Біографія
Особистісне становлення
Я, Самойлов Іван Юрійович, народився 11 лютого 1994 року в місті Донецьк. Мої батьки Самойлова Наталія Федорівна і Самойлов Юрій Вікторович. Я погано пам'ятаю своє дитинство, але як на мене воно було щасливим, в більшій мірі завдяки моїм батькам. Моя мати розвивала мій характер, в той час як мій батько розвивав мої інтереси і кругозір. В більшій мірі завдяки їм я і став тим, ким я є.
З раннього дитинства я був допитливою дитиною, мені хотілося пізнати суть речей, я любив пізнавати нове, я любив вчиться. У 2000 році я пішов в перший клас гімназії імені В. Стуса, в клас з поглибленим вивченням англійської мови. Навчання давалося мені легко, я полюбив точні науки, по сприяли цьому мої вчителі математики Нікончук Світлана Василівна і фізики Кононенко Валентина Іванівна. Ближче до п'ятого класу моє захоплення музикою досягло апогею, в результаті я вступив до музичної школи. У процесі навчання багато людей друзі, вчителі, знайомі впливали на мої інтереси розширюючи їх, і даючи мені нові прагнення, частково з-за цього в 2012 році після закінчення школи я не міг уявити, як складеться моє життя надалі, переді мною було безліч відкритих дверей, але я не знав в яку з них увійти.
Професійне становлення
Я згадую літо після закінчення школи, це було прекрасна пора, початок становлення дорослому житті, безмежна свобода, і в той же час це була пора абсолютної розгубленості і стурбованості своїм майбутнім. Я не знав ким я хочу бути. Мої захоплення, інтереси, знання та навички давали мені величезні можливості і вибір. Я розривався в сумнівах. Розвіяти мої сумніви і визначиться мені допоміг двоюрідний брат, він розумів мене як ніхто в цій ситуації, бо двома роками раніше він був на моєму місці. Він запропонував мені свою спеціальність Електропривод і автоматизація промислових установок
, і зацікавив мене нею до такої міри що вибір для мене став практично очевидним. Можливості та перспективи цієї спеціальності були дуже значними, що безпосередньо вплинуло на вибір спеціальності. Так само не малу роль зіграла підтримка батьків, а саме мами, яка мала схожу освіту.
Вступивши до університету, я очікував неймовірною серйозності і строгості навчального процесу, і що не дивно я розчарувався. Перший семестр навчання не був настільки важким яким я його чекав, до того ж він був спрямований на загальні науки, які проходили в школі. І мій інтерес до навчання до кінця першого року почав згасати. До другого року навчання предмети стали більш цікавими, але ентузіазм в наступні роки навчання проявлявся напливами що і відбивалося на моїх оцінках. До закінчення бакалаврату я почав сумнівається у виборі професії. Чесно кажучи, я навіть не хотів вступати на магістратуру, але зважені і резонні доводи батьків і друзів переконали мене. На початку навчання в магістратурі я не відчував особливого бажання вчиться, але чим більше я вивчав нові предмети, тим більше я втягувався в навчання. До початку другого року навчання всі мої сумніви розвіялися, і я знову знайшов пристрасть в навчанні, чому посприяв мій компаньйон по магістерській роботі, і в більшій мірі мій науковий керівник Шумяцький Валерій Матвійович, повагу до якого я знайшов ще, будучи бакалавром.
З темою магістерської роботи було визначиться вкрай складно. Мій науковий керівник пропонував безліч тем для розвитку магістерської роботи. Але моє бажання практично висловити свої ідеї взяло верх, що призвело до безлічі труднощів як в реалізації моєї роботи, так і в доцільності. Величезну мотивацію і підтримку мені надав мій напарник по магістерській роботі, довірившись мені і повіривши в мою ідею, за що я йому дуже вдячний.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Особливо великих планів на майбутнє я не будую. Моєю основною метою і пріоритетом стало успішне закінчення магістратури, і працевлаштування за фахом або суміжних фахах пов'язаних з ним. Також я хочу подорожувати по світу реалізуючи можливості, які давно відкладав. Я хочу зустріти нових людей, розширити свої горизонти, само реалізуватися, пізнати щось нове.