Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Зміст

Вступ

Верстатобудування – одна з провідних галузей вітчизняного машинобудування. Важливе місце тут займає важке верстатобудування. Сучасним важким токарним верстатом є сукупність механізмів, які приводяться в рух складним автоматизованим електроприводом. Необхідність спрощення конструкції механічних вузлів, коробки передач, зумовлює застосування електроприладів з широким діапазоном регулювання швидкості.

В даний час заводами електропромисловості виконується для важких верстатів комплектна поставка систем електроприводів і пристроїв автоматичного управління верстатами не у вигляді розрізнених станцій управління, а у вигляді закінчених комплексних пристроїв, що розробляються організаціями та заводами важкого верстатобудування.

Можливість використання переваг електричного управління і прагнення значно спростити кінематику окремих ланок верстата призвели до використання сучасного універсального приводу, у якій різні рухи на верстаті виконуються від окремих електродвигунів.

1. Актуальність теми

Сучасний промисловий Багатофункціональні верстати призначені для виготовлення деталей для механізмів. З стрімким розвитком технічного прогресу ускладняються механізми і необхідні для них деталі. Отже, і вимоги до верстатного обладнання, до точності її роботи і продуктивності зросли в рази.

При застосуванні погодженого руху приводів верстата продуктивність і точність роботи підвищується, так як обробка деталі проводитися без переустанов, також можна виконувати всі технологічні види обробки (свердління, точіння, фрезерування, нарізування різьби, шліфування і т. д.) на одному верстаті. У зв'язку з цим розробка і управління верстатним обладнанням ускладняється.

2. Постановка загальної задачі проектування

Головним завданням проектування є забезпечення узгодженої роботи приводів головного руху і приводу подачі. Це є головною умовою виконання складних маніпуляцій з обробки деталей складної конфігурації різанням. Завдання управління полягає у формуванні керуючого впливу на двигуна, робота яких при цьому впливі забезпечувала б точне позиціонування робочих органів і необхідну точність обробки деталі.

3. Склад і принцип роботи системи

Верстат є універсальним механізмом широкого призначення тому що в його можливості входить обробка деталей складної конфігурації різанням без її переустановлення. Тому управління цим верстатом повинно забезпечувати високу точність позиціонування робочих механізмів.

Принцип роботи верстата полягає в наступному[1]:

  1. Установка оброблюваної деталі на поворотний стіл.
  2. Завдання циклу обробки деталі.
  3. Виконання всіх операцій, передбачений в циклі обробки.
  4. Перевірка всіх необхідних розмірів деталі.
  5. Зняття деталі і установка нової.
  6. Повторення циклу.

Управління верстата проводиться за допомогою двох приводів: приводу головного руху і приводу подачі. Привід головного руху включає в себе двигун, ступінчасту коробку передач для перемикання швидкостей і резцедержатель. Привід подачі складається з високопотужного електродвигуна, що приводить в рух планетарну передачу поворотного столу[7].

Малюнок 1–Структурна схема системи управління верстата

Висновки

В роботі наведена розробка системи автоматичного керування узгодженого руху привода головного руху і приводу подач верстата, призначеного для виготовлення деталей складної конфігурації різанням. Приводи приводяться в рух сервоприводами. У своєму складі вони мають високошвидкісні електродвигуни.

Перелік посилань

  1. Петренко Ю.Н., Г.И. Гульков. Автоматизация типовых и промышленных установок. Тексты лекций / Петренко Ю.Н., Г.И. Гульков. - Мн.: БПИ, 1989 - 82 с.
  2. Фираго Б.И. Учебно-методическое пособие к курсовому проектированию по теории электропривода для студентов специальности 1-53 01 05 «Автоматизированные электроприводы» / Б.И. Фираго. - Мн.: БНТУ, 2005. - 126 с.
  3. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т./ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1986. - 496с., ил.
  4. Соколов Н.Г. и Елисеев В.А. Расчёты по автоматизированному электроприводу металлорежущих станков. Учеб. Пособие для вузов по специальности Электропривод и автоматизация промышленных комплексов”. - М.: Высш. школа, 1969 - 296 с. с ил.
  5. Фираго Б.И. Теория электропривода: Учеб. пособие/ Б.И. Фираго, Л.Б. Павлячик. - Мн.: ЗАО “Техноперспектива”, 2004. - 527 c.
  6. Руководство по эксплуатации преобразователя частоты фирмы Delta Electronics серии UFD-S.
  7. Анхимюк В.Л., Опейко О.Ф., Михеев Н.Н. Теория автоматического управления. - Мн.: Дизайн ПРО, 2000. - 352 c. с ил.
  8. Петренко Ю.Н. Системы программного управления технологическими комплексами./ Ю.Н. Петренко. - Мн.:НП ООО «Пион», 2002 - 334 с. с ил.