Біографія
Я, Носач Софія Олександрівна народилася 13 вересня 1994 р. в м. Єнакієве, Донецької області, в сім'ї робітників. Батько, Носач Олександр Миколайович 1962р. народження, працював на ш. Ольховатська ДП Ордженекiдзевуголь
, в даний момент пенсіонер. Мати, Носач Галина Леонідівна 1967р. народження, працює старшим диспетчером Єнакієвського РЕМ ТО ЦЕМ
. Сестра, Носач Екатерина Олександрівна – держслужбовець. У 90–ті роки минулого століття батькам доводилося дуже багато працювати, щоб прогодувати сім'ю, тому велику роль у моєму вихованні зіграла саме вона, і тому з самого дитинства я у всьому намагалася бути на неї схожою.
У 2001 р. я пішла в перший клас ЗОШ№40, де одразу сдружилась з однокласниками, почалися захоплюючі і цікаві шкільні роки. Зі своїми подругами відповідали за культурне життя свого класу, ми відповідали за постановку номерів, конкурсів. І вже в третьому класі я зайняла перше місце в конкурсі краси серед дівчаток школи. Так само у восьмому класі я стала Міс золота осінь
. Під час літніх канікул, а саме з 7 років, щоліта їздила в оздоровчий табір. Перший мій табір знаходився в селищі Брусiно, Краснолiманського району, який розташовувався на річці Сіверський Донець, поряд з яким перебувала Слов'янська тепловае лектрична станція, тому вода в річці була постійно теплою. Наступні мої літні поїздки були в селище Юр'ївка на Азовському морі, куди я їздила три рази поспіль. Але найбільше мені сподобалися поїздки в місто Ялта на Чорному морі, у табір Веселка
. Це вже був табір не дитячий, а юнацький, що давало більшу можливість для пересувань і я змогла відвідати велику кількість історичних місць Криму, такий літній відпочинок навчив мене самостійності, комунікабельності з малих дитячих літ.
Особистісне становлення
Чим ближче наближався випускний, тим більше я думала про своэ подальше життя, аналізуючи життя своїх близьких, я зрозуміла, що у виборі майбутньої спеціальності, необхідно керуватися не своїми бажаннями, а востребовательностью на ринку праці. Маючи перед очима приклад своєї мами, яка більше 25 років пропрацювала в енергетиці, я усвідомила, що енергетика – це моя професія. Починаючи з 10 класу, я старанно почала підготовку до вступу. Батьки найняли репетитора щоб я змогла отримати більш розширені знання з математики та фізики.
У 2012 році закінчила середню школу, успішно здала зовнішнє тестування, після чого стало питання вибору вищого навчального закладу. Подала документи в три технічнi вузи, серед них був і ДонНТУ і знаючи про багату історію і великий рівень підготовки вибрала саме його. Я булаза рахована на перший курс електротехнічного факультету на спеціальність Електричні системи і мережі
. Так як я булла мешканкою іншого міста і навчальний процесс міг тривати до пізнього вечора, мені наддали можливість поселитися в гуртожиток, нашому факультету був виділен сьомий гуртожиток. По початку навчання давалося мені н елегко, так як загальні предмети не викликали у мене великого інтересу. В кінці першого курсу булла можливість змінити напрям навчання, і так як мені завжди було цікаво виробництво електричної енергії, я прийняла рішення перевестися на спеціальність Електричні станції
, що було великим сюрпризом для моїх батьків, але вони підтримали мене в моєму виборі.
Влітку, після першого курсу нашу групу повезли на Старобешівську теплову електричну станцію, де ми проходили ознайомчу практику, яка тривала протягом 14 днів. За цей час ми ознайомилися з усіма процессами вироблення і передачі електричної енергії. Так само нас возили на найбільшу в республіці підстанцію Чайкіно 330 кВ
, яка мене дуже вразила. Після практики я ще більше переконалася в правильності вибору своєї професії. Безтурботне студентське життя тривало не довго, до весни 2014, в цей час в наші будинки прийшла війна, неспокійно було і в моєму рідному місті, і в Донецьку, і тут постало питання : Виїхати чи залишитися?
для себе я вирішила, що не можна зраджувати рідний вуз, який прийняв мене з усією душею. Багато студентів покинули рідні стіни вузу, і в групі нас залишилося всього двоє. У цей важкий час дуже велику підтримку наддав мені викладацький склад моєї кафедри, а особливо, зав. кафедри Електричні станції
Ткаченко Сергій Миколайович.
На четвертому курсі університету необхідно для отримання ступеня бакалавра виконати бакалаврську роботу на тему Проект релейного захисту трансформатора власних потреб 6/0,4 кВ і електродвигунів 6 кВ вугільної ТЕС потужністю 1600 (2х300+5х200) МВт
. Керівником моєї бакалаврської роботи став старший викладач кафедри Електричні станції
Деркачьов Сергій Володимирович, який наддав мені велику допомогу і підтримку. На захистi, призначена комісія оцінила мою роботу на 4 бали.
Захистивши диплом бакалавра, мені запропонували роботу на енергетичному підприємстві, на посаді техніка, зарплата, звичайно, невелика, але це безцінний досвід. Основним моїм завданням на підприємстві є кошторисний розрахунок з допомогою програм АБК і Кошториспрофі, який становить основу для закриття місячних і річних планів, так як в них вказується весь перелік виконаних робіт і витрачених матеріалів.
Плани на майбутнє
Надалі, я хочу успішно закінчити університет, і застосовувати одержані знання в процесі трудової діяльності.