Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- 1. Актуальність теми
- 2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
- 3. Огляд досліджень та розробок
- 4. Капітал як економічна категорія
- Висновки
- Перелік посилань
Вступ
Власний капітал підприємства – головне джерело формування прибутку та доходів його власників як у поточному, так і в перспективному періоді, його розмір і динаміка змін характеризують рівень ефективності господарської діяльності. Капітал є однією з фундаментальних економічних категорій, сутність якій досліджується економічною наукою вже на протязі століть, проте нове значення поняття набуло лише в умовах ринкових відносин. В умовах нестабільної ринкової ситуації і кризових явищ, чим більший власний капітал на фінансовому ринку, тим вище конкурентоспроможність підприємства та стійкіше його фінансове становище. Тому для того, щоб підприємство успішно функціонувало, необхідна ретельна робота, яка вимагає чимало часу і зусиль, з організації та побудови ефективних систем ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та управління власним капіталом підприємства, що допоможе підвищити рентабельність власного капіталу, тобто максимізувати прибуток.
Великий спектр організаційно-правових форм підприємств, де спостерігаються відмінності у відносинах власності та регулюванні майнових питань обумовлює особливості обліку власного капіталу та відображення цієї інформації у фінансовій звітності. Розкриття цих особливостей і методичне забезпечення обліку власного капіталу на підприємствах сприятиме підвищенню повноти та достовірності інформації про фінансово-майновий стан у фінансовій звітності. Тому на сучасному етапі діяльності підприємств виняткове значення має вдосконалення методики обліку формування відносин власності та власного капіталу.
1. Актуальність теми
Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності підприємства, одним із найістотніших показників, який характеризує фінансовий стан підприємства. Облік власного капіталу є важливим моментом у відносинах підприємства з зовнішніми кредиторами, оскільки величина власного капіталу пов'язана з платоспроможністю підприємства. Підприємство, що відокремлено від інших здійснюють господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. В той же час основним джерелом, де акумулюється та систематизується необхідна інформація, є бухгалтерський облік. Він відображає процес формування власності, обсяг прав власників, розподіл результатів їх діяльності, тобто інформацію про формування та використання власного капіталу як фінансової основи діяльності підприємств. Все це і визначає актуальність обраної теми магістерської дисертації.
2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
Метою випускної роботи є виявлення протиріч і недоліків в організації обліку власного капіталу.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
1. Дослідити поняття та економічну сутність капіталу.
2. Охарактеризувати нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку власного капіталу.
3. Розкрити завдання облікової політики щодо складових власного капіталу.
4. Оцінити організацію бухгалтерського обліку власного капіталу на підприємстві.
5. Розробити напрямки вдосконалення обліку власного капіталу.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів бухгалтерського обліку власного капіталу.
Об'єктом дослідження виступає процес обліку власного капіталу в умовах акціонерного товариства.
Наукова новизна магістерської дисертації полягає в уточненні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення підходів в бухгалтерському обліку власного капіталу.
Отримані результати даної роботи можуть бути використані Міністерством фінансів Донецькій Народної Республіки при розробці Республіканських стандартів бухгалтерського обліку, з метою усунень низки суперечностей і недоліків, які призводять до спотворення фінансової звітності підприємства.
3. Огляд досліджень та розробок
Проблеми обліку формування та зміни власного капіталу досліджуються в працях провідних іноземних та вітчизняних вчених-економістів. Серед них можна виділити таких як: Маркс К. [1], В. А. Гавриленко [2], Ф. Ф. Бутинець [3], В. В. Сопко [4], Н. М. Ткаченко [5], Ю. С. Цал-Цалко [6], Н.В. Чабанова [7], Ю. А. Василенко [7].
Аналізуючи літературні джерела можна зустріти багато схожих за змістом і значенням висловлювань, таких як:
1. "Поняття "капітал" асоціюється з поняттям "власність"," Н. М. Ткаченко [5], Ю. С. Цал-Цалко [6], Н.В. Чабанова [7], Ю. А. Василенко [7];
2. “Власний капітал є одним з найважливіших показників функціонування підприємства, оскільки показує кредитоспроможність, платоспроможність та забезпеченість підприємства власними коштами" Ф. Ф. Бутинець [3], В. В. Сопко [4];
3. “Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власника підприємства" Н. М. Ткаченко [5], Ю. С. Цал-Цалко [6], Н.В. Чабанова [7], Ю. А. Василенко [7];
4. “Створюється резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% зареєстрованого капіталу. Щорічні відрахування на поповнення резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної вартості" Ф. Ф. Бутинець [3], Н. М. Ткаченко [5], Н.В. Чабанова [7], Ю. А. Василенко [7].
Не дивлячись на те, що більшість розглянутих джерел є навчальними посібниками, ні в одному з них не було наведено важливої інформації:
- перелік документів, які підтверджують право власності на майно, що вноситься як внесок у зареєстрований капітал (свідоцтва на право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність);
- перелік організаційних документів (свідоцтво про державну реєстрацію, накази та розпорядження, протоколи про результати закритої підписки, про підсумки торгів, зборів засновників, акціонерів, довідки про постановку на облік в податковому органі, про реєстрацію в органах статистики; ліцензії на види діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства);
- документообіг первинних документів з обліку власного капіталу (статут, установчий договір, накладні, виписки банку, довідки бухгалтерії, накази, акти приймання-передачі основних засобів, рішення зборів акціонерів, платіжні доручення, прибуткові та видаткові касові ордери, розрахунки бухгалтерії);
- облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку власного капіталу;
- звітність.
4. Капітал як економічна категорія
Первісне значення слова «капітал» походить від латинського "capitalis" — головний. В економічній теорії і підприємницькій практиці, мабуть, немає поняття, яке б використовувалося так часто і так неоднозначно. Можна прийти до висновку, що під капіталом розуміється сукупність ресурсів, які можуть приносити економічні вигоди. У зв'язку з цим, Маркс К. писав, що «...повна форма розглянутого процесу виражається так:
тобто дорівнює спочатку авансованої суми плюс деякий приріст. Цей приріст або надлишок над первісною вартістю, я називаю доданої вартістю (surplus value). Таким чином, первісно авансована вартість не тільки зберігається в обігу, але й змінює свою величину, приєднує до себе додаткову вартість, або зростає і саме цей рух перетворює її в капітал» [1].
«Купити, щоб продати, або, точніше, купити, щоб продати дорожче, представляє на перший погляд форму, властиву лише одному виду капіталу — купецькому капіталу. Але і промисловий капітал є гроші, які перетворюються в товар і потім шляхом продажу товару назад перетворюються на більшу кількість грошей. Акти, які здійснюються поза сферою обігу у проміжку між купівлею і продажем, ніскільки не змінюють цієї форми руху» [1]. І надалі, розкриваючи протиріччя цієї формули, К. Маркс підкреслює: «Як не крутись, а факт залишається фактом, якщо обмінюються еквіваленти, то не виникає ніякої додаткової вартості, якщо обмінюються неэквиваленты, теж не виникає ніякої додаткової вартості. Обеіг, або товарообмін, не створює ніякої вартості» [1]. Надалі, розкриваючи це протиріччя, Маркс приходить до висновку, що єдиним носієм вартості є готова продукція, яка може виникнути в процесі виробництва. Тому він підкреслює, що капітал в загальному розумінні може створюватися тільки через виробничі відносини. В основу розкриття такої сутності покладена теорія К. Маркса про перетворення грошей в капітал через процеси виробництва і реалізації продукції, яке відбувається за схемою:
З формули видно, що в процесі виробництва збільшується кількість товару і грошей (Т', Г'), що означає зростання капіталу. Говорячи про торговий і фінансовий (банківський) капіталах, Маркс підкреслював, що ці капітали існують, але їх виникнення все одно необхідно розглядати під кутом зору виробничих відносин. При розкритті даної проблеми необхідно пам'ятати, що єдиним носієм вартості є готова продукція. Якщо не буде продукції, то не буде і вартості, а також не буде ні торгового, ні фінансового (банківського) капіталів. Це дає підставу зробити висновок, що виникнення торгового (комерційного) і фінансового капіталів засноване на відчуження частини вартості і в тому числі додаткової вартості створених у виробничому процесі [2].
Далі К. Маркс підкреслює, що капітал - це не лише річ, а результат певних суспільних відносин, які наділяють цю річ специфічним суспільним характером. На цій основі К. Маркс робить висновок, що капітал має двоїсту природу – фізичну і абстрактну. Тобто капітал одночасно проявляється, з одного боку, у вигляді матеріальної субстанції (основного і оборотного капіталу) в аспекті виробничих відносин, де не має фізичну форму. А з іншого боку, в аспекті суспільних відносин, де капітал має абстрактну форму, яка відображає право власності. Фізична форма, як матеріальна субстанція, відображається в активах. Абстрактна його форма, як право власності, відбивається в пасивах і вказує на джерело формування фізичної, тобто матеріальної субстанції. У такому розумінні абстрактна форма капіталу є дзеркальним відображенням її фізичної (матеріальної) субстанції [2]. На цій основі виводиться рівняння активу і пасиву, тобто
З абстрактної форми також видно, в якій частині капітал формується за власні кошти і відноситься до власного і в якій частині за рахунок позикових коштів. Якщо розкласти пасиви на дві частини власні і позикові, то отримаємо інше рівняння: АКТИВИ=КАПІТАЛ+ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Таким чином, виходить, що активи дорівнюють власному капіталу і зобов'язань підприємства. Сучасне визначення власного капіталу в повній мірі відповідає викладеному змісту.
На законодавчому рівні поняття «власний капітал» закріплено в НП(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Так, під власним капіталом розуміється частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань [8].
Сутність власного капіталу підприємства розкривається через такі основні його функції:
1. Заснування та введення в дію. Саме зареєстрований капітал є основою для створення нового суб'єкта господарювання.
2. Забезпечення кредитоспроможності, відповідальність і гарантії. Зареєстрований капітал є певною гарантією повернення коштів для кредиторів. Чим він більше, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів і тим вища його кредитоспроможність.
3. Забезпечення життєдіяльності підприємства. Підприємство є краще захищеним від впливу загрозливих факторів у разі, коли власний капітал зростає, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається постійне зменшення власного та зареєстрованого капіталу, то підприємство може виявитися на грані банкрутства.
4. Фінансування та забезпечення ліквідності. Внески у власний капітал (споруди, обладнання, грошові кошти) використовуються для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це підвищує ліквідність підприємства і збільшує можливості для довгострокового фінансування.
5. Забезпечення незалежності. Розмір власного капіталу безпосередньо впливає на рівень залежності підприємства від кредиторів, позичальників та інших фінансових установ, в яких підприємство займало кошти.
6. Управління і контроль. Власники підприємства можуть брати участь в управлінні його діяльністю. Володіння контрольним пакетом акцій дає можливість проводити і формувати власну стратегічну політику розвитку підприємства, рекламну політику, дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства[9].
Бухгалтерський облік власного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій і припиняється в день виключення підприємства з реєстру внаслідок припинення діяльності у разі реорганізації, ліквідації та ін[10].
Висновки
Капітал є однією з фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка досліджує протягом багатьох століть. Власний капітал є невід'ємною частиною організації та функціонування будь-якого підприємства. Власний капітал підприємства визначається як різниця між його активами та зобов'язаннями. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства. Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.
На сьогодні існує ряд невирішених проблем і питань, пов'язаних з чітким правовим регулюванням обліку фінансово-господарської діяльності підприємств, в тому числі власного капіталу. Рішення цих проблем поліпшить розуміння власного капіталу як економічної категорії, підвищить ефективність роботи підприємства і буде сприяти максимізації прибутку.
Останнім часом законодавчо-нормативне регулювання зазнає значних змін з метою вдосконалення всіх систем. Підприємствам необхідно ретельно відслідковувати всі законодавчо–нормативні зміни щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності власного капіталу з метою запобігання правопорушень за невідповідності обліку та звітності законодавчим вимогам.
Перелік посилань
- Маркс К. Капитал Том 1 / К. Маркс.– М., 1960. – 907 с.
- Гавриленко В. А. Экономический анализ деятельности промышленных предприятий / А. В. Гавриленко – Донецк: ДВУЗ, ДонНТУ 2009.– 353 с.
- Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку / Ф. Ф. Бутинець. – Ж.: ЖІТІ, 2000. – 640 с.
- Сопко В. В. Бухгалтерський облік / В. В. Сопко. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
- Ткаченко М. Н. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах / М. Н. Ткаченко. – К.: А. С. К., 2002. – 770 с.
- Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз / Ю. С. Цал-Цалко. – Ж.: ЖІТІ, 2001. – 300 с.
- Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік / Н. В. Чабанова, Ю. А. Василенко. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – 688 с.
- Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене МФУ від 07.02.2013 р. № 73.-[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua...
- Голов С. Ф., Ефименко В. И. Финансовый и управленческий учет. — Киев: ООО "Автоинтерсервис", 2001. — 544 с.
- Закон Украины «О хозяйственных обществах» от 19.09.1991 № 1576-XII [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://search.ligazakon.ua...