Біографія
Особистісне становлення
Я, Павловська Олександра Олександрівна, народилася 17 лютого 1998 року в місті Донецьку. За розповідями батьків я пам'ятаю, що коли я народилася, у них ще не було свого власного житла, і кілька років ми жили в одних бабусею з дідусем, а потім у інших. Коли мені виповнилося 4 роки, мої батьки купили будинок в невеликому селищі Ларине. І поки вони займалися ремонтом, мені довелося жити також у бабусі і дідуся по маминій лінії. Я вважаю, що саме вони заклали в мені основи розуміння затишного побуту, добрих відносин між людьми і бажання допомагати старшим.
Два роки я ходила в садок. Мені там дуже подобалося грати з однолітками і їсти манну кашу (яку багато хто не люблять чомусь). Але я часто хворіла на застуду, тому цей час пам'ятаю фрагментами.
У 2004 році, коли мені виповнилося 6 років, я пішла в перший клас в селищну загальноосвітню школу №148. У школі я була дуже скромною, уважною і серйозною (так говорила моїй мамі директор школи Зінченко Людмила Федорівна) дівчинкою. Було дуже складно переходити з молодшої школи в старшу, бо не хотілося розлучатися зі своїм першим і найулюбленішим учителем - Саранчою Любов'ю Василівною. Це самий добрий, справедливий, розуміючий вчитель в моєму житті. Саме дивлячись на неї я довгий час хотіла стати вчителем.
Професійне становлення
У старшій школі моїми улюбленими предметами все-таки були гуманітарні. Я дуже любила (і люблю) читати, а потім переказувати прочитані книги на уроках. Брала участь у багатьох районних олімпіадах. Була учасником МАН з історії, спочатку районного, а потім міського і зайняла 2-е місце. Тема моєї роботи - «Відновлення Донбасу в післявоєнний період 1945 - 1953 рр.». Так як моя мама за освітою швачка, то уроки праці мені завжди вдавалися на відмінно. Мама навчила мене шити вручну, на ручний і ножній машинках, вишивати хрестиком і стрічками. Школу я закінчила в 2015 році із золотою медаллю.
Рішення вступити в Донецький національний технічний університет я прийняла самостійно. Це було пов'язано з бажанням освоїти фізику і математику, які в нашій школі викладали дуже слабо, і мені довелося займатися цими предметами з репетитором. Батьки не допомагали мені зі вступом до універсітету, я самостійно збирала всі документи, їздила з селища в місто і по тихеньку його опановувала. Так як вступ в цьому році був дуже простим, то, звісно, мені було не важко вступити на бюджет на спеціальність «Радіотехніка». Вчитися мені дуже подобалося, але було складно. Дуже намагалася брати участь в різних конференціях, як з загальних дисциплін, так і за спеціальними.
У 2019 я закінчила бакалаврат ДонНТУ і, не замислюючись. Вступила до магістратури на цю ж спеціальність. Науковим керівником своєї магістерської роботи я вибрала завідувача нашої кафедри, доцента, Пасльона Володимира Володимировича, так як моя робота безпосередньо пов'язана з його діяльністю.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Моїми планами на майбутнє є успішний захист диплома, а також пошук спеціальності, яка мені допоможе реалізувати себе. Також хочу розвиватися в напрямку шиття, так як вважаю це корисним і творчим напрямком.