Біографія
Особистісне становлення
Я, Бурда Ілля Володимирович, народився 1 лютого 1994 року в місті Донецьк Донецької області. У віці, який з впевненістю можна назвати несвідомим
, мене віддали в дитбудинок дитячий сад. Батьки рано йшли на роботу, в зв'язку з чим в дитячий сад мене приводили одним з перших. Однак мені абсолютно не було нудно в відсутність інших дітей, тому як всі іграшки в цей час були тільки моїми. Взагалі, за відгуками вихователів, я був досить спокійною, врівноваженою дитиною, яка має почуття відповідальності і чесності. Скоріш за все, це заслуга моїх батьків, які завжди давали мені мудрі поради, оточували увагою і турботою, хоча можливо вся справа в характері. У дитячому садку був великий акваріум з рибками, які мені дуже подобалися, мабуть тому, що вони були одними з небагатьох, хто здатний був себе тихо вести.
В перший клас загальноосвітньої школи I–III ступенів №16 пішов у 2001 році, у віці семи років. Навчання в початкових класах мені давалося дуже легко, тому що в садку була дуже хороша підготовка. Школа знаходилася дуже близько до мого дому і в першому класі я знову з'являвся там раніше за всіх, все з тієї ж причини, що і в садку. Однак у другому класі мене стали відпускати самого в школу, саме тоді я і відігрався за всі свої ранні появи. Близькість будинку до школи зовсім не сприяла своєчасній появі мене в ній. Мабуть, починаючи з другого класу і з'явилася у мене звичка всюди спізнюватися. Але варто зазначити, що за мої заслуги у навчанні, за запізнення мене ніхто не лаяв.
З улюбленими предметами в молодших класах у мене було складно. Щоб прокинулася любов до якогось із предметів, я повинен був його абсолютно не розуміти, жахливо ненавидіти, але намагатися з ним впоратися, і ось коли нарешті мені вдавалося освоїти і зрозуміти цей предмет, тоді і з'являлася любов до нього, здебільшого з–за відчуття свого роду перемоги. Що стосується предметів, які давалися мені легко, то ставлення до них завжди було нейтральним.
Професійне становлення
У 2011 р я чомусь вирішив піти вчитися до технікуму. Ось там я вперше і відчув доросле життя
. Почалися сесії, безсонні ночі і так далі. Однак технікум дав мені добру підготовку перед вступом до інституту. Та й навчався я досить не погано, думаю що пов'язано було це з матеріальним стимулом у вигляді стипендії. Починаючи з другого курсу технікуму, а їх всього чотири, у мене весь час була підвищена стипендія. Відповідно закінчив технікум я з червоним дипломом, проте колір диплома мене зовсім не цікавив ні на одному етапі навчання, цікавили тільки наявність і розмір стипендії. Але, коли вже вийшов диплом червоним – заперечувати не став.
Що стосується участі батьків у процесі мого навчання, то був час коли всі дуже непокоїлись що я можу щось не виконати з домашнього завдання, тому що рідко бачили як я взагалі сиджу за виконанням чого–небудь, але з часом зрозуміли що немає сенсу переживати.
У 2015 році вступив до Донецького національного технічного університету. З вибором спеціальності особливо заморочуватися не довелося, тому як вирішив продовжити розвиватися в тому ж напрямку, що і в технікумі, звісно мова йде про навчання. Спеціальність вибрав Управління в технічних системах
. Навіть якби вона не була єдиною на даному факультеті, на яку можна було піти після технікуму відразу на другий курс, я б все одно вибрав її, вона здалася мені перспективною. Напевно.
Навчання в університеті давалася мені легко, часом, а часом не дуже. Але завдяки гарту після технікуму і чуйним і розуміючим викладачам були вирішені багато проблем.
На третьому курсі навчання необхідно було визначатися з вибором наукового керівника. У моєму випадку їм стала кандидат технічних наук, доцент кафедри автоматики і телекомунікацій, Жукова Наталія Вікторівна. Вибір був для мене очевидний, адже з моменту першого знайомства Наталія Вікторівна проявила себе не тільки як відмінний фахівець і грамотний викладач, а й як приємна людина з гарним почуттям гумору. За результатами нашої старанної спільної роботи в 2018 році я успішно захистив бакалаврську роботу і прийняв рішення вступити до магістратури. З вибором спеціальності знову проблем не виникло, адже за час навчання в бакалавратурі спеціальність Управління в технічних системах
стала практично рідною, з цього і на магістратурі вирішив вступити на ту ж спеціальність.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Після закінчення навчання планую знайти цікаву роботу, бажано не далеко від будинку, щоб можна було на неї спізнюватися, і щоб за це нічого не було. Також важливо щоб робота радувала б в матеріальному плані. Отримати час, а найголовніше – можливість подорожувати по всьому світу, ну або хоча б по самим його цікавим місцях. І, мабуть, найважливіше – створити міцну сім'ю. Напевно.