Біографія
Особистісне становлення
В моїй біографії немає запаморочливих фактів, крутих поворотів долі, це історія про людину родом із звичайної робітничої родини.
Я, Лазарев Дмитро Сергійович, народився 7 грудня 1993 року в м. Горлівка. Моя сім'я: батько – Лазарев Сергій Анатолійович, 1972 року народження, КIПовець; мати – Фабрiй Олена Вікторівна, 1976 року народження, машиніст збагачувальних установок; брат – Дудар Вадим Юрійович, 1999 року народження, студент; сестра – Фабрiй Софія Миколаївна, 2012 року народження.
Мати з батьком розлучилися, коли мені було 6 років, з тих пір я мало спілкуюся і практичним не бачуся з ним, так як у нього вже інша сім'я. Раннє дитинство я провів у бабусі і дідуся. З малих років дід став мені як батько. Він навчив мене основам господарських справ: як правильно ремонтувати прилади побуту, лагодити будинок, як дивитися за ділянкою. Улюбленими заняттями у нас були рибальство, збирання грибів. Коли мені було 14 років, діда не стало, це було великим ударом для мене.
Ще одним яскравим спогадом з дитинства залишається поїздка з батьками в Москву. По закінченні першого класу я півтора місяці провів у місті, яке справило на мене велике враження. За той перiод, який провів там, встиг побувати на Червоній площі, ВДНГ, в Державному історичному музеї, але найяскравіше – поїздка в метро.
Завдяки моїм батькам, я виріс сильною особистістю, маю свої принципи і погляди на життя. Спасибі їм велике, за сили, якi вони вклали у мене.
Шкільні роки
В перший клас я пішов в 2001 році в школу №29 м. Горлівки, Донецької області. Навчання давалося досить легко, так як мені подобалося опановувати науки. У школі любив уроки фізики, алгебри, геометрії та креслення. У шкільні роки часто брав участь в святах, концертах, туристичних зльотах, різних змаганнях. У той час захоплювався малюванням, десь навіть залишилися грамоти з конкурсів. У школі було багато друзів, коло спілкування було досить великим. Від школи залишилися спогади у вигляді грамот, стрічки випускника та атестата.
Професійне становлення
По закінченні 9 класу мама наполягла, щоб я пішов вчитися в технікум. В моєму місті їх всього 5, батьки надали мені можливість самому вибирати місце навчання. Мій вибір зупинився на Горлівському машинобудівному коледжі (ГМК) (зараз Горлівський коледж промислових технологій і економіки). В коледж я вступив у 2010 році на бюджет на спеціальність: Обслуговування верстатів з програмним управлінням і роботехническим комплексом
, чому був дуже радий. Як і в школі, в ГМК брав участь у концертах, змаганнях між технікумами міста. Під час навчання в коледжі керував гуртком Пам'ять
під керівництвом викладача історії Свириденко М. М. Гурток займався дослідницькою діяльністю, допомагав ветеранам, брав участь у брейн рингах. Вчитися мені подобалося і не виникало особливих труднощів, тому я закінчив коледж з відзнакою. Роки, витрачені на навчання в ГМК, неможливо уявити без моєї першої роботи, хоч про таку роботу і соромно говорити, але все ж. На літніх канікулах після третього курсу я вирішив підзаробити грошей і влаштувався на маленький завод з виробництва будівельного матеріалу. Це була каторжна праця, за яку я отримував копійки. Робота на цьому заводику дала зрозуміти, що мені недостатньо середньо–технічної освіти і вже тоді запланував поступати в університет.
ВНЗ
Після коледжу, в 2014 році я поступив на бюджет на прискорену форму навчання на 3 курс в ДонНТУ на факультет інженерної механіки та машинобудування, напрям підготовки: Технологічні машини та обладнання
, бакалаврат. Єдиною складністю в той час було не навчання, а шлях до навчання, так як тоді конфлікт на Донбасі був у самому розпалі. Перший семестр я не міг приїхати на навчання – більшість доріг було перекрито. Але мені все ж вдалося приїхати на першу сесію. Як і раніше, навчання мені давалося досить легко, тому бакалавра я теж отримав з відзнакою. Ці роки запам'яталися тільки новими відчуттями від самостійного життя в гуртожитку і конфліктом у країні. Але я вирішив не зупинятися на досягнутому і в 2016 році вступив до магістратури, далі за фахом.
Темою моєї дипломної роботи є Обґрунтування параметрів процесу правки вільним абразивом алмазних шліфувальних кругів при обробці кераміки
, а моїм науковим керівником є завідувач кафедри Мехатронні системи машинобудівного обладнання
доктор технічних наук, професор Гусєв Володимир Владиленович.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Зараз я живу в дуже цікавий час, коли можна домогтися успіху або зазнати невдачі. Єдине, що зараз найголовніше – успішно захистити магістерську роботу. Надалі – знайти гідну роботу за фахом. І останнє в списку, але не за значенням – створення сім'ї, куди ж без цього. Сподіваюся, у мене все вийде, адже: Дорогу здолає той, хто йде...