Біографія
Особистісне становлення
Я народилася 30 вересня 1994 року на свято Віри Надії та Любові. Але, не дивлячись на цю обставину, мама Ольга назвала мене Тетяною.
Дитинство моє пройшло без дитячого садка, але з бабусею Ніною, яка в мені душі не чула. А коли мені виповнилося 11 років, в моєму житті з’явились тато Ігор та молодший брат Діма.
Проводити час я полюбляла на вулиці з друзями, але для цього я повинна була читати, рахувати, а іноді навіть писати. Тому до школи я пішла підготовленою, а сталось це в 2001 році.
Навчання давалось мені не так легко, як хотілося. Після закінчення початкової школи мені довелось складати іспити, адже середня школа мала статус гімназії. На перший іспит, яким була українська мова, я дуже запізнилась, дуже рознервувалася і… отримала за диктант вищий бал. Після цього я зрозуміла, що можу вчитися краще. Доводилось проводити багато часу за домашнім завданням, але це було того варте. Декілька разів мені навіть випала честь представляти свою школу на міській олімпіаді по біології та одного разу з праці. Мене брали і в шкільні конкурси як командні так й індивідуальні.
Три або чотири роки я відвідувала художню школу, де знайомилася зі світом живопису, композіції та графіки. Мої роботи разом з іншими відправляли на конкурси, але великих успіхів вони мені не приносили
Мої студентські роки почались уже після 9 класу, коли я у 2010 році вступила до Харцизького металургійного технікуму. Це і був найкращий студентський час. Там я захопилася волейболом і майже всі 4 роки навчання була у складі команди свого технікуму. Під чуйним керівництвом нашого тренера Кнороз Ірини Миколаївни ми неодноразово займали перші місця на регіональних та обласних змаганнях між технікумами , а також брали участь в інших змаганнях. Успіхи були і в навчанні. Отримати атестат з відзнакою та золоту медаль, виявилось простіше ніж я очікувала. Я приймала участь в олімпіадах з математики, англійської мови та електричним вимірюванням на регіоні з іншими технікумами. На культурно масових заходах рідного технікуму я була ведучою та учасницею команди КВК від своєї спеціальності.
Для особистого життя також знайшовся час, і на четвертому курсі я вийшла заміж. Згодом у нашому новому осередку суспільства з’явився прекрасний малюк, але це ніяк не зашкодило мені закінчити технікум і отримати диплом з відзнакою зі спеціальності Монтаж и експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд
або просто Електрик
.
Професійне становлення
При вступі до технікуму, я була впевнена, що після закінчення буду подавати документи або в медичний інститут, або на факультет іноземних мов. Але за чотири роки навчання у технікумі я змінила ставлення до своєї спеціальності, пов’язаною з електротехнікою, до того ж стало шкода викидати накопичений багаж знань у цій галузі. Вирішальним фактором у виборі подальшого шляху стала можливість отримати диплом бакалавра за два роки замість трьох. Цю можливість люб'язно надав Електротехнічний факультет Донецького національного технічного університету всім бажаючим випускникам технікумів на спеціальності електропривод і автоматизація промислових установок
та електропостачання промислових підприємств та міст
.
Звісно, спеціальність пов’язана з електропостачанням, була б для дівчини перспективніша, але ж електропривод вивчати цікавіше, тому що розвивається він більш стрімко. Вибір був очевидний і, як сказав колись Юлій Цезар, жереб кинуто
.
Перший рік навчання пройшов складно, адже був пік озброєних дій у Донецьку, а ще за кожен семестр потрібно було робити два курсових проекти та купу лабораторних робіт. Викладачі виявились досвідченними й енергійними, а лабораторії кафедри обладнані на вищому рівні, що дозволило отримати якісні знання та практичні навички в моделюванні, наладці та управлінні електроприводом та його системами. Все це перспективне в наші дні.
Весь час окрім навчання у мене займає сім’я, тому волейбол і КВК у моєму житті тепер тільки на екрані телевізора, тай то не часто.
У 2016 році я отримала диплом бакалавра з відзнакою, про що не могла і мріяти, і це стало ще однією причиною для продовження навчання у магістратурі. Керівником моєї магістерської роботи став Світличний Олексій Васильович, доцент, кандидат технічних наук. У співпраці з ним ми успішно працювали і над бакалаврською роботою. Олексій Васильович має за плечима великий досвід роботі з промисловими приводами на вітчизняних підприємствах та за кордоном.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Про вибір спеціальності я не шкодую досі, тому планую шукати роботу саме в цій галузі. Більш близькою метою є підготовка та захист магістерської роботи. Залишок свого життя я хочу присвятити балансуванню на тонкій грані між кар’єрним ростом і щасливим сімейним життям.