Біографія
Особистісне становлення
Я, Тімашова Вікторія Сергіївна, народилася 8 травня 1996 року в місті Донецьк. Мої батьки Тімашов Сергій Володимирович і Тімашова Тетяна Миколаївна. Росла я дуже активною і допитливою дитиною, не одна справа не проходила повз мене і вчитися я почала в ранньому віці, завдяки бабусі, яка сиділа зі мною до 5 річного віку. У 5 років мене відправили в садок, для підготовки до школи. У садку було дуже цікаво і вчитися, і проводити вільний час. Навчалася я українською мовою, на початку звичайно було незрозуміло й складно, я постійно забувала як звуть вихователів, але навчаючись там я звикла до нової мови і я навіть вдома почала розмовляти українською. Також в садку ми вивчали англійську в ігровій формі, тому все завжди було зрозуміло і слова запам'ятовувалися дуже швидко. Навіть за такий маленький проміжок часу я встигла знайти в садку хороших друзів. Зараз звичайно складно уявити як вони виглядають зараз, всі залишилися на фото маленькі і миленькі.
У школі я потрапила до вчительки, яка навчала ще мою маму, ми відразу знайшли спільну мову. У 1 класі мені було дуже легко тому що бабуся мене добре підготувала до школи і мені навіть іноді було не цікаво, мене навіть пропонували відразу перевести в 2й клас, але батьки з якихось причин відмовилися. У шкільний час я встигала брати участь у багатьох шкільних заходах, пару раз їздила на олімпіади, займалася танцями і карате, займаючись карате отримала червоний пояс і перемагала на багатьох змаганнях. Навчатися у школі було просто і цікаво. Так я провчилася до 8-го класу і батьки запропонували вступити мені в технічний ліцей, спочатку я була проти, тому що дуже складно було навіть уявити такі зміни, нових вчителів, однокласників. Але батьки були дуже наполегливі і вмовили мене скласти вступні іспити, які я написала добре і поступила. На початку було складно, напрямок технічний багато фізики і математики, але наприкінці навчання все вже настільки сподобалося і здавалося легким, що не хотілося йти. Рік перед випускним пройшов дуже швидко з підготовками до іспитів і випускного вечора, репетиції вальсу, вибір випускної сукні і аксесуарів. І в 2013 році ми відзначили наш випускний і з сумом по шкільному часу продовжили свій життєвий шлях.
Професійне становлення
Про Донецький Національний Технічний Університет я знала вже давно, до нас приїжджали і з агітацією і вже багато друзів там навчалося на той момент, тому вибір ВНЗ був зовсім не довгий. Від знайомих я дізналася і про свою спеціальність «Автоматизоване управління технологічними процесами», після недовгих роздумів вирішила поступати саме сюди. І не пошкодувала, з першого дня все було нове, цікаве, нові обличчя, нові місця, початок нового самостійного життя. Перший курс звичайно був найцікавіший, ти починаєш сам нести відповідальність за себе, тебе вже не контролюють вчителі, батьки не ходять на збори, ти сам вирішуєш на яку пару тобі піти, на яку ні і як це вплине на твою успішність. У житті з'являються нові поняття, такі як сесія
, курсач
і ти починаєш розуміти всіх студентів, які емоційно розповідають про своє навчання, ти тепер один з них. В університеті є маса цікавого крім навчання, різні заходи в яких беруть участі студенти, але найперше і найважливіше це «Дебют першокурсника», я вважаю це те, що повинні пережити всі першокурсники. Репетиції до ночі, а іноді і всю ніч, обдумування сцін на КВН, рухів для танцю, костюмів, декорацій і багато чого іншого. Я була учасником Дебюту першокурсника - 2013
, я дуже рада, що тоді ризикнула і пішла на першу репетицію, ці спогади залишаться на все життя.
Звичайно ж, неможливо не згадати викладачів нашої кафедри Гірничої електротехніки і автоматики ім. Р. М. Лейбова
, які весь час нашого навчання допомагали нам, завжди хвилювалися за нас і від яких не хочеться йти.
Університет беззастережно дав мені багато, в першу чергу хорошу освіту, і не тільки сам диплом, а й багато корисних навичок і знання потрібніх в житті і звичайно він подарував мені багато нових, чудових людей з якими я дуже добре спілкуюся, і я дуже сподіваюся, що ця дружба збережеться до кінця життя. Окремо хотілося б відзначити людину, яку мені подарував ще ліцей, від якого я і дізналася про свою спеціальність і з яким ми пройшли вже 10 років життя, без якого моє особистісне становлення було б точно не таким. Дарія, цей шматочок тексту на своєму сайті я присвячую тобі.
Зараз я навчаюся в магістратурі за напрямом підготовки Автоматизоване управління технологічними процесами
. Мій науковий керівник - Гавриленко Борис Володимирович, викладач кафедри ГЕА, який любить свою справу, доносить інформацію зрозуміло і доступно і завжди готовий поділиться радою не тільки з питань предмета, а й дати цінну життєву пораду. Тема моєї магістерської дисертації Розробка та дослідження системи автоматичного управління роботою магістральної конвеєрної лінії з проміжними бункерами
.
З липня 2018 роки я працюю в ДП Донецькстандартметрологія
техніком з метрології, наше підприємство займається повіркою засобів вимірювальної техніки та виконання ряду метрологічних робіт.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У планах на найближче майбутнє успішний захист диплома, отримання підвищення на роботі і атестація на повірника засобів вимірювальної техніки. І в майбутньому побудувати хорошу кар'єру, вивчити англійську мову і побувати в різних точках земної кулі.