Біографія
Особистісне становлення
Народився 16 листопада 1995 року. Я був довгоочікуваною дитиною, тому з перших днів був оточений турботою моїх батьків. Мій батько закінчив ДПІ за фахом «Автоматика і телемеханіка». Мама отримала диплом економіста в Донецькому інституті радянської торгівлі (нині ДонНУЕТ). З дитинства мене любили і особливу увагу батьки приділяли вихованню, пам'ятаючи про те, що освіта може бути будь-якою, головне щоб виховання було вищим. З ранніх років починає проявлятися одна з головних рис мого характеру, під впливом батьків і багато в чому однолітків, мене починають цікавити абсолютно різні сфери і аспекти життя – буквально все, до чого я міг дотягнутися. У дитячій, наївній свідомості з однаковою успішністю уживалися казки і статті з великої енциклопедії – одного з перших подарунків на день народження, коли я досяг свідомого віку.
Професійне становлення
У дитячий садок я не ходив. Найбільш яскраві спогади про шкільний період у мене особливо пов'язані з його початком. Я пішов у другий клас Донецької гімназії № 15 і відразу ж почав не тільки вчиться, але й активно соціалізуватися, оскільки прийшов у вже відносно сформований колектив (якщо так можна сказати про дітей – шости, сьоми, вісьми років). Улюбленими предметами в школі були: історія, географія, етика, художня культура, література, російська мова. В цей час стає все більш явним гуманітарний склад мого розуму. Величезну кількість зусиль довелося докласти, щоб тримати на рівні точні науки, але з цим я успішно впорався. Моя особлива подяка Т. Ф. Стригуновій, яка викладала у нас історію і правознавство, завдяки її зусиллям я зміг розкрити себе, сформувати з неограненої юнацької зацікавленості в гуманітарних дисциплінах повноцінний науковий інтерес. Результатом десятилітніх зусиль став іспит – Зовнішнє незалежне тестування, який я з успіхом здав. Після цього постало може бути, найважливіший професійний вибір у моєму житті. Куди йти вчитися? Батьки надали мені абсолютне і повне право вибору, вони не наполягали на якихось внз та спеціальностях. Завдяки цьому я зміг почути себе і вибрати той шлях, який став дійсно моїм. Спочатку я довго вагався між історією та філософією. Однак, віддавши перевагу останній, я зрозумів, що зробив правильний вибір – про цю подію я щоразу згадую з теплотою і радістю, навіть з вдячністю за те, що мені дали можливість бути тим, ким мені хотілося найбільше. Освіта у вузі, завдяки невтомній роботі і самовіддачі викладачів кафедри філософії, стала для мене не просто цікавою, вона стала покликанням. Про роки проведені у вузі я можу сказати, що це були найкращі роки в моєму житті. Унікальна освіта, унікальна кафедра, неповторні курси і звичайно наукова діяльність дали те, чого не могли дати інші напрямки для мене. Бурхливий внутрішній інтерес знайшов те, що шукав. Насправді, озираючись з висоти п'яти років навчання, я можу сказати, що краще бути не могло. Мій низький уклін і безмежна вдячність всьому колективу кафедри філософії Донецького Національного Технічного Університету.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Зараз я продовжую навчання на кафедрі філософії, але вже в статусі магістра, отримавши диплом бакалавра філософії йду до своєї першочергової мети – диплома магістра релігієзнавства. У найближчому майбутньому сподіваюся написати дипломний проект, захистити його, продовжити наукове та професійне становлення.