перераб .. І доп. – М .: КНОРУС, 2011. – 768 с.
11. Електронний РЕСУРС. Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/5080546/page:25/
12. Ковальов В. В. Методи оцінки інвестиційних проектів. – М.: Фінанси і статистика, 2005.
13. Васильєва М. В., Федорова О. В. Розвиток системи фінансування інвестиційних проектів в рамках державно-приватного партнерства в Росії // Економічний аналіз: теорія і практика, 2011. № 9.
14. Ситников С. Є. Методи оцінки економічної ефективності інноваційних проектів оборонно-промислового комплексу // Економіка і менеджмент інноваційних технологій. 2013 р № 11 [Електронний ресурс]. URL: http://ekonomika.snauka.ru/2013/11/3343