Біографія
Особистісне становлення
Мене звати Олег Юрійович Харитонов, народився я 3–го жовтня 1997–го року, в дощовий осінній день в місті Горлівка. Мої батьки Харитонов Юрій Анатолійович і Харитонова Олена Володимирівна в той час працювали на ринку. Я єдина дитина в сім'ї.
У дитинстві більшу частину часу я проводив з бабусею, Іващенко Євгенія Гаврилівна–колишній вихователь в дитячому садку, і дідусем, Іващенко Володимир Олексійович – в той час викладач в Горлівському машинобудівному коледжі. Особливими талантами в дитинстві я не володів, але був дуже допитливим, любив досліджувати світ навколо себе, фантазувати, придумувати різні теорії і збирати з конструкора лего химерні штуки.
З дитинства мені згадуються поїздки з батьками до Криму, коли мені було 5 років; поїздка з батьком, дідом і двоюрідним братом під Бердянську косу з наметами на 2 тижні коли мені було 6–7 років. Лицарські турніри, які ми влаштовували з друзями у дворі.
В школу пішов коли мені було 5. У класі був найспокійнішим і вихованим, а тому відразу став "білою вороною" і ізгоєм класу. Навчався добре, відмінником в школі ніколи не було, проблем з вчителями практично не було. Батьків в школу викликали всього пару раз за всі 9 років навчання.
Професійне становлення
У дитинстві і школі мені подобалося збирати паперові літачки, клеїти їх з паперу, майструвати з дерева і в цілому було цікаво як же працюють справжні літаки. У класі 8–му захотів і сам конструювати і створювати літаки, ракети.
Оскільки мій дідусь, Іващенко Володимир Олексійович, був викладачем в Горлівському машинобудівному коледжі, він запропонував мені спершу відучиться в коледжі, отримати базові знання про машинобудування, після чого вступати на 3–й курс університету. У той момент моєю головною метою був Харківський авіаційний інститут, ХАІ.
У 2014–му році почалася війна, і всі мої мрії про ХАІ припинили своє існування. Навчається в коледжі мені дуже подобалося: викладачі цікаво читали матеріал, предмети були цікавими і давалися мені досить легко, в той момент я вчився, практично, на одні 5–ки. Моєю метою було закінчити коледж, вступити і закінчити університет, влаштуватися на завод і стати головним технологом, а потім і директором заводу. Для реалізації цієї мети замість ХАІ ідеально підходив Донецький національний технічний університет. Було прийнято рішення вступати до нього, продовжуючи навчання за спеціальністю, яку я отримував у коледжі.
Вступивши до університету я виявив, що предмети даються мені так само легко як і в коледжі, адже більша їх частина дублювалася. І це викликало легке розчарування, адже переді мною більше не було нічого кардинально нового. Бакалаврат я закінчив з червоним дипломом.
Темою моєї магістерської дисертації є Удосконалення структурного і технологічного забезпечення обробно зміцнювальної обробки лопаток газотурбінних установок в нафтогазовій промисловості
, а моїм науковим керівником є завідувач кафедри "технології машинобудування" доктор технічних наук, професор Михайлов Олександр Миколайович.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найближчим часом я планую закінчити магістратуру з відзнакою. Подальших планів пов'язаних з моєю спеціальністю немає.