Біографія
Особистісне становлення
Я, Миник Микола Васильович, народився 4 квітня 1996 року в селищі міського типу Тельманове Донецької області. Мама – Миник Марія Адамівна – вчитель української мови та літератури МОЗ Тельманівська гімназія
, батько – Миник Василь Миколайович працював механізатором. На превеликий жаль, тато помер в 2003 році, але за цей проміжок часу він встиг прищепити мені любов до техніки.
У 2002 році я пішов до першого класу Тельманівської ЗОШ. Мої перші вчителі Пилипчук Ольга Федорівна та Прилуцька Наталія Анатоліївна відкрили для мене двері в країну знань. З перших днів навчального процесу я подружився з Владиславом Зеленченковим, з яким ми практично всі шкільні роки просиділи за однією партою. За цей час ми встигли подружитися і дружимо до сьогодні.
Коли я перейшов до середньої школи, життя стало різноманітнішим, з'явилися нові предмети, які розширили мій кругозір. Мені подобалися всі шкільні предмети, кожен по-своєму, але найбільше зацікавили математика і фізика. Мотузенко Людмила Іванівна в цікавій формі пояснювала нам теореми і аксіоми. Її наочні приклади і жести я згадую і зараз. А Хромих Світлана Леонідівна легко підбирала асоціативний ряд до будь-якого фізичного явища.
Класний керівник – Кононенко Марія Іванівна дуже багато зробила для формування моєї особистості, вона допомагала в скрутну хвилину і щиро раділа моїм успіхам. Я був переможцем багатьох шкільних та районних олімпіад з різних предметів: українська мова і література, фізика, математика, хімія, історія та право, брав участь в обласних олімпіадах з фізики та української мови.
Після закінчення з відзнакою дев'яти класів, постав вибір, де продовжити подальше навчання. Я подав документи до десятого класу природничих дисциплін Тельманівського навчально-виховного комплексу, який став наступником Тельманівської школи. В цей час я для себе вибрав два варіанти майбутньої професії: інженер-механік і агроном. Оскільки тоді я цікавився не тільки технікою, але і сільським господарством. У старших класах я почав поглиблено вивчати фізику, хімію, біологію, алгебру та геометрію. Був учасником і переможцем районних олімпіад з фізики, української мови та літератури. У мене прокинувся інтерес до спорту, я почав займатися в секції легкої атлетики, яка в зимовий час трансформувалася в секцію баскетболу. Вийшло так, що я травмував коліно, і мені довелося залишити спорт. Весь свій час я присвячував навчанню та підготовці до здачі ЗНО.
Закінчивши школу із Золотою медаллю і успішно здавши зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, математики, фізики та біології, я став вибирати навчальний заклад, де б мені хотілося вчитися. Для вступу я вибрав чотири внз: Донецький національний технічний університет, Приазовський державний технічний університет, Луганський національний аграрний університет і Донбаська академія будівництва та архітектури.
У всі навчальні заклади я вступив на бюджет, але документи подав до ДонНТУ на спеціальність Комп'ютерний інжиніринг транспортних логістичних систем
.
Професійне становлення
Першого вересня 2013 року я став студентом факультету інженерної механіки та машинобудування – збулася моя мрія! Я почав осягати ази інженерної науки. Скажу чесно, вчитися спочатку було складно, але цікаво.
Найбільш мені запам'яталась участь у конкурсі на кращу студентську роботу в навчальних закладах Росії та країн СНД "Застосування систем автоматизованого проектування APM WinMachine і APM Civil Engineering в освіті 2016". Роботу я робив цілий семестр у рамках дисципліни Деталі машин
. Яким же було моє здивування, коли восени я дізнався, що моїй роботі присуджено третю премію! Непередавані відчуття!
На четвертому курсі я був на переддипломній практиці на ТО Електроремонт РП Енергія Донбасу
. Там я познайомився з виробництвом і отримав базові практичні навички зі спеціальності. Як і в школі, в університеті я був відмінником, тому після закінчення бакалаврату я отримав диплом з відзнакою. Я вдячний всім викладачам за ті знання, які вони мені дали за роки навчання в університеті. Особливо хочеться подякувати викладачам моєї рідної кафедри гірничозаводського транспорту і логістики за знання та навички, отримані за фахом.
І ось переді мною знову постав вибір: вступати в магістратуру або шукати роботу, я вибрав перше. Успішно склавши вступні іспити, вступив до магістратури. Навчання в університеті мені подобається.
Крім навчання, для себе я відкрив прекрасне місто – Донецьк. Мені дуже подобається гуляти вечірніми вулицями, розглядати пам'ятки і знайомитися з новими куточками Донецька. За п'ять років я навчився добре орієнтуватися в місті.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Я хочу закінчити магістратуру, отримати диплом, знайти хорошу роботу з гідною заробітною платою. Хотілось би влаштуватися на роботу за фахом в Донецьку, а там як удасться. Можливо, повернуся на батьківщину і вже там буду намагатися застосувати свої професійні знання та навички. Також хочеться створити сім'ю і гідно самореалізуватися. Сподіваюся, що всі мої плани втіляться в життя.