Біографія
Особистісне становлення
Я народилась у місті Димитров Донецької області 6 червня 1995 року.
Мій батько – Мартиненко Сергій Олександрович за професією автослюсар, а за станом душі – художник по металу. У вільний від роботи час він створює ковані вироби – від підсвічників та підставок для квітів до заборів та воріт. Він також сам вигадує їх та робить ескізи, за якими потім працює.
Моя мама – Мартиненко Вікторія Миколаївна за освітою вчитель географії та біології, але зараз вона головний спеціаліст у Пенсійному фонді. Мама також дуже захоплена людина, у неї багато хоббі: квітоводство, в’язання, плетіння гамаків.
Мої батьки – творчі натури. Від них і я успадкувала креативність і любов до створення краси своїми руками. Із раннього дитинства я люблю малювати, трохи пізніше захопилася бісероплетінням, вишивкою, в’язанням.
Окрім творчості, я завжди займалася спортом. Але це не був один вид спорту, якому я віддавала багато сил і часу, оскільки я не прагнула досягти серйозних успіхів у спорті. Проте, як і будь-якій дитині, мені постійно потрібно було рухатись. Крім того, мені хотілося спробувати якомога більше всього, тому в різний час я займалася і аеробікою, і плаванням, і легкою атлетикою, і танцями.
У школі в мене були гарні оцінки, оскільки мені дуже подобалось навчатися. Улюбленими предметами були історія, географія, правознавство та фізкультура. Також мені подобалося писати твори. Я брала участь і перемагала в міських олімпіадах з моїх улюблених предметів, а також в обласних – з географії та правознавства; з права я займала призові місця в 10 та 11 класах.
Коли я навчалася у 9 класі, то паралельно навчанню в Димитровській гімназії, я навчалася в Донецькому ліцеї Ерудит
за напрямком Правознавство
. Раз на місяць на вихідні я їхала на навчання в Донецьк. Мені дуже подобалося навчатись у ліцеї, тому що ми вивчали лише право, і не було математики.
Професійне становлення
У дитинстві я мріяла про творчу професію, але стаючи дорослішою, я стала розуміти, що творчість – це лише хобі та його не можна перетворити на повноцінну роботу, тому я почала шукати інші варіанти. У 13 років я вирішила стати слідчим. Уже тоді я почала готуватися до своєї майбутньої професії: з одного боку я стала серйозно займатися правознавством, а з іншого, - готуватися до екзамену з фізичної підготовки, який обов’язково потрібно здавати при вступі у ВНЗ такого напрямку. Але у випускному класі переді мною стала одна перешкода, яку я, на жаль, а можливо і на щастя, не змогла подолати. Справа в тому, що при вступі у ВНЗ МВД недостатньо здати зовнішнє незалежне тестування та екзамен з фізичної підготовки. Необхідно також зібрати ряд документів, за якими треба звертатися в місцеві органи міліції. Мої батьки були проти того, що я обрала таку професію і тому відмовилися іти зі мною оформлювати документи. Я ж була занадто сором’язливою, щоб зробити це самою. Тому я вирішила поступати в цивільний ВНЗ, але на відповідний факультет. Проте, як виявилося пізніше, навіть у такому разі потрібно мати пакет документів з міліції.
Тоді я почала шукати який-небудь інший напрямок навчання. Оскільки я добре знала право, то поступала в основному в юридичні ВНЗ. Але саме по собі право мало мене цікавило, здавалося нудним. Так як у школі я ще полюбляла географію, то здавала ЗНО не лише з історії, української та англійської мов (що потрібно в юридичні ВНЗ), але і географію (для підстрахування). У підсумку я подала документи в 4 ВНЗ на кілька схожих напрямків. І в мене залишився ще 1 заклад, куди можна було подати документи та 1 сертифікат ЗНО, в якому був дуже високий бал і який я ніде не використала – з географії. Зрозуміло, що я захотіла використати ще одну можливість для вступу. Тоді я стала шукати, для якої спеціальності можна застосувати сертифікат з географії. Але всюди, де в переліку сертифікатів є географія, була також і математика, яку я не здавала, не розуміла й не любила. Але раптово мені впала в очі геодезія, де профільним предметом була географія і математика або історія за вибором. ІІ я подала документи в ДонНТУ на напрямок підготовки Геодезія і картографія
. Потім я, звісно, стала читати про цю професію. Я зрозуміла, що математика тут є, але я гадала, що це які-небудь прості розрахунки, а основне – це географія.
У кінці кінців я пройшла конкурс на бюджет у всі ВНЗ, на всі напрямки, куди подавала документи. Але, як я вже писала вище, мене не цікавила юриспруденція взагалі, а лише кримінальне право. Тоді я і вирішила, що буду навчатися геодезії, адже це майже географія, тільки з невеликою кількістю розрахунків.
Але виявилось, що все зовсім не так, і геодезія – це суцільна математика, до того ж велика увага приділяється програмуванню. Це засмутило мене, але я продовжувала навчатися, тому що звикла доводити почату справу до кінця. Іноді в мене проявлявся інтерес до спеціальності, іноді згасав. Але я можу з упевненістю сказати: саме завдяки тому, що я навчаюсь у ДонНТУ на кафедрі геоінформатики і геодезії, я зрозуміла, що я багато чого можу – навіть розібратися у вищій математиці та програмуванні.
У тому, що я обрала саме цю спеціальність, є також ще один позитивний момент. Справа в тому, що якби я вчилася, скажімо, на юриста, мені було б не дуже цікаво, але досить легко навчатися, і я присвячувала би весь час лише навчанню. Я би закінчила університет і не знала, що робити далі. Геодезія ж – це наука, яка дається мені важко, і ще навіть не завершивши навчання, я розумію, що це не та професія, в якій я зможу реалізувати себе. Тому паралельно навчанню в університеті я стала шукати інші види діяльності, де я можу зробити кар’єру. І сталося так, що я повернулася до джерел, а саме до творчості. Зараз я рисую портрети на замовлення. Також я закінчила курси крою та шиття. Зараз я шию одяг для себе і навіть виконала декілька замовлень. Я зрозуміла, що хочу й можу заробляти творчістю. Ось так, провчившись в університеті кілька років, я, нарешті, змогла дати відповідь на питання Чим я хочу займатися?
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я планую закінчити магістратуру за спеціальністю Геодезія і дистанційне зондування
, тобто завершити те, що почала й остаточно довести собі, що я можу подолати труднощі, які зустрічаються на моєму шляху.
Далі я планую створити свій творчий бізнес. Продовжу рисувати портрети на замовлення. Буду активно розвиватися в цьому напрямку: освоювати створення портретів не лише простими й кольоровими олівцями, але й іншими матеріалами; спробую різні стилі малювання. Планую створити свій сайт, що дозволить мені краще представити свої портрети, а клієнти зможуть більш зручно робити замовлення. У цьому, я вважаю, мені дуже допоможе моя освіта, адже завдяки знанням, отриманим у технічному університеті, я чітко розумію, як створюються сайти і як організувати сайт найбільш зручно і ефективно. Також, як я зазначала вище, мені подобається створювати одяг. Зараз це не більше, ніж захоплення, але це дуже перспективна ніша, тому, можливо коли-небудь я перетворю своє швейне хобі в прибуткову професію.
Також, як і будь-яка дівчина, я прагну створити міцну, дружню та люблячу родину