Біографія
Особистісне становлення
Я, Дякіна Вікторія Олегівна, народилася 22 липня 1995 року, в місті Гірник, Красноармійського району. Батько – Дякін Олег Вікторович, все своє життя пропрацював за кермом, від далекобійника до особистого водія головного інженера шахти Курахівська
. Мати – Дякіна Катерина Петрівна, 30 років пропрацювала оператором на підприємстві Укртелеком
, після його закриття працювала в охоронi на шахтi Вугледар
. Старша сестра – Дякіна Марина Олегівна, має великий досвід роботи на різних енергетичних підприємствах, на даний момент працює головним інженером-кошторисником в СПМК-8
.
У віці 3-х років, мене віддали в дитячий садок Малятко
, там мене готували до суворих шкільних буднів.
У вересні 2001 року, сидячи на плечі у старшокласника і тримаючи в руках дзвіночок, за старою традицією, я відкривала новий навчальний рік для учнів. Шкільні роки, я згадую як найкращі роки в своєму житті. Величезна подяка всім вчителям освітньої школи №17 міста Гірника за посилену працю і моральну витримку. Вони не тільки наставляли на шлях знань, а й виховували в нас справжніх
людей.В цей час я брала активну участь у багатьох районних олімпіадах і конкурсах, де займала призові місця, а за відмінну гру в КВН фотографію нашої команди розмістили в газеті. Так само майже щороку брала участь в обласних спортивних змаганнях Котигорошка
в селищі Мемрик. Але навіть на цьому мої захоплення не закінчувалися, кілька років я освоювала гру на таких музичних інструментах як баян і фортепіано, вивчала сольфеджіо і музичну літературу. Пройшла курси крою та шиття. В останній навчальний рік школи я старанно займалася математикою і фізикою для успішної здачі ЗНО і подальшого вступу до ВНЗ.
У 2012 році я закінчила загальноосвітню школу з високим балом атестата. І вже за межами школи у мене почалося життя дорослої людини, що відповідає за свої вчинки перед сім'єю і суспільством.
Професійне становлення
У 2012 році у мене був вибір між двома університетами, це ДонНТУ і ХНУРЕ. Непідкупна теплота рідного краю перемогла і я стала студентом першого курсу електротехнічного факультету найпрестижнішого університету в Донецьку.
Головною причиною того, що я поступила саме в цей університет, стала моя старша сестра. Коли я ще ходила до школи, вона вже встигла закінчити заочне відділення Харківського університету радіоелектроніки і знайти роботу за фахом. Приїжджаючи додому на вихідні, вона завжди жартувала до мене, кажучи таку фразу: Хай буде світло, казав електрик і перерізав всi дроти
! І вимикала світло саме в тій кімнаті, де знаходилася я. Ви напевно думаєте, що я поступила на енергетику
тільки для того, щоб потім теж їй відключити доступ до електрики? Ні, просто вона завжди була для мене прикладом. Моя сестра змогла переконати мене в тому, що в сучасному світі, енергетика відіграє дуже важливу роль не тільки в промислових структурах, а й в житті будь-якої людини. Саме тому я обрала спеціальність Електропостачання промислових підприємств і міст
.
Не можу сказати, що студентські роки для мене були легкими і веселими, скоріше навіть навпаки, так як доводилося наполегливо вчитися і вникати в абсолютно нові для мене предмети. На першому курсі дуже важко давався такий предмет, як Обчислювальна техніка та програмування
. Я була ще не дуже досвідченим користувачем ПК і в основному вміла користуватися тільки інтернетом, а в даному випадку нам доводилося писати програми на мові С ++. Тоді моїм стимулом була стипендія, тому довелося приборкати навіть таку важку на той час науку.
У 2013 році, влітку, я проходила навчально-ознайомчу практику на ПАТ Донецький металургійний завод
, це сучасне металургійне підприємство, яке спеціалізується на виробництві ливарного і передільного чавуну, якісних і високоякісних марок сталі, шлакової продукції і продукції вапняного виробництва.
У 2016 році я захистила бакалаврську роботу на тему Електропостачання механічного цеху заводу важкого машинобудування
. Користуючись нагодою, хочу висловити велику подяку всім викладачам кафедри ЕПМ
за високий рівень професіоналізму, допомога і індивідуальний підхід до кожного студента.
Після захисту бакалаврської роботи, я успішно здала вступні іспити в магістратуру і продовжила навчання.
Тема моєї магістерської роботи Пускові органи АВР в системах електропостачання
, науковий керівник кандидат технічних наук, професор Олександр Васильович Левшов.
Університет дав мені багато, я не тільки навчилася грамотно висловлювати свої думки, аналізувати, знаходити різні рішення зі складних ситуацій, а й знайшла улюблену справу всього життя, яка в подальшому може стати основним джерелом доходу.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Після закінчення університету я планую зайнятися пошуком роботи за фахом. Не дивлячись на важкі часи, хотілося б все-таки залишитися в Донецьку, знайти необхідні знання для власного розвитку і кар'єрного зростання в сфері енергетики. Я вважаю, що завжди потрібно вірити в краще! Мріяти, формувати правильні бажання, поставити для себе мету. Адже мета, є відправною точкою для успіху.