Біографія
Особисте становлення
Я, Ольмезов Максим Андрійович, народився 14 вересня 1995 року у місті Донецьк Донецької області.
Батько, Андрій Степанович - приватний підприємець. Мама, Олена Віталіївна - бухгалтер на ДЕМЗ.
У дитинстві я мріяв бути поліцейським, але з часом мрія згасла, з тих пір почав шукати новий напрямок своєї майбутньої діяльності.
Уже в два роки мене відвели в дитячий сад, де я почав отримувати безцінні знання від вихователів, за що їм величезне спасибі.
Познайомившись там з новими друзями, з якими досі спілкуюся. До шести років завдяки батькам я навчився читати, писати і рахувати.
У 2001 році я пішов в загальноосвітню школу №29 міста Донецька. Перші три класи школи мені давалися легко, з четвертого класу, виникли труднощі, довелося піти на додаткові курси по матиматиці, а потім і з англійської мови. Я пам'ятаю, як я ретельно готувався перед кожною контрольною по математиці та фізики, щоб отримати хорошу оцінку.
Паралельно з цим ходив в секцію дзюдо. За час навчання в школі брав участь в різних спортивних змаганнях і конкурсах. Захоплювався спортом, а саме баскетболом і футболом, займався на турніку.
У 2007 році я здаю вступні іспити і поступаю в Донецький технічний ліцей. У ліцеї була сувора дисципліна, саме вона навчила мене пунктуальності та відповідальності. Піднявши свій рівень знань, через два роки навчання в ліцеї, після закінчення другого курсу, я йду.
У 2010 році я поступив в Донецький електрометалургійний технікум на спеціальність Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів
. З другого курсу почалися спеціальні дисципліни, які мені давалися легко. Навчаючись в технікумі я став увлекатся настільним тенісом. Паралельно я став брати участь в аматорських змаганнях з міну футболу, де я зі своїми друзями отримував задоволення від гри. Ми з друзями мало не кожен день виходили на футбольне поле і тренувалися відпрацьовували пас і удар, бачення поля і злагодженість. Згодом ми досягли певних успіхів в міні футболі.
За весь час навчання в технікумі я отримав безцінний досвід, взяв участь на багатьох цікавих конкурсах і олімпіадах. В кінці 2013 року я пишу і захищаю дипломну роботу, мій перший серйозний крок у доросле життя, і вже на початку 2014 року я отримую диплом молодшого спеціаліста з відзнакою - кваліфікація електромеханік.
У липні 2014 році ходжу на підготовчі курси в Донецький національний технічний університет.
Професійне становлення
У початкових класах школи навчався я непогано, після навчання я завжди сідав за домашнє завдання і до вечора воно було зроблено. Намагався швидше зробити всі уроки, адже після виконання завдань, я сміливо міг займатися своїми справами. Мені погано довалися математика та фізика, а ось з літературою не було ніяких проблем, будь-який твір я міг розповісти і передати сенс. Батьки постійно направляли мене в правильне русло і я вдячний їм за це.
Закінчивши технікум в 2014 році з відзнакою, я вирішив продовжити своє навчання і пішов здобувати вищу освіту. Я довго думав за якою спеціальністю піти вчитися, зупинився на факультеті інженерної механіки та машинобудування. У 2014 році успішно здаю вступні іспити і поступаю до вищого навчального закладу на прискорене навчання. Закінчивши бакалавріат за два роки я вирішую продовжити навчання в магістратурі.
В період навчання мені починають подобатися дисципліни пневматика і робототехніка і все що з ними пов'язано. Я почав брати участь в конференціях, виступати з доповідями, вивчати дисципліни різного профілю, читати багато прикладної літератури. Саме з пневматикою пов'язана моя магістерська дисертація.
На даний момент тема моєї магістерської дисертації: Обгрунтування структури і синтез мехатронного модуля формування та упаковки паливних брикетів
, а моїм науковим керівником є к.т.н. Оверко Валентин Михайлович
Цілі, плани і бачення майбутнього
Складно міркувати про перспективи, коли не знаєш що відбудеться в найближчому майбутньому. Перша мета - захист магістерської дисертації, потім можливо робота за фахом або в іншій сфері. Дуже важливо, щоб кар'єра не стала перешкодою для створення сім'ї. Необхідно ставити перед собою завдання і вирішувати їх. Роботу необхідно шукати таку, щоб вона радувала і тебе і твоїх близьких. Завжди треба мати запасний план, не вийшло з одним, вийде з іншим. Головне вірити в себе і не зупинятися і тоді все вийде.
Професія, на яку я навчаюсь, досить затребувана, адже практично в будь-яких великих підприємствах є гідро або пневмооборудование, всюди потрібні фахівці які знають свою справу. Цей факт дає мені поштовх для постійного вдосконалення своїх знань і умінь.
Найбільш доцільним сценарієм майбутнього я бачу хорошу роботу рідних та близьких, які завжди поруч, здорові та неушкоджені.