Біографія
Особистісне становлення
Я, Лєвікіна Дарія Сергіївна. Народилась і виросла у місті Донецьку. Моя мама Лєвікіна Діна Ельдефонсівна і папа Лєвікін Сергій Анатолійович. Вони розлучилися, коли мені було 5 років, з тих пір я жила з мамою та бабусею. Мама багато працювала і тому все дитинство я провела зі своєю бабусею. Вона багато займалася зі мною, а саме вона навчила мене писати і читати. Ми вчили вірші, читали багато казок, розгадували загадки і вирішували різні головоломки, також відвідували парки, музеї та багато часу, проводили на свіжому повітрі. У дитинстві я дуже любила радувати своїх рідних влаштовуючи для них свята: писала до них сценарії, прикрашала кімнату, вигадувала костюми, декорації, конкурси та виступала зі своїми номерами.
Моє дитинство найбільше запам'яталося мені не навчанням, мріями про майбутнє, чи будь-якими захопленнями, а прогулянками у дворі з друзями. Те як ми збиралися всі разом, грали, влаштовували пікніки, будували курені, влаштовували війни з саморобними мечами і луками, готували концерти для жителів найближчих домів, де я зі своїми друзями співала, танцювала і читала вірші. Саме в той час я вперше спробувала готувати, якщо це можна так назвати. Ми збирали яблуки, груші, абрикоси, виносили з хати хліб і картоплю, кидали це все в багаття, і нехай виходило м'яко кажучи на любителя
, а саме горілим і місцями обвугленим, але складно уявити, що може бути краще того смаку дитинства, який запам'ятався на все життя.
Але куди без навчання. У віці шести років я пішла в перший клас загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №91. Це чудова школа з дуже сильними викладачами. З особливою теплотою я згадую свою першу вчительку Наталію Олексіївну. Вона дуже добра, розумна, чуйна. Завжди влаштовувала нам ранки і веселі свята з цікавими конкурсами, а головне відмінно підносила і пояснювала матеріал. Навчалася я в українському класі, тому з раннього віку досконало опанувала цю мовою, а ось з англійським, або іншими гуманітарними предметами все складалося начебто і добре, але технічні предмети такі як математика, хімія, фізика, та й будь-які логічні завдання давалися мені набагато легше і приносили куди більше задоволення.
Незважаючи на те, що в другому і третьому класі я перебувала на домашньому навчанні, через проблеми зі здоров'ям навчання давалося мені легко. З першого по п'ятий клас я була відмінницею, на протязі всього навчання брала участь в районних та обласних олімпіадах займаючи призові місця. Після сьомого класу батьки порадили поступити в Донецький технічний ліцей при ДонНТУ, для отримання більш якісної освіти. Там я дізналася багато нового, познайомилася з цікавими людьми, стала більше часу приділяти точним наукам.
Професійне становлення
Після закінчення одинадцятого класу прийшов час здавати зовнішнє незалежне оцінювання. Для досягнення більш високого результату я пішла додатково займатися фізикою. На цих заняттях крім підготовки безпосередньо до предмету мені дали куди більш важливий урок - невирішуемих задач не буває, якими б складними вони не здавалася.
Все це допомогло мені успішно здати тестування і прийшов час прийняти найважливіше рішення, і визначитися з майбутньою професією.
Ще починаючи з восьмого класу, я вирішила, що буду поступати на технічну спеціальність, в Донецький Національний Технічний Університет. Але ось на яку саме спеціальність це було вже складніше питання. Мені завжди хотілося, щоб моя майбутня професія була пов'язана з комп'ютерами та технікою взагалом. Але цілодобово сидіти за монітором в процесі написання програм бажання не було. Хотілося пов'язати своє життя безпосередньо з управлінням обладнанням, його ремонтом і обслуговуванням.
Після тривалого розгляду різних варіантів і ретельного аналізу я нарешті знайшла те, що здалося найбільш підходящим. І ось в минулому році я захистила диплом бакалавра на тему Розробка пристрою автоматичного управління продуктивністю вентиляційної установки головного провітрювання
за фахом Автоматизація технологічних обьєктів та виробництва
. Я дуже рада, що тоді 5 років тому обрала саме цю спеціальність. Вона подарувала мені чудових друзів, які навчаються разом зі мною, улюблену кафедру, що стала для мене другим домом, і її викладачів, які так багато чому мене навчили і які завжди готові відповісти на будь-які питання, допомогти і підказати.
Тому після четвертого курсу я відразу вирішила поступати в магістратуру, щоб підвищити свій рівень як фахівця. Моїм науковим керівником ще з другого курсу був і залишився Неєжмаков Сергій Володимирович. Це дуже хороший викладач, за плечима якого величезний досвід і велика кількість публікацій. Спільно з науковим керівником я вибрала тему НДРС, а в подальшому і магістерської роботи, пов'язану з управлінням процесом провітрювання вугільної шахти, яка є актуальною завдяки можливості суттево знизити витрати на електроенергію.
Складно з величезної кількості предметів, які ми вивчали виділити найважливіший, вони всі тісно пов'язані доповнюючи один одного і дають знання по алгоритмізації, побудові структурних, принципових, функціональних схем, математичному моделюванні, автоматизації технологічних процесів. Але це не все, що дав мені університет. Напротязі навчання головними отриманими навичками я вважаю вміння швидко і ефективно вирішувати поставлені задачі, знаходити нестандартні рішення, вирішувати конфліктні ситуації.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Надалі я планую успішно закінчити магістратуру, знайти роботу, на якій мені буде цікаво і де я зможу себе реалізувати. Планую вдосконалювати свої професійні навики, займатися самоосвітою. Але найсильніше я хочу мати можливість подорожувати, бачити і пізнавати щось нове.