Біографія
Особисте становлення
Я, Фірсов Владислав Олегович, і мені 23 роки. Я народився в місті Макіївці 3 січня 1994, де проживаю до теперішнього часу. Наша сім'я невелика. Мій батько Фірсов Олег Анатолійович 1973 року народження (технік-механік). Моя мати народилася в 2 березня 1973 року. Звуть її Фірсова Ольга Миколаївна і працює вона у вугільній промисловості оператором САП. Ще у мене є молодша сестра Вероніка (школярка). Але насправді нас в родині п'ятеро, я забув сказати, що у нас ще є собака Спайк. Він є нашим улюбленим членом сім'ї.
У віці 4-х років мене віддали в дитячий сад Калинка
, де мене сумлінно готувався до школи. В дитинстві я був спритний і не вгамовний. Любив футбол, волейбол, але в 7 років пішов на Дзю-до де почав своє перше тренування в життя. Після недовгого часу зрозумів, що це не моє і почав ходити на тренування з футболу. Це був найкращий час. Грав за різні клуби і отримував море задоволення. Я не був домашньою дитиною і все одно любив читати книги. Весь свій час я проводив з друзями, які були такого ж віку як і я. З тих часів і з'явилася наша компанія, яка переросла в дружбу з дитинства. З цими друзями ми широко крокували по школі (з класу в клас). З ними у мене пов'язано все своє дитинство.
Професійне становлення
У вересні 2001 року, за старою традицією, я відкривав новий навчальний рік для учнів віршем на лінійці. Шкільні роки, я згадую як одні з найкращих днів у своєму житті. Величезна подяка всім вчителям освітньої школи №21 м. Макіївки за посилений працю і моральну витримку. Вони не тільки наставляли на шлях знань, але й виховували нас як відповідальних людей. З першого по 9 клас я навчався в одній школі. Грав там постійно за збірну школи у всіх видах спорту. Тим не менш бажання вчитися стало ще сильнішим. Коли в нас почалися уроки Трудового навчання
, мене дуже зацікавили вони, адже на них ми збирали простенькі схеми з'єднань лампочок. По закінченню 9 класу я точно знав, що я піду вчитися на електрика і вибрав, всім відомий, Донецький Політехнічний Технікум. Тяга до електриці у мене була ще з самого дитинства. За словами батьків, я частенько хотів засунути щось в розетку. Напевно це моє призначення. У 2010 році я став студентом Донецького Політехнічного Технікуму. За час навчання в технікумі я так-же брав участь у всіх спортивних заходах, у мене з'явилося багато друзів і захоплень. У моїй пам'яті це час залишило добрі спогади. У 2014 році я закінчив навчання в технікумі. Середній бал мого диплома був 4,44 і я вирішив йти вчитися далі. Після закінчення технікуму в 2014 році, вирішив продовжити навчання в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) на електротехнічному факультеті. Спеціальність Електропостачання та енергозбереження. З дипломом молодшого спеціаліста, я успішно здав вступні іспити і поступив на 3 курс ДонНТУ. За час навчання в університеті я значно зміцнився у своєму виборі професії і захопився вивченням її основ і особливостей. Два роки бакалаврату пролетіли непомітно. Протягом студентських років дізнався багато нового і пізнавального для себе. Знайшов багато нових друзів і товаришів, познайомився з цікавими людьми. У числі цих людей не можна не виділити викладацький колектив нашої кафедри, в якому кожен з викладачів в тій чи іншій мірі вплинув на моє становлення як фахівця.У 2016 році захистив кваліфікаційну роботу бакалавра і в цьому ж році поступив в магістратуру ДонНТУ. Іспити пройшли дуже вдало, навіть не вірилося, що я зроблю з таким конкурсом студентів. Ще один рік пролетів непомітно і ось фінішна пряма. Всі вже займаються дипломами і в пошуках подальшого життєвого шляху.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Моєю основною метою, на даний момент, є успішний захист магісторской роботи. У подальші плани входять, звичайно ж пошук хорошої роботи за фахом. Хочеться отримувати моральне задоволення від роботи і не брати до уваги гроші в кишені, адже ще купа цілей попереду. Хочу подорожувати по світу і не шкодувати ні про що. Звичайно ж подорожувати добре, але не одному. У планах на чільному місці-це сім'я.