Реферат за темою випускної роботи
Зміст
Вступ
Виробництво кольорових металів і сплавів з первинної сировини є дорогим і трудомістким процесом, тому багато підприємств прагнуть повернути в робочий цикл якомога більше брухту, що містить потрібні компоненти. Це дозволяє заощадити значні кошти на видобутку корисних копалин і виплавці руди.
1. Сировинна база вторинних кольорових сплавів
Ресурси відходів кольорових металів і сплавів - це частина фонду кольорових металів і сплавів, що перейшла в категорію відходів до моменту, на який визначається фонд. При цьому під відходами кольорових металів і сплавів на увазі залишки кольорових металів і сплавів, що утворюються в процесі виробництва (відходи виробництва), споживання та експлуатації машин і механізмів (відходи споживання або лом), втратили початкові споживчі властивості.
Відходи виробництва - залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції і втратили повністю або частково вихідні споживчі властивості. Відходи споживання (лом) - вироби та матеріали, які втратили споживчі властивості через фізичного зносу.
Розрізняють оборотні відходи - частина відходів кольорових металів і сплавів, призначена для використання, в місцях їх утворення та товарні відходи - частина відходів, призначена для реалізації на внутрішньому ринку і для експорту. При цьому під вторинним сировиною кольорових металів на увазі лише ту частину відходів кольорових металів і сплавів, повторне використання яких техніческі можливо і економічно доцільно.
У промислово розвинених країнах приріст виробництва кольорових металів за останнє десятиліття склав (у відсотках): алюмінію - 16,0% (з вторинної сировини 13,0%); міді 6,0% (з вторинної сировини 30,0%); свинцю 8,0% (з вторинної сировини 15,0%); цинку 9,0% (з вторинної сировини 8,0%).
Споживачами кольорових металів є: транспортний і загальне машинобудування, авіа і суднобудування, електротехніка, будівництво, хімічна промисловість, сільське господарство. Однак збільшення виробництва кольорових металів з рудної сировини пов'язане зі значними труднощами. Ресурси відходів кольорових металів і сплавів залежать від обсягів споживання кольорових металів і повноти їх використання при виробництві різних виробів. Чим вище коефіцієнт використання металів (КІМ), тим менше вихід відходів.
Іноді використовують поняття питомої виходу відходів, під яким розуміють кількість брухту і відходів, що утворюються при споживанні одиниці кольорових металів[1].
Основні показники формування і використання відходів і брухту кольорових металів за різними категоріями споживачів та видами споживаної продукції наведені на малюнку 1.1.
Малюнок 1.1 – Значення КОТ у виробах і термін їх служби (життєвий цикл) у різних галузях промисловості
2. Збір і сортування
Ресурси відходів споживання (брухту). Машини, агрегати, конструкції містять вузли і елементи з кольорових металів. Заміна морально і фізично застарілих виробів призводить до переходу цих металів в відходи споживання (лом), при цьому частина металу втрачається через корозію або фізичного зносу, а також з-за неповного збору таких відходів.
Ресурси відходів споживання розраховують шляхом визначення щорічних інвестицій кольорових металів в народне господарство і термінів служби їх у виробах. Термін служби кольорових металів в різних виробах коливається від 2 до 50 років[1].
Щорічно кожні промислові підприємства безповоротно втрачають від ~ 15,0тис.т алюмінію і 10,0тис.т міді, основні напрямки втрат яких показані на малюнку 2.1.
Малюнок 2.1 – Основні напрямки втрат алюмінію і міді, в процентах
Кількість утворюється брухту тим більше, чим більше фонд кольорових металів. На цей показник робить також вплив термін служби виробів і деталей (життєвий цикл)[1].